Постанова

від 13.06.2012 по справі 2а/0270/2376/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

13 червня 2012 р. Справа № 2а/0270/2376/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Барської міжрайонної державної податкової інспекції

до: Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Мічуринець"

про: стягнення боргу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Барська міжрайонна державна податкова інспекція (далі -Барська МДПІ) з позовом до Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Мічуринець" (далі -СВАТ " Мічуринець ") про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що СВАТ «Мічурінець» має заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 2118,73 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена Барська МДПІ звернулася до суду з позовом про стягнення коштів.

Представник Позивача в судове засідання не з`явився. 13.06.2012 року до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив. Копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі та призначення судового засідання на 13.06.2012 року направлялась Відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, рекомендованим листом з повідомленням, однак, на адресу суду повернувся конверт з відміткою об`єкту поштового зв'язку - "за даною адресою не існує".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

За приписами частини 11 статті 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення Відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому проваджені у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, вважає, що за даних обставин можливо та доцільно розглянути дану адміністративну справу без участі сторін на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження, що відповідає положенням ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство «Мічурінець» зареєстровано як юридична особа Барською міжрайонною державною податковою інспекцією 29.12.1997р. за номером запису (а.с. 4) та взято на облік у Барській МДПІ 07.07.1997 р. за № 59 (а.с. 5).

Як свідчать матеріали справи, за Відповідачем, станом на час заявлення позовних вимог, рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 2118,73 грн.

Дана заборгованість виникла внаслідок того, що Відповідачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість № 20688 (а.с. 7-8) , в якій ним самостійно визначено зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 83,00 грн.

Крім того, Барською МДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000051600 від 15.02.2012р. про збільшення Відповідачу суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями на 2041,00 грн. (а.с. 10).

Дане податкове повідомлення-рішення Відповідачем отримане та не оскаржене, отже є узгодженими та визначені суми підлягають стягненню до Державного бюджету.

Згідно зворотного боку облікової картки, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 13), сума заборгованості СВАТ «Мічурінець» по податку на додану вартість, з урахуванням переплати, становить 2118,73 грн.

Отже, заборгованість по податку на додану вартість становить 2118,73 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 13).

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу Відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 57.3 зазначеної статті Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В силу п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання зазначеної норми Барською МДПІ виставлено Відповідачу податкову вимогу за № 6 від 14.02.2012р.. Однак, вказана податкова вимога Відповідачем залишена без виконання.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані Позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Частиною 4 ст. 94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владний повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Мічуринець" (23000, Вінницька область, Барський район, с. Попівці, вул. 8-го березня, 22, код 00414173) в дохід державного бюджету кошти з рахунку у фінансовій установі 26004317088 у філії Вінницького обласного управління АТ "Ощадний банк України" МФО 302076 та наявні готівкові кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2118 грн. 73 коп. (дві тисячі сто вісімнадцять грн. 73 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна