Постанова

від 15.06.2012 по справі 2а/1270/2955/2012

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 червня 2012 року Справа № 2а/1270/2955/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Бойко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндор» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №000672300 від 19.03.2012 та №0000682300 від 19.03.2012, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндор» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську про скасування податкових повідомлень - рішень №000672300 від 19.03.2012 та №0000682300 від 19.03.2012.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну переврку ТОВ «Віндор» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.01.2010 по 30.09.2011. Висновки акту перевірки ґрунтуються на доводах перевіряючих про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». За результатами акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №000672300 від 19.03.2012 та №0000682300 від 19.03.2012, якими позивачу нараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств.

Позивач вважає висновки акту щодо безтоварності проведених операцій безпідставними, такими, що не відповідають фактичним обставинам, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення незаконними.

Просить скасувати податкові повідомлення-рішення №000672300 від 19.03.2012 та №0000682300 від 19.03.2012 Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року змінено найменування відповідача з Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську на Державну податкову інспекцію в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, надали пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві, просили задовольнити позов у повному обсязі та стягнути судові витрати з відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні проти позову, просив відмовити у задоволенні позову повністю, наполягав на тому, що висновки акту є обґрунтованими, встановленими під час перевірки, а тому прийняті податкові повідомлення - рішення є законними.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віндор» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 05.06.2002, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Артемівському районі у м. Луганську та є платником податків.

На підставі службового посвідчення № 105104 від 15.11.2011, наказу ДПС у Луганській області № 32 від 09.02.2012 та пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст. 79 ПК України відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндор» (код ЄДРПОУ 31996176) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (код ЄДРПОУ 31996176) за період з 01.01.10 по 30.09.11 (Т. 1 а.с. 16-29).

Висновками акту перевірки встановлено наступні порушення:

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.138.2, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, у результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 289946 грн., у тому числі за 2010 рік в сумі 75987 грн. (в т.р. 4 квартал 2010 року в сумі 75987 грн.), за 2 квартал 2011 року в сумі 137946 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 231968 грн. (за квартал 2011 року в сумі 76472 грн.);

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.2, п.5, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037, у результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 214933 грн., у тому числі за жовтень 2010 року в сумі 60788 грн., травень 2011 року в сумі 38251 грн., червень 2011 року в сумі 69564 грн., липень 2011 року в сумі 15250 грн., серпень 2011 року в сумі 31080 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000682300 від 19 березня 2012 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 214933,00 грн. та штрафними санкціями - 26781,00 грн. та № 0000672300 від 19 березя 2012 року, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 289955,00 грн. та штрафними санкціями - 18997,00 грн. (Т. 1 а.с. 7,8).

З урахуванням предмету спору дослідженню підлягають реальність господарських операцій, укладених між ТОВ «Віндор» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», що є підставою для виникнення у позивача права на податковий кредит, визначення податкових зобов'язань та віднесення до валових витрати втрат по операціям з придбання послуг (робіт, товарів).

Щодо податкового повідомлення - рішення від 19.03.2012 № 0000682300, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем - 214933,00 грн. та штрафними санкціями - 26781,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно п. 14.1.156 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статтів 198 ПК України 198.2 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповівдно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 статті 196 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.8 статті 201 ПК України 201.8 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п.п 54.3.2 п. 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно абз. 1 п. 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Із системного аналізу вказаних норм закону вбачається, що податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість та податку на прибуток, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок або надати висновок про правомірність формування податкового кредиту, або визначити суму податкового зобов'язання із застосуванням штрафних санкцій.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ в Артемівському районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства (а.с. Т 1 а.с. 231-264).

Як встановлено у судовому засіданні, позивачем були здійснені господарські операції з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» у період жовтень 2010 року, травні-серпні 2011 року та зформовано податковий кредит.

