Рішення

від 12.06.2012 по справі 6/5007/30/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" червня 2012 р. Справа № 6/5007/30/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №172 від 14.03.11р.;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства "Нива експо" (смт. Черняхів)

до Приватного підприємства "Дядя Міша" (м. Житомир)

про стягнення 782117,03 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 782117,03 грн., з яких: 613503,69 грн. - основний борг, 7506,33 грн. - 3% річних, 38406,28 грн. - пеня, 122700,73 грн. - штраф.

Ухвалою від 02.04.12р. суддею Терлецькою-Байдюк Н.Я. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.04.12р.

Розпорядженням керівника апарату у зв'язку з тривалою непрацездатністю судді Терлецької-Байдюк Н.Я. призначено повторний автоматичний розподіл даної справи.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду №101/2012 від 16.05.12р. "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи" у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (довготривала хвороба) судді Терлецької-Байдюк Н.Я. та у відповідності зі ст.2-1 ГПК України та п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду справа була розподілена судді Кудряшовій Ю.В.

Ухвалою від 17.05.12р. суддею Кудряшовою Ю.В. справу прийнято до свого провадження та призначено судове засідання на 29.05.12р.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено на 12.06.12р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду надав довідку про стан заборгованості відповідача на день розгляду справи, з якої вбачається, що сума основного боргу складає 588503,69грн.

Також в ході розгляду справи представник позивача подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 893,00 грн. - основного боргу, 69,01 грн. - пені та 7506,33 грн. - 3% річних, просив прийняти відмову від позову та припинити провадження по справі в цій частині.

Відповідач в засідання суду не з'явився, ухвала суду про відкладення справи від 29.05.12р., яка направлялась на адресу, зазначену в позовній заяві : 10001, м.Житомир, вул.Новогоголівська, 15, повернулась з відміткою працівника пошти "за закінченням терміну зберігання".

Як вбачається з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Приватне підприємство "Дядя Міша" знаходиться за адресою: 10001, м.Житомир, вул. Новогоголівська, 15 (а.с. 34 том 1).

Слід зазначити, що копія ухвали про прийняття справи до свого провадження від 17.05.12р., яку направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією із повідомленням про вручення на адресу: 10001, м. Житомир, вул. Новогоголівська, 15, також повернулася з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.12р. між Товариством "Нива експо" та Приватним підприємством "Дядя Міша" уклали договір поставки №16/11, за умовами якого Постачальник (позивач) на умовах, передбачених даним Договором зобов'язується постачати продовольчі товари (далі "Товар") з необхідними супроводжувальними документами та передати Товар у власність Покупця (відповідач), а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий Товар за цінами, узгодженими Сторонами.

Відповідно п.п. 4.1 ціна на товар є договірною і формується до відповідності прайс-листа Постачальника (позивача), узгоджується Сторонами при кожному замовленні і фіксується у рахунку-фактурі або у видатковій накладній Постачальника (позивача).

Покупець (відповідач) зобов'язується перерахувати кошти за Товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Продавця (позивача), або внести в касу підприємства не пізніше 45 календарних днів з моменту переходу права власності на товар, тобто підписання видаткових накладних уповноваженими особами. (п.п.4.2 Договору).

Згідно п.п 4.3 Договору сторони домовились, що у випадку виникнення у Покупця (відповідача) заборгованості, всі кошти, які надійшли від нього будуть зараховуватись Постачальником (позивачем) як оплата за попередньо отриманий Товар та має право призупинити подальшу поставку Товару.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої йому продукції не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 31.12.11р. становила 655888,69 грн., що підтверджується актом звірки (а.с.130-132 том 1).

Разом з тим, відповідачем до пред'явлення позову до суду в період з 01.01.12р. по 28.03.12р. сплачено заборгованість в розмірі 42385,00 грн. (а.с. 135 том 1).

Також після пред'явлення позову до суду відповідачем сплачено основну суму боргу в розмірі 25000грн., що також підтверджується копіями виписок по рахунку (а.с. 2-4 том 2).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 588503,69грн., що підтверджується довідкою Товариства "Нива-експо" за вих. №355 від 11.06.12р. (а.с. 13 том 2).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Як зазначалося раніше, представник позивача в судовому засіданні подав заяву про відмову від позову в частині стягнення основного боргу в сумі 893,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення основного боргу в сумі 587610,69грн.

Крім основної суми боргу, позивач в позові просив стягнути з відповідача 38406,28грн. - пені, 122700 грн. - штрафу, 7506грн. - 3% річних.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.2 Договору при порушенні Покупцем (відповідачем) строків оплати за отриманий від Постачальника (позивача) Товар, він (покупець) сплачує на користь Постачальника (позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБ України від суми неоплаченого Товару за кожен день прострочення платежу та несе відповідальність відповідно до вимог ст. 625 ЦК України.

У випадку коли Покупець (відповідач) прострочив оплату отриманого товару більше як на 30 календарних днів Покупець (відповідач) сплачує Постачальнику (позивачу) штраф в розмірі 20 відсотків суми заборгованості (п.п. 5.3 Договору).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви (а.с. 3), розмір пені складає 38406,28 грн.

Перевіривши розрахунки позивача та беручи до уваги той факт, що представник позивача відмовився від позову в частині стягнення пені в сумі 69,01 грн., суд приходить до висновку, що сума неустойки складає 161038,00 грн., з яких: 38337,27 грн. - пеня та 122700,73 грн. - штраф.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 587610,69 грн. - основного боргу, 38337,27 грн. - пені, 122700,73 грн. - штрафу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

В частині стягнення 893,00 грн. - основного боргу, 69,01 грн. - пені та 7506,33 грн. - 3% річних суд приймає відмову від позову та припиняє провадження у справі на підставі п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Також суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 25000,00 грн. за відсутністю предмету спору на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний борг був сплачений відповідачем після звернення позивача до суду.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Дядя Міша" (10001, м. Житомир, вул. Новогоголівська, 15, ід. код 33019982)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нива експо" (12301, Житомирська область, смт. Че6рняхів, вул. Коростенська, 101, ід. код 32578852) 748648,69 грн. заборгованості, з яких: 587610,69 грн. - основного боргу, 38337,27 грн. - пені, 122700,73 грн. - штрафу, а також 15472,97 грн. сплаченого судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 25000,00 грн. основного боргу за відсутністю предмету спору на підставі п.п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

4. Прийняти відмову від позову та припинити провадження у справі на підставі п. 4 ч.1 ст.80 ГПК України в частині стягнення 893,00 грн. - основного боргу, 69,01 грн. - пені та 7506,33 грн. -3% річних суд.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.06.12

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)