Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а/1270/3868/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2012 року Справа № 2а/1270/3868/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Спецтех-Ремонт» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662310 від 14.04.2012 та № 0000652310 від 13.04.2012, -

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Спецтех-Ремонт» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662310 від 14.04.2012 та № 0000652310 від 13.04.2012.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну переврку ТОВ «Луг-Спецтех-Ремонт» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Діамат ЛТД» та ПП «Квалітет Компані» за період з 01.12.10 по 31.10.11. На підставі вказаної перевірки відповідачем складено акт №686/23/33619354 від 02.03.2012. За результатами акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000662310 від 14.04.2012 та № 0000652310 від 13.04.2012, якими позивачу донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств.

Позивач вважає висновки акту щодо заниження податку на додану вартість та податку на прибуток за рахунок здійснення безтоварних операцій по взаємовідносинам з постачальниками ПП «Квалітет Компані» та ТОВ «Діамат ЛТД» безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними.

Просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000662310 від 14.04.2012 та № 0000652310 від 13.04.2012 Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі та стягнути судові витрати з відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, просив відмовити у задоволенні позову повністю, наполягав на тому, що висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки, а тому прийняті податкові повідомлення - рішення є законними.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луг-Спецтех-Ремонт» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 24.06.2005, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська та є платником податків (а.с. 26, 29).

На підставі наказу від 21.01.2012 №374, виданого ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську, та відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.78.1 ст.78, п. 79.1 ст. 79, п.82.2 ст.82 ПК України відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЛСТР» (код за ЄДРПОУ 33619354) з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Діамат ЛТД», код за ЄДРПОУ 37288409 та ПП «Квалітет Компані», код за ЄДРПОУ 37288393 за період з 01.12.10 по 31.10.11. На підставі вказаної перевірки відповідачем складено акт №686/23/33619354 від 02.03.2012 (а.с. 31-48).

Висновками акту перевірки встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за рахунок здійснення безтоварних операцій по взаємовідносинам з постачальниками ПП «Квалітет Компані», код за ЄДРПОУ 37288393 та ТОВ «Діамат ЛТД», код за ЄДРПОУ 37288409 на загальну суму ПДВ 89727 грн.. в т.ч. за травень 2011 року на суму ПДВ 31360 грн., за червень 2011 року на суму ПДВ 42100 грн., за липень 2011 року на суму ПДВ 16267 грн.; п.138.1, п.138.2, п.138.4 статті 138, п.п.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток за рахунок здійснення безтоварних операцій по взаємовідносинам з постачальниками ПП «Квалітет Компані», код за ЄДРПОУ 37288393 та ТОВ «Діамат ЛТД», код за ЄДРПОУ 37288409 на загальну суму 50812 грн., у т.ч. 2 квартал 2011 року на суму 32105 грн., 3 квартал 2011 року на суму 18707 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000662310 від 14 квітня 2012 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 89727,00 грн. та штрафними санкціями - 4067,25 грн. та № 0000652310 від 13 квітня 2012 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 50812,00 грн. (а.с. 50,51).

Висновки акту перевірки від 02.03.2012 про встановлення нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Діамат ЛТД», ПП «Квалітет Компані» грунтуються на висновках актів перевірок вказаних контрагентів позивача.

З урахуванням предмету спору, дослідженню підлягають реальність господарських операцій, укладених між ТОВ «Луг-Спецтех-Ремонт» та ТОВ «Діамат ЛТД», ПП «Квалітет Компані», що є підставою для виникнення у позивача права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та віднесення до валових витрати втрат по операціям з придбання послуг (робіт, товарів).

Щодо податкового повідомлення - рішення № 0000662310 від 14 квітня 2012 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 89727,00 грн. та штрафними санкціями - 4067,25 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статтів 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповівдно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість та податку на прибуток, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства (а.с. 75-103).

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем були здійснені господарські операції з ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані» та сформовано за відповідні періоди податковий кредит (додаток № 5 до декларацій з ПДВ).

Протоколом вилучення від 18.01.2012 та від 26.01.2012 податковою міліцією у позивача вилучено оригінали первинних бухгалтерських документів по господарським операціям з ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані».

Під час розгляду справи позивачем було надано суду первинні документи, засвідчені печаткою та уповноваженою особою підприємства, які є документами первинного бухгалтерського обліку, та які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість по контрагентам: ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані» за період з 01.12.2010 по 31.10.2011.

1. Так, 04.05.2011 між позивачем (Покупець) та ТОВ «Діомат ЛТД» (Постачальник) було укладено договор постачання № 10 (а.с. 129).

На підтвердження факту отримання послуг по договору, позивачем було отримано податкові накладані (а.с. 130,132,134,136,138,140,142,144,146,148,150,152).

На виконання умов договору позивачем отримані видаткові накладні (а.с. 131,133,135,137,139,141,143,145,147,149,151,153).

На виконання умов договору позивачем здійснено оплату за отриманий товар згідно платіжних доручень на суму 492390,14 грн. (а.с. 157-160).

У звязку з переплатою позивачем суми за отриманий товар у розмірі 66 528,00 грн., вказану суму боргу було реалізовано шляхом укладання договору № 0809/1 від 08.09.2011 з ТОВ «Діомат ЛТД» та ТОВ «ТД Консул», згідно якого первісний боржник - ТОВ «Діомат ЛТД» перевів на нового боржника - ТОВ «ТД Консул» суму заборгованості перед ТОВ «Луг-Спецтех-Ремонт» у розмірі 66 528,00 грн. (а.с. 154-156).

2. 01.10.2010 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Квалітет Компані» укладено договір маркетингових послуг № 0110/1 (161-163).

На підтвердження факту отримання послуг по договору, позивачем було отримано податкові накладані (а.с. 164,166,).

На підтвердження виконання умов договору між сторонами складено акти виконаних робіт (а.с. 165,167) .

На виконання умов договору позивачем здійснено оплату за отримані послуги згідно платіжних доручень на суму 150000,00 грн. (а.с. 174-176).

У звязку з переплатою позивачем суми за отримані послуги у розмірі 37500,00 грн., вказану суму боргу було реалізовано шляхом укладання договору № 0809/2 від 08.09.2011 з ТОВ «Діомат ЛТД» та ТОВ «ТД Консул», згідно якого первісний боржник - ТОВ «Діомат ЛТД» перевів на нового боржника - ТОВ «ТД Консул» суму заборгованості перед ТОВ «Луг-Спецтех-Ремонт» у розмірі 37500,00 грн. (а.с.168-169).

На підтвердження здійснення договірних відносин між ТОВ «Луг-спецтех-Ремонт» та ТОВ «ТД Консул», позивачем надано установчі документи ТОВ «ТД Консул» та договір купівлі-продажу від 01.08.2011 за № 0108-11 (а.с. 212-216).

Також, суд зазначає, що не заперечувалося представником відповідача, що на момент здійснення відповідних господарських операцій контрагенти позивача (ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані») були зареєстровані платниками податків та мали відповідні свідоцтва.

Таким чином, на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані», останні були зареєстровані платниками податків, а тому у позивача були законні підстави для віднесення сум до податкового кредиту по господарським відносинам з зазначеними контрагентами.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами та іншими доказами по справі підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані» у відповідні періоди.

Відповідно до п. 4 - п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010, передбачено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішеннь був складений без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставні рішення податкового органу.

Також суд зауважує, що податковий орган не враховує, що порядок формування податкового кредиту регламентований нормами Податкового кодексу України, згідно якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

У судовому засіданні відповідачем не було доведено фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Щодо посилання представника відповідача на те, що у позивача по господарським відносинам з ТОВ «Діомат ЛТД» відсутні таваро-транспортні накладні, що є підставою вважати про безтоварність угоди, суд зазначає наступне.

Як вбачається із пояснень представника позивача, поставка товару від ТОВ «Діомат ЛТД» до ТОВ «Луг-Спецтех-Ремонт» здійснювалась власним транспортом позивача.

Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, якою затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільнпм транспортом у внутрішньому сполученні, встановлено, що для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб необхідні наступні документи:

- накладана або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж;

- посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

- реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом;

- талон про проходження державного технічного огляду;

- поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Враховуючи приписи Постанови КМУ від 25.02.2009 № 207, позивач як перевізник товару власним транспортом не зобов'язаний мати (отримувати, випусувати) товаро-транспортні накладані.

Представником позивача було надано суду документи які підтверджують перевезення придбаного товару власним транспортом ТОВ «Луг-Спецтех-Ремонт», а саме, договори оренди транспортного засобу від 06.10.2010, штатний розклад підприємства, яким передбачено посаду водія, наказ про прийняття на посаду водія ОСОБА_1, посвідчення водія та тезнічний паспорт на транспортний засіб, журнал реєстрації довіреностей (а.с. 177-191).

Таким чином, суд вважає, що доводи позивача в цій частині є незаконними та безпідставними.

Також суд не приймає і до уваги посилання відповідача на акти перевірок ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані», якими встановлено порушення норм податкового законодавства щодо правомірності формування податкового кредиту, зокрема, по господарським операціям з позивачем, оскільки норми Податкового кодексу України визначають, що порушення норм податкового законодавства платником податків породжує наслідки та відповідальність саме відносно даного платника податків і ніяким чином не тягне наслідків для його контрагентів.

Крім того, як було з'ясовано під час розгляду справи, постановами Луганського окружного адміністративного суду, якиі набрали законної сили, визнані протиправними дії податкової інспекції щодо проведення перевірок по ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані», за результатами яких складні акти та заборонено використовувати результати перевірок при проведені інших платників, на які посилається відповідач у справі.

Таким чином, виходячи із системного аналізу норм законодавства вбачається, що на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту здійснювати контроль та перевірку за дотриманням усіма постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника або через відсутність документального підтвердження сплати податку зазнавати певних негативних матеріальних наслідків у вигляді зменшення податкового кредиту за відповідний період у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару (робіт, послуг).

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентом виконані договорні обов'язки, податкові накладні оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані» у відповідні періоди.

Щодо правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 13.04.2012 № 0000652310, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 50812,00 грн., суд виходив з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, підставою для нарахування позивачу суми грошового зобов'язання за платежем по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 50812,00 грн, стали обставини, які були встановлені під час перевірки, а саме, безпідставність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані» у відповідні періоди.

Згідно п. 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.3 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п. 139.1.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом було встановлено та підтверджено документами бухгалтерського обліку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Діомат ЛТД», ПП «Квалітет Компані» та в повному обсязі сплачені суми за отримані товари (послуги) у відповідні періоди по вказаним контрагентам, суд вважає, що відповідачем безпідставно було визначено позивачу грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 50 812,00 грн.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг-Спецтех-Ремонт» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000662310 від 14.04.2012 та № 0000652310 від 13.04.2012 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000662310 від 14.04.2012 Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про донарахування податку на додану вартість за основним платежем - 89727,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 4067,25 грн..

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000652310 від 13.04.2012 Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про донарахування податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 50812,00 грн..

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у сумі 1447,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 червня 2012 року.

СуддяН.В. Кравцова