Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а-1756/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 року 2а-1756/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Державного підприємства «Яготинський цукровий завод»

про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби з позовом до Державного підприємства «Яготинський цукровий завод»про стягнення податкової заборгованості у сумі 170935,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 170935,98 грн., який складається із штрафних санкцій і пені по земельному податку з юридичних осіб. Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення даної заборгованості у позивача наявні підстави для стягнення цього боргу у судовому порядку.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 10.05.2012.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Панової Г.В. справу було знято зі складу і призначено судове засідання на 25.05.2012.

У судове засідання 25.05.2012 з'явився представник позивача. У свою чергу уповноважені представники відповідача не з'явились.

Керуючись приписами пункту 1 частини першої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 14.06.2012.

У судове засідання 14.06.2012 уповноважені представники сторін не з'явились.

Від позивача до суду надійшла заява від 12.06.2012, в якій відповідач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника податкового органу.

Відповідач повідомлений судом належним чином про дату, час та місце судового засідання за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме -Київська область, м. Яготин, вул. Черняхівського, будинок 1.

До суду повернуто поштовий конверт з довідкою поштового відділення ф. 20 -«за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи вказаної правової норми, суд здійснює розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство «Яготинський цукровий завод»02.09.1997 зареєстровано юридичною особою Яготинською районною державною адміністрацією Київської області.

У вересні 2010 року посадовою особою Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати відповідачем земельного податку, за результатами якої складено Акт від 08.09.2010 № 696/1500/00333339.

Згідно даного Акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем строків сплати земельного податку за 2009 рік.

За результатами перевірки позивач дійшов висновку про порушення відповідачем приписів підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

На підставі вказаного Акта перевірки Яготинською районною державною податковою інспекцією київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2010 № 0003871500/0, згідно з яким позивачу визначено штраф у сумі 19978,97 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 08.09.2010, про що свідчить підпис уповноваженої особи підприємства на копії корінця рішення.

У подальшому, у грудні 2011 року посадовою особою Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати відповідачем земельного податку, за результатами якої складено Акт від 14.12.2011 № 1325/1500/00333339.

Згідно даного Акта перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем строків сплати земельного податку за 2009 рік.

За результатами перевірки позивач дійшов висновку про порушення відповідачем приписів підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами».

На підставі вказаного Акта перевірки Яготинською районною державною податковою інспекцією київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 № 0003591500, згідно з яким позивачу визначено штраф у сумі 74617,05 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 08.09.2010, про що свідчать дані наявної в матеріалах справи копії повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0770000772542.

У зв'язку наявністю у відповідача податкової заборгованості, позивачем надіслано на адресу відповідача надіслано першу податкову вимогу форми «Ю1»від 24.10.2001 № 1/1 та від 19.12.2001 форми «Ю2»№ 2/149.

Дані вимоги вручені відповідачу, про що свідчать підписи уповноважених осіб підприємства на корінцях податкових вимог.

Як пояснив суду представник позивача відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 14620,28 грн. Крім того, оскільки сума орендної плати за землю сплачувалась відповідачем несвоєчасно, податковим органом нараховано пеню у сумі 81698,65 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Статтею 96 Земельного кодексу України землекористувачів зобов'язано своєчасно сплачувати земельний податок.

Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 16.1.1 пункту 16.1 статті 16 від 21.12.2000 № 2181-ІІІ після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 17.1.7 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до пункту 6.2.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пунктом 6.2 статтею 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Починаючи з 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Доказів оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано.

Таким чином, враховуючи, що станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем не надано суду, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 170935,98 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Яготинський цукровий завод» (код ЄДРПОУ - 00333339) до Державного бюджету України податковий боргу в сумі 170935 (сто сімдесят тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 98 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.