Рішення

від 07.11.2011 по справі 12/5007/100/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" листопада 2011 р. Справа № 12/5007/100/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1, дов. від 23.05.11р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал" (м.Житомир) < В особі(назва) >

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 198,85 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 198,85 грн. боргу за поставлений товар згідно договору поставки № 4021/946 від 21.10.09р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі згідно поданої позовної заяви.

Відповідач відзиву на позов не подав, в с удове засідання не з'явився, свого представника в судове засідання не направив.

Ухвали господарського суду від 06.10.11р. та від 18.10.11р., які направлялись відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (АДРЕСА_1), повернулися до суду з відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.10.11р. відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23).

Відповідно до частин 1 та 2 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.03р. № 755-IV, відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч.3 п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.10р. № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оптімал" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 укладено договір поставки № 4021/946 (а.с.7-8).

Відповідно до пп.1.1 договору, постачальник (позивач) поставляє, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти поставку та оплатити поставлений товар на умовах даного договору.

Згідно з пп.3.2 договору, датою поставки вважається дата отримання товару покупцем. Відвантаження та доставка товару виконується засобами постачальника. Відповідальність за партію товару переходить до покупця з моменту отримання товару та відмітки про це у накладній постачальника.

Так, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 360,35 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 1012307 від 06.04.11р. на суму 232,91 грн., № 1012829 від 21.04.11р. на суму 127,44 грн. (а.с.11 -12).

Відповідно до пп.4.1 договору, оплата за поставлену постачальником партію товару здійснюється покупцем протягом 14 календарних днів від дати поставки.

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання по оплаті поставленого йому товару виконав частково, сплативши позивачу 161,50 грн. з порушенням строку обумовленого пп.4.1 даного договору.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за отриманий товар утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 198,85 грн., що підтверджується довідкою позивача від 07.11.11р. № 08/ю (а.с.34).

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив свої договірні зобов`язання перед позивачем, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, позов не оспорив, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-техніне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.22,33,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, 10019, АДРЕСА_1, і.н.НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімал" 10001, м.Житомир, вул.Кооперативна 18, і.к. 36330826:

-198,85 грн. боргу за поставлений товар;

-102,00 грн. державного мита;

-236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 08 листопада 2011р.

Друк: 3 прим.

1 - у справу,

2 -позивачу,

3- відповідачу (рек. з повідом. про вруч.).

< Текст >