Постанова

від 21.06.2012 по справі 4-2345/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 4-2345/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2012 року суддя Печерського районного суду м. Києва Фаркош Ю.А., при секретарі Захаровій Ю.В., за участю прокурора Мірошниченко І.С., захисника-адвоката ОСОБА_1 розглянувши справу за скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого слідчого відділу Печерського РУГУ МВС України в м. Києві Забуги В.В. від 26.07.2011 про порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Захисник ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою.

В скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови, оскільки остання винесена без належних на те приводів та достатніх підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України.

В обґрунтування неналежності приводу для порушення кримінальної справи зазначає, що наявна в матеріалах перевірки заява ОСОБА_4 не може слугувати належним приводом для порушення кримінальної справи, оскільки не відповідає ст. 95 КПК України, якою встановлено вимоги щодо заяв про злочини.

Обгрунтовуючи відсутність підстав для порушення кримінальної справи, адвокат звертає увагу на відсутність в матеріалах перевірки даних щодо з»ясування низки обставин по справі, зокрема, щодо належності та розміру грошових коштів, яким на переконання слідчого заволодів ОСОБА_2, обсягу повноважень ОСОБА_4, як виконавчого директора ТОВ «Фенікс-Капітал»на момент укладення договору позики та даних про особу, яка надала йому ці повноваження на укладення означеного договору. Зазначає, що сам по собі факт неповернення вчасно майна ОСОБА_4 не може бути підставою для висновку про ознаки злочину в діях ОСОБА_4

Також адвокат зазначає про факт існування між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 цивільно-правових відносин, що свідчить про передчасність висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України.

Безпосередньо посилається на те, що кримінальну справу порушено за відсутності характеризуючої ознаки суб»єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України - протиправність заволодіння майном, або правом на нього, а також обов»язкової ознаки об»єктивної сторони даного злочину, способу заволодіння майном або права на нього, якими могли б бути обман або зловживання довірою.

В судовому засіданні адвокат вимоги скарги підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи, надав письмові пояснення по справі.

Особа, за заявою якої порушено кримінальну справу -ОСОБА_4 в судовому засіданні доводи скарги не визнав, вважав їх необґрунтованими та зазначив, що викладені у його заяві про злочин обставини підтверджується матеріалами, на підставі яких винесено оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи.

Прокурор в судовому засіданні доводи скарги не визнала. Вважала, що скарга є безпідставною, оскільки кримінальна справа порушена у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, в тому числі з дотриманням вимог ст.ст. 94, 98 КПК України, за наявності на те приводів та підстав, а тому просила залишити скаргу без задоволення.

Особа, в інтересах якої подано скаргу -ОСОБА_2 в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Суд, з урахуванням присутності в судовому засіданні його захисника -адвоката ОСОБА_1 визнав можливим розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу № 06-13955, заслухавши адвоката, заявника, думку прокурора, вивчивши матеріали скарги, надходжу до наступних висновків.

Постановою слідчого слідчого відділу Печерського РУГУ МВС України в м. Києві Забуги В.В. 26.07.2011 порушено кримінальну справу по факту вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України ( а.м.110).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 30.01.03 за № 3-рп/2003 суд, розглядаючи скарги на постанови слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи, перевіряє наявність приводів і підстав, передбачених ст. ст. 94, 98 КПК України, для винесення таких постанов.

Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Зі змісту оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, приводом для порушення кримінальної справи слугувала заява ОСОБА_4, яка прийнята УДСБЕЗ ГУ МВС України в м. Києві 16.04.2010, з продовженням згідно рапорту від 14.05.2010 терміну її розгляду, а в подальшому вказана заява разом з матеріалами перевірки передані до Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві та зареєстровані 22.07.2010 за № 19066, в книзі обліку заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві, що оформлено рапортом (а.м. 8) та відповідає ст. 94 КПК України.

Судом перевірено, що дані про наявність в матеріалах дослідчої перевірки ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, містяться, зокрема: в заяві ОСОБА_4 (а.м. 17-18), договорах позики від 19.01. та 02.02.2010 ( а.м. 19-22), поясненнях ОСОБА_4 від 11.05.2010 ( а.м.32), поясненнях ОСОБА_2 від 15.05.2010 ( а.м.41-43), поясненнях ОСОБА_5 ( а.м.44-46).

Суд вважає, що зазначені дані одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства та в своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, що відповідає вимогам ч.2 ст. 94 КПК України.

Всупереч доводів адвоката, зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам ст. 98 КПК України, вона винесена уповноваженою на те особою, містить посилання на приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.

Слід зауважити, що формальне недотримання вимог ст. 95 КПК України при прийнятті письмової заяви про злочин в частині попередження про кримінальну відповідальність заявника не є підставою для висновку, що викладені у заяві дані про злочин отримано з порушенням процесуальної форми і є неналежними, оскільки належність і допустимість є характеристиками доказів і не стосуються даних, що стали приводом для порушення кримінальної справи, а відтак відсутність попередження заявника про відповідальність за неправдивий донос не є перешкодою для визнання заяви ОСОБА_4 приводом до порушення кримінальної справи.

Доводи та заперечення адвоката з посиланням на відсутність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, а також скасування постанови від 23.12.2011 в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5, а потім щодо ОСОБА_2, є безпідставними з огляду на порушення в даному випадку кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а не відносно конкретних осіб. Крім того, мотивувальна частина оскаржуваної постанови не містить посилань на конкретних осіб, натомість в її змісті зазначено про ознаки злочину в діях невстановлених осіб, а підставою для порушення кримінальної справи щодо особи являється встановлення такої особи слідчим на момент порушення справи.

З приводу доводів заявника щодо незаконності оскаржуваної постанови у зв'язку з відсутністю в ній вказівки на конкретизацію майна і способу заволодіння ним, слід зауважити, що вимогами чинного кримінально - процесуального законодавства не визначено обов'язку слідчого зазначати в змісті постанови про порушення кримінальної справи час, місце, спосіб вчинення злочину. Натомість, кримінально-процесуальним законом такі вимоги ставляться до постанов про притягнення в якості обвинуваченого

Доводи адвоката про те, що після скасування 19.07.2011 постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 30.07.2010 не проведено додаткової перевірки, яка могла б свідчити про наявність ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, та з приводу наявності в провадженні суду цивільного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розірвання договору позики та стягнення боргу, вважаю, що зазначені доводи не виключають наявність в діях невстановлених на момент порушення справи осіб ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, а відтак і не виключають можливості порушити кримінальну справу по факту вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України

Щодо посилань адвоката на порушення справи за відсутності об»єктивної та суб»єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, то дане питання не може бути розглянуто судом, оскільки виходить за межі, встановлені вимогами ст. 236-8 КПК України для розгляду справ даної категорії, та не стосується перевірки приводів та підстав для порушення кримінальної справи.

На підставі викладеного, не вдаючись до оцінки даних у справі у якості доказів, надходжу до висновку, що зазначена оскаржувана постанова винесена за наявності достатніх на те приводів та підстав, які є наявними для порушення даної кримінальної справи, а з'ясування всіх обставин у справі, можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.

Керуючись ст.ст.94, 98, 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.03 р. № 3-рп/2003, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого слідчого відділу Печерського РУГУ МВС України в м. Києві Забуги В.В. від 26.07.2011 про порушення кримінальної справи по факту вчинення злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, - залишити без задоволення.

На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя