Постанова

від 20.06.2012 по справі 2а/0470/4711/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4711/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Парненко В.С.

при секретарі судового засідання Орлові О.В.

за участю:

представників позивача Фоменко В.Ю., Піняєв Ю.І.

представників відповідача Прудко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Алва Сервіс»до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування акту та повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Алва Сервіс» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська (надалі - Відповідач), в якому просить:

1. Визнати протиправними та нечинними зазначені в Акті позапланової перевірки № 293/232/35807690 від 04.03.2001 положення про недійсність та нікчемність результатів фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Алва Сервіс", здійснених на підставі договорів з TOB "Будтехнологія", ТОВ"'ВТ- Альянс" й TOB "Спецтехнологія", про завищення вартості товариством амортизаційних відрахувань у сумі 2396,07 грн., вартості валових витрат у сумі 22252,00 грн., податкового кредиту у сумі 28411,00 грн. й про заниження податку на прибуток в сумі 6162,13 грн., а також висновок акту про порушення товариством вимог законів й заниження податкових зобов'язань до сплаті податку на додану вартість у сумі 28411,00 грн. та по сплаті податку на прибуток у сумі 6162,13 грн.

2. Визнати протиправними та незаконними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 23.03.2011 р. № 0000592302 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю " Алва Сервіс" грошових зобов'язань зі сплати податку на прибуток у сумі 7703 грн.( у тому числі 6162 грн. додаткового зобов'язання та 1541 грн. штрафу) та № 0000602302 про збільшення грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у сумі 35514 грн. (у тому числі 28411 грн. додаткового зобов'язання та 7103 грн. штрафу).

3. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська від 23.03.2011 р. № 0000592302 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Алва Сервіс" грошових зобов'язань зі сплати податку на прибуток у сумі 7703 грн.( у тому числі 6162 грн. додаткового зобов'язання та 1541 грн. штрафу) та № 0000602302 про збільшення грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у сумі 35514 грн. (у тому числі 28411 грн. додаткового зобов'язання та 7103 грн. штрафу).

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що документальна виїзна позапланова перевірка щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з підприємствами TOB «Будтехнологія» (ЄДРПОУ 32495881), TOB «ВТ- Альянс» (ЄДРПОУ 32688401), TOB «Спецтехнологія» (ЄДРПОУ 32713605) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, в результаті якої було складено акт № 293/232/35807690-001020 від 04.03.2011 року, була проведена посадовими особами Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровсьокї області Державної податкової служби з порушенням вимог чинного законодавства, а дії щодо визнання правочинів, укладених ТОВ «Алва Сервіс» з іншими контрагентами за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, - протиправними.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року первинного відповідача Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська було замінено на його правонаступника Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Представники Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що перевірка підприємства Позивача проведена податковим органом законно та правомірно, а оскаржуване Позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Алва Сервіс» зареєстроване розпорядженням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 13.03.2008, свідоцтво про державну реєстрацію від 13.03.2008, номер свідоцтва 046974, серія А01, код за ЄДРПОУ 35807690.

У періоді, за який проводилась преревірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.04.2008, товариство з обмеженою відповідальністю «Алва Сервіс» було зареєстроване платником ПДВ з 07.04.2008 по день підписання довідки перевірки.

Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровсьокї області було проведено документальну виїзну позапланову перевірку щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з підприємствами TOB «Будтехнологія» (ЄДРПОУ 32495881), TOB «ВТ- Альянс» (ЄДРПОУ 32688401), TOB «Спецтехнологія» (ЄДРПОУ 32713605) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт документальної виїзної позапланової перевірки № 293/232/35807690-001020 від 04.03.2011 року щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з підприємствами TOB «Будтехнологія» (ЄДРПОУ 32495881), TOB «ВТ- Альянс» (ЄДРПОУ 32688401), TOB «Спецтехнологія» (ЄДРПОУ 32713605) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення:

1.п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження у серпні, вересні 2010 року податкових зобов'язань усього у сумі - 28411грн., у т.ч. за серпень 2010 року у сумі 18827грн., за вересень 2010 року у сумі 9584 грн.

2.В порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.1 п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) перевіряємим підприємством занижено податок на прибуток усього у сумі 6162,13грн., у т.ч. за 3 квартал 2010 року на суму 5563,12грн., за 4 квартал 2010 року на суму 599,017грн.

Відповідно до пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі постанови від 10.01.2011 року №б/н ст.слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області та направлень від 15.02.2010 року №102, від 22.02.2011 року №126, від 24.02.2011 року №167 виданих Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Дніпропетровська, державним податковим інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб, інспектором податкової служби ІІІ рангу, ОСОБА_3 на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, проведена документальна виїзна позапланова перевірка в частині дотримання податкового законодавства ТОВ «Алва Сервіс» по взаємовідносинах з підприємством ТОВ «Будтехнологія» (код ЄДРПОУ 32495881), ТОВ «ВТ-Альянс» (код ЄДРПОУ 32688401), ТОВ «Спецтехнологія» (код ЄДРПОУ 32713605) за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

Перевірку проведено з відома керівника Фоменко Вадима Юрійовича та в присутності головного бухгалтера Рябошапки Олени Миколаївни.

Судом встановлено, що листом №1894/7/23-219 від 27.01.2011 до ТОВ «Алва Сервіс» ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська просила позивача надати у десятиденний термін пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин із TOB «Будтехнологія» (ЄДРПОУ 32495881), TOB «ВТ- Альянс» (ЄДРПОУ 32688401), TOB «Спецтехнологія» (ЄДРПОУ 32713605) за період з 08.2010 року. Зазначений запит було отримано головним бухгалтером підприємства 28.01.2011.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пп.20.1.6 п.20.1 ст. 20 ПКУ визначено право податкових органів для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Так, в ході проведення перевірки було отримано акти від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, що були складені за наслідками здійснених позапланових документальних невиїзних перевірок ТОВ «Будтехнологія» (код ЄДРПОУ --5881), ТОВ «ВТ-Альянс» (код ЄДРПОУ 32688401), ТОВ «Спецтехнологія» (код ЄДРПОУ 5605), відповідно до яких встановлено численні порушення діючого законодавства в частині держання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, зумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді зазначені контрагенти виконували роботи на замовлення та постачали товар згідно відповідних замовлень TOB Алва Сервіс» та відповідно до укладених договорів, а саме:

TOB «Будтехнологія» (код ЄДРПОУ 32495881) виконувало роботи по ремонту орендованого приміщення (сервісного центру) за адресою вул. К. Лібкнехта, 14, згідно укладеного договору від 09.08.2010 року № 0908/1 ;

TOB «BT - Альянс» (код ЄДРПОУ 32688401) постачало витратні матеріали, які використовувались у технологічному процесі ремонту, обслуговування, збереження та перевезення радіо - електронної апаратури і запчастин до неї, на підставі договору від 01.07.2010р. № 10071/2;

TOB «Спецтехнологія» (код ЄДРПОУ 32713605), виконувало послуги прийому та оформлення товару в ремонт, а саме, забезпечувало точки прийому несправних мобільних телефонів та електротоварів, з подальшою передачею до сервісного центру TOB «Алва Сервіс» на підставі договору від 01.07.2010р. № 100701/01.

Перевіркою встановлено, що з усіма контрагентами товариством позивача були укладенні договори, виконання яких підтверджено відповідними актами, оплата робіт та послуг здійснювалися відповідно до платіжних доручень, тобто підтверджено наявність усіх передбачених законом докуметів бухгалтерского обліку, про що зазначено податковим органом в акті перевірки № 293/232/35807690-001020 від 04.03.2011 року.

Отже, дослідження первинних документів, що опосередковують господарські відносини ТОВ «Алва Сервіс» та оформлювались в рамках виконання умов вищезазначених договорів, в цілях їх відображення в бухгалтерському обліку показало, що вони складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Суд встановив, що в акті перевірки зазначено про численні порушення діючого законодавства в частині держання в момент вчинення правочинів між ТОВ «Алва Сервіс» та ТОВ «Будтехнологія» (код ЄДРПОУ --5881), ТОВ «ВТ-Альянс» (код ЄДРПОУ 32688401), ТОВ «Спецтехнологія» (код ЄДРПОУ 5605) вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, зумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочнном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Акт перевірки не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ТОВ «Алва Сервіс» щодо порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний дравочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину. Укладені між відповідачами правочини відповідають обов'язковим загальним вимогам, що передбачені статтею 203 Цивільного Кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Оскільки при укладенні договорів не порушено жодної з перелічених умов, такий правочин не може тягнути за собою його недійсність.

Як вбачається із змісту Акту перевірки висновок відповідача про нікчемність правочинів є необгрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами.

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочини, зазначені в Акті перевірки, до теперішнього часу не визнані недійсними у судовому порядку. Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Саме таку кваліфікацію правочинів було надано податковим органом в акті перевірки від 18.03.2011.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел TOB «Алва Сервіс» на укладення договорів з контрагентами (та його умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо надання та оплати наданих та отриманих послуг. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним використанням вказаних послуг платником податків у своїй діяльності.

Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими в судових засіданнях. На підтвердження зазначених обставин представником позивача надано фотознімки виконаних робіт. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено, що виключає його кваліфікацію як недійсного. З огляду на відсутність доказів умислу сторін, вищезгадані правочини не можуть вважатися нікчемними як такі, що порушують публічний порядок за ст. 228 ЦК України.

Викладені в акті перевірки судження перевіряючого про порушення платником податків вимог статей 203, 215, 216, 228 ЦК України зроблені з перевищенням компетенції органів державної податкової служби України та не підтверджуються дослідженими судом доказами.

Крім того, керуючись Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Щодо відносин ТОВ «Алва Сервіс» з ТОВ «Будтехнологія» судом втановлено наступне.

ТОВ «Будтехнологія» зареєстроване платником ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 02.06.2003 р. № 425455, анульоване 05.12.2005 року, свідоцтво № 4436541 видане 15.12.2005 року, яке було анульоване 19.01.2006 року, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 4218070 від 19.01.2006 року, видано ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, індивідуальний податковий номер - 324958804634. Свідоцтво про реєстрацію шпника податку на додану вартість анульоване від 17.11.2010 року.

ТОВ «Будтехнологія» має право здійснювати будівельну діяльність на підставі ліцензії від 04.08.2006 року № 119705, серії АВ, виданої Міністерством будівництва, архітектури, та ЖКГ, строк дії до 04.08.2011р.

Взаємовідносини між підприємствами відбувались згідно договору від 09.08.2010р. № 0908/1 укладеного між «Замовником» (ТОВ «Алва Сервіс») та «Підрядником» (ТОВ Будтехнологія»), відповідно до якого «Замовник» доручає, а «Підрядник» зобов'язується самостійно (або за допомогою третіх осіб) виконати роботи по ремонту та оснащенню системою вентиляції та кондиціювання приміщення за адресою вул. К. Лібкнехта,14. Обсяг та вартість робіт визначена укладеним сторонами кошторисом. Договір підписаний з боку ТОВ «Алва Сервіс», директором - В.Ю. Фоменко., збоку ТОВ Будтехнологія», директором - Бондаренко С.Л.

Суд звертає увагу на те, що позивач мав відносини з TOB Будтехнологія» в період з 09.08.2010 року (дата підписання договору) по 09.09.2010 (остаточний розрахунок за актом виконаних робіт). Свідоцтво ж платника податку на додану вартість № 4218070 від 19.01.2006 було анульоване представниками податкової інспекції тільки 17.11.2010 року. Таким чином на час відносин підприємство TOB «Будтехнологія» було платником податку на додану вартість згідно ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» №168-ВР від 03,04,1997 року із змінами та доповненнями і мало право витісувати податкові накладні.

Відповідно до локального кошторису (у додатку до вищезазначеного договору), встановлено, що ТОВ «Будтехнологія» у орендованому ТОВ «Алва Сервіс» приміщенні, здійснювало наступні види ремонтних робіт:

ѕ Загальнобудівельні роботи (демонтаж, штробування, монтаж пластикових панелей та інш., відповідно до номенклатури замовлення);

ѕ Сантехнічні роботи (підвід системи водопостачання, розвід пластикової каналізації та інш., відповідно до номенклатури замовлення);

ѕ Електромонтажні роботи (установка щитків, установка автоматичних вимикачів та інш., відповідно до номенклатури замовлення);

ѕ Інші роботи (вивезення брухту, сміття, інше).

Підприємством ТОВ «Алва - Сервіс» отримано наступні накладні:

На суму у розмірі 119803,5 грн. збільшено вартість основних фондів за І групою, які були зведені в експлуатацію у 4 кв. 2010 року.

Сума ПДВ усього у розмірі 23 960,70 грн., віднесена до складу податкового кредиту за серпень 2010 року у сумі 14376,42 грн., за вересень у сумі 9584,28 грн. (на підставі сум ПДВ сформованих за серпень 2010 року, дані приведено згідно отриманих первинних документів підприємства та даних системи автоматичного співставлення податкового кредиту та зобов'язань контрагентів). Оплата вищезазначених послуг здійснена відповідно до:

ѕ платіжного доручення № 1542 від 09.09.2010 року на суму 57505,68 грн. (у т.ч. ПДВ 9548,28грн.

ѕ платіжного доручення № 1482 від 17.08.2010 року на суму 86258,52 грн. (у т.ч. ПДВ 14 376,42 грн. передоплата;

Станом на 31.12.2010 року заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «Будтехнологія» згідно ордеру рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» - відсутня.

Згідно п. 7.2.3. Статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168-ВР від 03,04,1997 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) за кошти вважається перша з подій: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, а згідно п.7.2.6. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Виходячи з вищезазначеного, позивач мав право включити до податкового кредиту дві податкові накладні видані TOB «Будтехнологія» №16381708 від 17,08,2010 року на суму 86258,52 в т.ч. ПДВ 14376,42, та №16383108 від 31,08,2010 року на суму 57505,68 в т.ч. ПДВ 9584,28, які було сформовано згідно п.7.3. Закону.

Суд встановив, що всі первинні документи, які було підписано з TOB «Будтехнологія» складено з урахуванням вимог Статті 9 цього Закону, та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. №88.

Відповідно до Договору №0908/1 від 09.08.2010р., який підписував з нашого боку директор В.Ю.Фоменко і з боку TOB «Будтехнологія» директор Бондаренко Сергій Леонідович, договір виконаний цілком і повністю. Є приміщення, в якому є наявним виконаний ремонт. Є фотографічне підтвердження етапів проведення робот (додаток 1 до цього листа) і фінальний результат цих етапів у вигляді відремонтованого приміщення у якому на даний час наше підприємство веде свою діяльність. Крім того підприємство TOB «Будтехнологія» зареєстровано згідно законодавства України. А згідно статті 2 Закону України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 р. 755-IV (із змінами та доповненнями) порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема:

• перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

• перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

• внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру;

• оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Тобто, оскільки підприємство пройшло державну реєстрацію, то установчі документи і підприємство існують.

Позивач стверджує, що в існуючих умовах необхідність у складських приміщеннях, запасах відповідних будівельних матеріалів і інструменту, автотранспорту і працівниках, на які посилається податкова інспекція не є необхідними для проведення ремонтних робот. Наявність гіпермаркетів будівельних матеріалів зі складами, інструментами і автотранспортом дають змогу підприємствам ремонтного профілю економити на своїх власних складах і автотранспорті. Необхідні будівельні матеріали і інструмент транспортними засобами гіпермаркетів доставляються до ремонтних площадок силами самих гіпермаркетів.

