Рішення

від 13.06.2012 по справі 5011-34/2522-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/2522-2012 13.06.12

За позовом Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Експобанк" доПриватного акціонерного товариства "Центуріон" про 2 556 098,57 дол. США та 1 648 084,24 грн., що є еквівалентом 22 071 311,81 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники: від позивача -не з'явився; від відповідача -ОСОБА_2, представник за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2012 року Приватне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк»звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Центуріон" про стягнення 2 556 098,57 дол. США та 1 648 084,24 грн., що є еквівалентом 22 071 311,81 грн., а саме:

- 1 020 000 грн. та 1 580 000 доларів США прострочена заборгованість за кредитом;

- 33 852,36 грн. та 86 900,02 дол. США прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

- 27 735,92 грн. прострочена заборгованість за нарахованою комісією;

- 889 198,55 дол. США та 566 495,96 грн. загальна сума заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, процентів та комісій.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням Товариством своїх зобов'язань за кредитним договором №01/КЛ-2006 від 16.02.2006, укладеним між Банком та Товариством.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-34/2522-2012 та призначено розгляд справи на 21.03.2012.

Ухвалою суду від 21.03.2012 розгляд справи відкладено на 04.04.2012.

Через відділ діловодства суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив щодо нарахування пені та заборгованості за процентами.

Також у поданому відзиві відповідачем просив суд розцінити пункт відзиву як заяву про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог Банку по стягненню пені відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України. Суд розцінюючи даний пункт відзиву як заяву про застосування позовної давності задовольнив її.

04.04.2012 судом оголошено перерву до 25.04.2012.

25.04.2012 судом оголошено перерву до 21.05.2012.

Ухвалою суду від 21.05.2012 продовжено строк вирішення справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 30.05.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 справу №5011-34/2522-2012 передано на розгляд судді Мудрому С.М. у зв'язку перебуванням судді Сташківа Р.Б. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2012 прийнято справу №5011-34/2522-2012 суддею Мудрим С.М. до свого провадження, розгляд справи було призначено до розгляду на 13.06.2012.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у зв'язку з виходом з лікарняного судді Сташківа Р.Б. справу №5011-34/2522-2012 передано для подальшого розгляду судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою суду від 11.06.2012 прийнято справу №5011-34/2522-2012 до свого провадження суддею Сташківим Р.Б.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Експобанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Експобанк»(далі - позивач або Банк) та Приватним підприємством «Компанія «Центуріон»(далі -Позичальник або Товариство) було укладено Договір кредитної лінії №01/KЛ-2006 з використанням мультивалютних рахунків (далі -Договір кредитної лінії).

Відповідно до пункту 1.1 Договору кредитної лінії Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію і надає йому кредити, загальний розмір яких (ліміт) не перевищує 4040000 грн.

Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитами на умовах цього Договору та повертає кредити Банку у встановлений цим Договором та/або угодами цього Договору термін.

Відповідно до пункту 1.2 Договору кредитної лінії строк дії кредитної лінії до 15 лютого 2007 року.

Процентна ставка за користування кредитними коштами в доларах США встановлюється в розмірі 14,5% річних; в національній валюті 22% річних (пункт 1.3 Договору кредитної лінії ).

Відповідно до пункту 1.4 Договору кредитної лінії кредитна лінія відкривається для поповнення обігових коштів Позичальника або на інші цілі, передбачені угодами до цього Договору.

Відповідно д пункту 4.1 Договору кредитної лінії проценти нараховуються за строковими кредитами на фактичну заборгованість, з дня надання кредитів до строку повернення кредитів.

Відповідно до пункту 3.4.3 Договору кредитної лінії Позичальник зобов'язується використовувати кредити на зазначені у цьому договорі цілі і повернути кредити в строки згідно з угодами до цього Договору або за вимогою Банку згідно пунктів 3.1.2, 3.1.3 (достроково) шляхом перерахування грошових коштів на позичкові рахунки Банку.

Відповідно до пункту 3.4.4 Позичальник зобов'язується забезпечити щомісячне перерахування процентів за користування кредитами на рахунок процентів Банку відповідно до встановлених процентних ставок не пізніше останнього банківського дня поточного місяця. Проценти за користування кредитами нараховуються за розрахунковий період з першого по останнє число поточного місяця. Остаточний розрахунок по процентах проводиться одночасно з погашенням кредитів у терміни, зазначені в угодах. Проценти нараховуються виходячи з фактичної кількості днів у році -365 (366) днів - по кредитах в національній валюті (гривні), та кількості днів у році -360 днів -у доларах США.

Відповідно до пункту 1 угоди від 13.02.2009 до Договору кредитної лінії з використання мультивалютних рахунків №01/КЛ-2006 від 16 лютого 2006 року домовились про наступне перенести Позичальнику строк дії Договору кредиту з лімітом 9 000 000 грн. до 13 березня 2009 року включно, без застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 2 вищевказаної угоди сторони домовились перенести Позичальнику строк сплати нарахованих процентів в сумі -56 458,63 грн. та 60 566,68 доларів США, а також процентів які будуть нараховані за лютий місяць поточного року по Договору кредиту до 13 березня 2009 року включно без застосування штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 3 вищевказаної угоди Позичальник зобов'язується сплатити комісію за перенос строку дії Договору кредиту та сплати процентів по ньому у розмірі 27 735,92 грн. на рахунок Банку №611191 до 31 березня 2009 року включно.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредитні кошти в розмірі 1 020 000 грн., та 1 580 000 доларів США, що підтверджується

- меморіальним ордером TR01/KJI-20 від 16.02.2006 на суму 400 000 доларів США;

- меморіальним ордером авт/486 від 23.10.2006 на суму 200 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/332 від 16.03.2009 на суму 900 000 грн.;

- меморіальним ордером № авт/625 від 12.04.2007 на суму 120 000 грн.;

- меморіальним ордером № авт/830 від 16.04.2007 на суму 200 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/258 від 11.05.2007 на суму 60 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/092 від 25.05.2007 на суму 100 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/252 від 12.06.2007 на суму 200 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/061 від 20.06.2007 на суму 100 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/295 від 31.07.2007 на суму 30 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/238 від 03.09.2007 на суму 55 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/812 від 25.10.2007 на суму 55 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/431 від 21.12.2007 на суму 40 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/713 від 25.01.2008 на суму 60 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/104 від 11.02.2008 на суму 30 000 доларів США;

- меморіальним ордером № авт/267 від 24.04.2008 на суму 50 000 доларів США.

Враховуючи вищевикладене, станом на 16.02.2012 за відповідачем обліковувалась заборгованість за Договору кредитної лінії за кредитом у сумі 1 020 000 грн. та 1 580 000 доларів США; за процентами у сумі 33 852,36 грн. та 86 900,02 доларів США, а також за комісією у розмірі 27 735,92 грн. Відповідачем заборгованість за кредитом, процентами та комісією не заперечується.

За таких обставин справи позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України (у редакції статті чинній на момент укладання Кредитного договору та виникнення прострочення сплати боргу) передбачалося, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи у відповідача в зв'язку із порушеннями строків сплати суми Кредиту та процентів, станом на 16.02.2012 рахується заборгованість за кредитом у сумі 1 020 000 грн. та 1 580 000 доларів США; за процентами у сумі 33 852,36 грн. та 86 900,02 доларів США, а також за комісією у розмірі 27 735,92 грн. Доказів на підтвердження факту сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

Беручи до уваги, що абзацом другим пункту 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року за № 14 «Про судове рішення у цивільній справі»передбачено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення, суд зазначає, що станом на 13 червня 2012 року 1 580 000 доларів США заборгованості за кредитом за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 799,25 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 12 628 150 грн., 86 900,02 доларів США заборгованості за процентами за офіційним курсом НБУ (http://www.bank.gov.ua; 799,25 грн. за 100 доларів США) на цю дату складає 694 548,41 грн.

Тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню за прострочення сплати суми кредиту, нарахованих відсотків та комісією у загальній сумі 889 198,55 доларів США та 566 495,96 грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 4.2 Договору кредитної лінії за несвоєчасне повернення кредиту та/або перерахування процентів за користування кредитами Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період, за який нараховується пеня) від суми простроченої заборгованості за кредитами та/або по несплаченим процентам за кожен день прострочення.

Згідно з пунктом 4.3 Договору кредитної лінії за несвоєчасне перерахування комісії за організацію та управління кредитною лінією (п. 3.4.9) Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (діючої в період, за який нараховується пеня) від суми заборгованості по несплаченій комісії за кожний день прострочення.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічні положення закріплені й у частині 2 статті 343 ГК України, відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Судом враховано, що згідно з частиною 5 статті 267 ЦК України ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Проте, клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності позивачем заявлено не було.

На думку відповідача, за умовами укладеного між сторонами Кредитного договору та угоди від 13.02.2009, відповідач повинен був виконати свої зобов'язання по сплаті кредиту, процентів та комісій не пізніше 13.03.2009 та 31.03.2009.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пені , нарахування пені проведено більше ніж за 6 місяців, що є порушенням вимог чинного законодавства, а отже пеня за кожний період може нараховуватись не більше ніж шість місяців з моменту виникнення прострочки.

Судом було зобов'язано позивача зробити перерахунок пені із дотриманням вимог статті 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частини 2 статті 343 ГК України; частини 6 статті 232 ГК України, а також строків позовної даності.

Позивач, всупереч зазначеним вище вимогам Закону та вимогам ухвали суду, здійснивши перерахунок пені не врахував вимог закону та строків позовної давності, а саме нараховування пені за кредитом, процентами та комісією здійснюється з моменту, коли відбулося фактичне порушення виконання зобов'язання (тобто шість місяців починають обчислюватись від дня, що настає за днем, який є остаточним строком для виконання зобов'язання ) в межах строку позовної давності.

Вищий господарський суд України у своєму листі "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»№01-8/344 від 11.04.2005 року вказав, що господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

В інших випадках, коли вимога про стягнення сум штрафних санкцій, річних тощо є додатковою до основної (наприклад, про стягнення заборгованості) і розрахунок зазначених сум відсутній, суд, прийнявши позовну заяву, в порядку підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) зобов'язує позивача надати такий розрахунок, за необхідності - з матеріалами, які його обґрунтовують, а в разі їх неподання - з урахуванням обставин конкретної справи застосовує зазначений припис пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову.

Надані позивачем перерахунки суми пені не відповідають вимогам статті 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», частини 2 ст. 343 ГК України; частини 6 статті 232 ГК України та строкам позовної давності.

Із розрахунку позивача щодо нарахування пені не вбачається конкретних періодів виникнення прострочення, а де це можна встановити за ті періоди сплив строк позовної давності.

З урахуванням вищевикладеного, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про стягнення пені у зв'язку із недоведеністю її розміру.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Центуріон»(04074, м. Київ, вул. Резервна, буд. 8, ідентифікаційний код 30789725) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Експобанк»(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 18/24, ідентифікаційний код 09322299) 1 020 000 (один мільйон двадцять тисяч гривень) грн. та 1 580 000 (один мільйон п'ятсот вісімдесят тисяч) доларів США заборгованості за кредитом, 33 852 (тридцять три тисячі вісімсот п'ятдесят дві) гривні 36 копійок та 86 900 (вісімдесят шість тисяч дев'ятсот) доларів США 02 центів США заборгованості за процентами, 27 735 (двадцять сім тисяч сімсот тридцять п'ять) грн. 92 коп. заборгованості за комісією, а також 41 764 (сорок одну тисячу сімсот шістдесят чотири) грн. 44 коп. судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ.

Повне рішення складено 18.06.2012

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Сташків Р.Б.