Постанова

від 15.06.2012 по справі 4-2091/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-2091/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., при секретарі Антоненко В.В., за участю прокурора Рубан Т.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність Генерального прокурора України та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Печерського районного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Генерального прокурора України, зобов'язати Генерального прокурора України розглянути її заяву про злочин від 18.11.2011 року та зобов'язати Державне казначейство України сплатити їй за рахунок Державного бюджету України компенсацію в розмірі тридцяти шести мінімальних зарплат.

Заявника про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином, явка заявника в судове засідання не є обов'язковою, а тому судом визнано можливим проводити розгляд скарги у її відсутность, на підставі наявних матеріалів.

Прокурор в судовому засіданні підтримала письмові пояснення, проти вимог скарги заперечувала, вважаючи їх безпідставними, вказала, що Генеральною прокуратурою України отримана заява ОСОБА_1, яка зареєстрована 24.11.2011 року та у відповідності до вимог законодавства була направлена за належністю до прокуратури м. Києва для перевірки, про що було повідомлено заявника.

Суд, заслухавши думку прокурора, вивчивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

У відповідності з положеннями ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб, скарга ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність Генерального прокурора України підлягає розгляду навіть за відсутності в КПК України норм, які регламентують такий розгляд.

У відповідності до положень ст.97 КПК України, прокурор зобов'язаний приймати до розгляду заяви і повідомлення про вчинені злочини, за результатами розгляду яких повинен порушити справу, відмовити в її порушенні або ж направити їх за належністю.

В судовому засіданні встановлено, що Генеральною прокуратурою України 24.11.2011 року була отримана заява ОСОБА_1, в якій остання просила порушити кримінальну справу відносно прокурора Солом'янського району м. Києва.

Заява ОСОБА_1 Генеральною прокуратурою України була направлена за належністю до прокуратури м. Києва, не у порядку, передбаченому ст.97 КПК України.

Разом з тим, заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.95 КПК України, а тому вирішенню в порядку ст.97 КПК України не підлягала.

Таким чином, суд приходить до висновку про дотримання вимог закону з боку Генеральної прокуратури України при розгляді заяви скаржника, відтак -про залишення даної скарги без задоволення.

У відповідності до ст.19 Конституції України орган судової влади (суд) діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак, цими нормативними актами підстави на визнання незаконними чи протиправними дій (бездіяльності) прокурора та зобов'язання прокурора вчиняти певні дії при розгляді заяв про злочин, не передбачені.

Окрім цього, прокурор є процесуально незалежною особою, яка не може бути примушена будь -ким не на підставах чи не у спосіб, визначених законом, діяти певним чином.

Інші вимоги скарги також не підлягають задоволенню, оскільки не ґрунтуються на положеннях КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.19, 55 Конституції України, ст.ст. 95, 97 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність Генерального прокурора України та зобов'язання вчинити певні дії -залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом 15 діб з дня проголошення.

Суддя О.А. Білоцерківець