Під час розгляду справи позивачем було надано суду первинні документи, які є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких позивачем був зформований податковий кредит по деклараціям з податку на додану вартість по контрагенту - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період з 01.01.2010 по 30.09.2011.

Так, 12 травня 2011 між ТОВ «Віндор» (Генеральний підрядник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (Субпідрядник) було укладено договор № 5 про надання субпідрядних робіт (Т 1 а.с. 60).

28.05.2011 між ТОВ «Віндор» (Замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (Виконавець) укладено договор про надання послуг № 5/1 (Т. 1 а.с. 64).

30.09.2010 між ТОВ «Віндор» (Генеральний підрядник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (Субпідрядник) укладено договор про надання послуг № 30/09-1 (Т. 2 а.с. 49-52).

На підтвердження факту отримання послуг по договорам, позивачем було отримано податкові накладані (Т. 1 а.с. 67-72, Т. 2 а.с. 11-13).

На підтвердження виконання умов договорів між сторонами були укладені довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання виконаних робіт (Т. 1 а.с.73-156, Т. 2 а.с. 14-44).

За отриманні послуги позивачем здійснено сплату ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», що підтверджується платіжними дорученнями (Т. 1 а.с. 212-225, Т. 2 а.с. 45-48).

Вирішуючи питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» суд повинен перевірити не лише документи бухгалтерського обліку, але й фактичне отримання позивачем послуг за вказаними договорами.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.05.2012 витребувано у прокуратури Ленінського району у м. Луганську первинні документи по господарським взаємовідносинам позивача з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Дослідивни надані прокуратурою Ленінського району у м. Луганську витребувані документи судом встановлено наступне.

Згідно п. 2.1 договору № 5 від 12.05.2011, укладеного між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», вартість робіт за договором визначається договірною ціною у відповідності до проектно- кошторисної документації, виданної Генеральним підрядчиком, складає на момент підписання договору.

П. 3.2 вказаного договору передбачено, що сплата за виконані роботи здійснюється на підставі довідок за формою 3 з розшифровкою фізичних об'ємів по формі 2 та бухгалтерських довідок Субпідрядчика на протязі 5 днів після їх надання Генеральному підрядчику.

П. 6.1 Генеральний підрядчик зобов'язується передати Субпідрядчику у встановленому порядку проектну (проектно-кошторисну) документацію.

П. 6.2 Генеральний підрядчик зобов'язується передавати Судпідряднику будівельні матеріали, конструкції та вироби, а також інші матеріали та обладнання, необхідні для виконання робіт, якщо інше не передбачено умовами договору.

Тіж самі у мови передбачені і договором від 30.09.2010 за № 30/09-1.

Але, позивачем не було надано суду жодного документу, передбаченого умовами вказаних договорів.

Як вбачається із наданих прокуратурою первинних документів, довідки про вартість виконаних підрядних робіт не містять реквізитів Замовника будівельних робіт, номеру та дати укладання договору, підпису та печатки Замовника робіт. Крім того, є довідка за травень 2011 року, яка взагалі не містить підпису відповідальної особи від Генпідрядника про прийняття робіт (Т. 1 а.с. 73-80).

Щодо укладених актів приймання виконаних будівельних робіт та послуг між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за 2011 рік судом встановлено, що дані бухгалтерські документи також не містять реквізитів Замовника будівельних робіт, номеру та дати укладання договору. Крім того, на актах приймання виконаних робіт за травень, серпень 2011, року відсутні підписи з боку Генпідрядчика та Субпідрядника (Т. 1 а.с. 81-85, 97-102, 151-156).

У актах виконаних робіт за жовтень 2010 року, підсумкових відомостях ресурсів (витрат-по факту) та розрахунках, які були надані представником позивача під час судового розгляду справи відсутня печатка ТОВ «Віндор» (Т. 2 а.с. 14-43).

Крім того, в матеріалах справи, є підсумкові відомості ресурсів (витрат- по факту), які не мають І.П.Б. особи, яка їх склала, відсутній особистий підпис такої особи, що є підставою вважати, що дані документи не відображають фактичних даних щодо витрат під час здійснення будівельних робіт та не може розцінюватися як документом бухгалтерського обліку (Т. 1 а.с. 157-189).

Також суд, вважає за необхідним зауважити, що розрахунки загальновиробничих витрат до лакального кошторису на загальні будівельні роботи також не мають І.П.Б. особи, яка їх склала, відсутній особистий підпис такої особи, що є підставою вважати, що дані документи не відображають фактичних даних щодо витрат під час здійснення будівельних робіт та не може розцінюватися як документом бухгалтерського обліку (Т. 1 а.с. 190-204).

Також під час розгляду справи судом було встановлено, що у платіжних дорученнях, які були надані прокуратурою Ленінського району у графі призначення платежу йдеться посилання на договір від 31.05.2011.

Як вбачається із пояснень представника позивача дата договору у платіжних дорученнях була зазначена помилково. Але суд не приймає до уваги доводи позивача, оскільки помилки були зазначені не по одному платіжному дорученню, а у всіх платіжних документах щодо сплаи за 2011 рік.

Крім того, директором ТОВ «Віндор» у судовому засіданні було пояснено, підприємство виграло тендер на реконструкцію магазинеів «АТБ» у м. Перевальськ, м. Стаханов, м. Краснодон. Замовником на виконання будівельних робіт магазинів «АТБ», які фактично виконував ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», є ТОВ «Ретейл-девелопмент», з яким позивачем було укладено договір.

На вимогу суду про надання документів, які підтверджують пояснення позивача, а саме, про фактичне отримання Замовником (ТОВ «Ретейл-девелопмент») послуг від ТОВ «Віндор» (Генпідрядника), директор підприємства пояснив, що вказані документи надати суду не може, оскільки на це потрібна згода директора ТОВ «Ретейл-девелопмент».

Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Враховуючи встановлені обставини судом та досліджені документи, надані позивачем, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено у судовому засіданні фактичне виконання будівельних робіт (послуг) ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за договорними відносинами з ТОВ «Віндор», що є підставою вважати про неправомірне формування позивачем податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період жовтень 2010 рік, травень-серпень 2011 року.

Крім того суд також вважає за необхідне зауважити і той факт, що позивачем також не було надано суду Ліцензію Інспекції держархбудконтролю у Луганській області на здійснення ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» послуг пов'язаних з будівельними роботами.

Таким чином, наданими позивачем первинними документами та іншими доказами по справі не підтверджено реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період жовтень 2010 рік, травень-серпень 2011 року, а тому правові наслідки за вищенаведеними договорами не настали, а тому позивачем безпідставно зформуваний податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж».

Щодо праворімності прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення від 19.03.2012 № 000672300, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 289955,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 18997 грн., суд виходив з наступного.

Згідно п. 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.3 статті 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п. 139.1.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначених статтею 157 цього Кодексу, та витрат, пов'язаних із провадженням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 140.1.5 пункту 140.1 статті 140 цього Кодексу).

Обмеження, передбачені абзацом другим цього підпункту, не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є:

організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерейних білетів, інших документів, що засвідчують право участі в лотереї;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Враховуючи те, що під час розгляду справи судом не було встановлено та підтверджено документами бухгалтерського обліку, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит по господарським операціям з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», в повному обсязі сплачені суми за отримані товари (послуги) у відповідні періоди по вказаному контрагенту, суд вважає, що відповідачем правомірно визначено позивачу грошове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 289955,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18997,00 грн..

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндо» до Державної податкової інспекції в Артемінському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.03.2012 є необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволеню.

Питання щодо судових витрат вирішено у відповідності до вимог статті 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 71, 94, 158-163, 257 КАС України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Віндор» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №000672300 від 19.03.2012 та №0000682300 від 19.03.2012 - відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 червня 2012 року.

Суддя Н.В. Кравцова