Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а-11207/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11207/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" червня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді -Гром Л.М.;

суддів - Безименної Н.В.,

Кучми А.Ю.,

при секретарі судового засідання - Коляді С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-торгівельна мережа»та Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-торгівельна мережа»та Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна»про визнання недійсної угоди та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва (позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна мережа»(відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна»(відповідач-2) про визнання угоди недійсною та стягнення коштів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року позов задоволено частково, визнано договір № 1011/1 від 10.11.2010 р. між ТОВ «РТЛ Україна»та ТОВ «Арго-торгівельна мережа»недійсним на підставі ч.3 ст.228 ЦК України, стягнуто з ТОВ «РТЛ Україна»код ЄДРПОУ 34480987, адреса: м. Київ, вул. Підвисоцького/Драгомирова, 10/10, оф.60-61 в дохід держави суму коштів у розмірі 2589108, 00 грн.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року позивач, відповідач-1 та відповідач-2 звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами. Позивач просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арго-торгівельна мережа»просить ухвалене у справі судове рішення скасувати в частині визнання договору недійсним та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна»також просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-торгівельна мережа»(код ЄДРПОУ 32249009) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із Товариством з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна»(код ЄДРПОУ 34480987) за період з 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р.

За наслідками зазначеної перевірки позивачем було складено Акт № 708/23-9/32249009 від 16.06.2011 р. в якому встановлено порушення ТОВ «Агро-торгівельна мережа»вимог п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2750869, 00 грн.

Відповідно до вказаного Акта перевірки, що підтверджується наявними матеріалами справи, між ТОВ «РТЛ Україна»(Постачальник) та ТОВ «Арго-торгівельна мережа»(Покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару (згідно специфікації одяг, взуття, аксесуари) № 1011/1 від 10.11.2010 р. на загальну суму 2 589108,00 грн.

Даний договір був підписаний в м. Києві від імені ТОВ «РТЛ Україна»директором Сєрдєчним В.В. та від імені ТОВ «Арго-торгівельна мережа»генеральним директором Некрасовою О.В.

На виконання умов вищенаведеного Договору ТОВ «РТЛ Україна»було виписано на адресу ТОВ «Арго-торгівельна мережа»податкові накладні:

- № 13 від 10.11.2010 р. на загальну суму 539950,00 грн.;

- № 14 від 10.11.2010 р. на загальну суму 554 256,00 грн.;

- № 15 від 10.11.2010 р. на загальну суму 350304,00 грн.;

- № 16 від 10.11.2010 р. на загальну суму 553 110,00 грн.;

- № 17 від 10.11.2010 р. на загальну суму 595488,00 грн.

Також ТОВ «РТЛ Україна»на адресу ТОВ «Арго-торгівельна мережа» було виписано видаткові накладні та специфікації, що наявні в матеріалах справи.

За результатами аналізу ДПІ у Печерському районі м. Києва Бази даних АРМ «Систематизоване автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», основним постачальником ТОВ «РТЛ Україна» за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року є ТОВ «Агропрайд», код за ЄДРПОУ (35870453).

Згідно Акта перевірки ДПІ у м. Херсоні від 03.03.2011 р. № 601/23-2/35870453 про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Агропрайд»код за ЄДРПОУ 35870453 з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р., в якому встановлено нікчемність угод при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, посилаючись на те, що у контрагентів ТОВ «Агропрайд»відсутні складські та торгівельні приміщення для здійснення фінансово - господарської діяльності, звітність сформована та підписана не уповноваженими особами, та відсутність їх за місцезнаходження.

На підставі викладеного позивач дійшов висновку, що укладена угода №1011/1 від 10.11.2010р. була спрямована на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже, сторони діяли з метою, спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування. Оскільки така мета суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу, вона є суперечною інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню недійсною із застосування наслідків, передбачених ч. 3ст. 208 Господарського кодексу України.

Також, позивач стверджує про наявність умислу ТОВ «Арго торгівельна мережа»та ТОВ «РТЛ Україна»у створенні штучного факту відсутності об'єктів оподаткування, а саме завищення суми податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 2750869,00 грн., оскільки фінансово-господарські операції відображені лише на папері.

Враховуючи вищенаведене, судом не вбачається достатньою підставою для визнання такої угоди нікчемною, з мотивів її укладення з метою, спрямованою на порушення існуючого порядку.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких позивач вважає угоду, здійснену відповідачами, нікчемним правочином, в чому саме, на думку позивача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентом відповідача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 було надано документи, які підтверджують укладання та виконання даного договору поставки, а саме: копії платіжних доручень, видаткові та податкові накладні, наявність яких позивачем не заперечується.

Податкові накладні від 10.11.2010р. № 13, №14, №15, №16, №17 видані відповідачу 1 продавцем товару - ТОВ «РТЛ Україна»у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачені ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ "РТЛ Україна" зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Крім того, судом не приймаються посилання позивача в акті перевірки від 16.06.2011р. №708/23-9/32249009 на факт нікчемності угоди між ТОВ «Агропрайд»та його контрагентами, де податковий орган дійшов висновку, що укладена угода не спричиняє реального настання правових наслідків та є нікчемною.

Позивачем також не доведено факту наявності суб'єктивного чинника на укладення такої угоди саме з боку самої юридичної особи, а суб'єктивний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними засобами доказування.

Крім того слід зазначити, що позивач оцінений судом вище правочин вважає нікчемним саме в розумінні ст. 228 Цивільного кодексу України із врахуванням змін внесених у цю норму Законом України № 2756-VI від 02.12.10р.

Суд вважає за необхідне з акцентувати увагу на недопустимість застосування даної норми саме у цій редакції, оскільки така набрала чинності лише 01.01.11р., при цьому усі зобов'язання відповідачів по спірному правочин виконано його сторонами до набрання такою нормою чинності.

Аналізуючи наведені докази, норми чинного на час правовідносин законодавства та фактичні обставини справи суд приходить до переконання про не обґрунтованість та безпідставність позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови було неповно з`ясовано обставини справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-торгівельна мережа»- задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РТЛ Україна»- задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2012 року -скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва у задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.

Постанова складена у повному обсязі 18.06.2012 року.