Щодо відносин ТОВ «Алва Сервіс» з ТОВ «ВТ - Альянс» судом втановлено наступне.

Підприємство ТОВ «ВТ - Альянс» (код ЄДРПОУ 32688401), зареєстроване у ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності Виконкомом Жовтневої районної Ради народних депутатів 04.11.2003р. за реєстраційним №040524590050433. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м. Дніпропетровськ, вул. Мандриківська, 47.

Взяте на податковий облік 14.11.2003 ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, за реєстраційним номером № 12384 ТОВ «ВТ - Альянс» зареєстроване як платник ПДВ, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 04198778, виданого ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Взаємовідносини між ТОВ «ВТ - Альянс» та ТОВ «Алва Сервіс» відбувались на підставі договоpy № 10071/2 від 01.07.2010 року, згідно якого Постачальник (ТОВ «ВТ - Альянс») в особі директора Зубової Ірини Аркадіївни та Покупець (ТОВ «Алва Сервіс») в особі директора Фоменко Вадима Юрійовича, зобов'язується надати товар у вигляді витратних матеріалів (які використовуються у сервісній діяльності ТОВ «Алва Сервіс») та системної плати.

Згідно вищевказаного договору, номенклатура товару, строки поставки товару, формуються відповідно до домовленості сторін та відображаються у рахунку - фактурі. Сторони використовують до даного договору порядок поставки DDU, на об'єкт розташований за адресою : м. Дніпропетровськ, пр.Кірова, 102д, відповідно до правил «Інкотермс».

Підприємством ТОВ «Алва - Сервіс» отримано наступні накладні:

Сума у розмірі 34868,66 грн., віднесена до складу валових витрат за 3 кв. 2010 року, сума ПДВ у розмірі 6973,82 грн. до складу податкового кредиту за відповідні періоди (липень, серпень 2010 року), т.ч. за серпень 2010 року у повному обсязі (згідно даних системи автоматичного співставлення податкового кредиту та зобов'язань контрагентів).

Оплата вищезазначених послуг здійснена відповідно до платіжних доручень, у т.ч. за серпень 2010 року:

платіжного доручення № 1580 від 27.09.2010 року на суму 12183,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2030,50грн.);

Зазначені операції відображено у бухгалтерському обліку ТОВ «Алва Сервіс», наступними проводками:

· Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кт 31 «Рахунки у банках» (12736,80грн.);

· Дт 20 «Виробничі запаси» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (10152,50грн.);

· Дт 64 «Розрахунки за податками й платежами» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (2030,50 грн.).

Станом на 31.12.2010 року заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «ВТ - Альянс» згідно журналу - ордеру рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - відсутня.

Отже, ТОВ «Алва Сервіс» мало право включити до податкового кредиту податкову накладну підприємства «ВТ-Альянс» №1020208 від 02.02.10 на суму 12183,00 грн. в т.ч. ПДВ 2030,50 грн.

Згідно ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбає (виготовляє) такий платник податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Виходячи з зазначеного факту, та враховуючи вищевказане підприємство позивача мало право на включення до валових витрат 3 кварталу суми 10152,50 грн. поставки товарів від TOB «ВТ-Альянс».

Щодо відносин ТОВ «Алва Сервіс» з TOB «Спецтехнологія» судом втановлено наступне.

Підприємство ТОВ «Спецтехнологія» (код ЄДРПОУ 32713605) зареєстроване 21.10.2003 розпорядженням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровська, свідоцтво про державну реєстрацію від 28.10.2003р. Місцезнаходження суб'єкта господарювання відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна В.І. Леніна, буд.15/А.

Згідно отриманого від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 25.01.2011 № 63/23-3/32713605 до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська станом на 16.12.2010 р. надійшла відомість від Єдиного державного реєстратора щодо внесення інформації про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (стан 8).

Взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 28.10.2003 за № 8774, станом на дату перевірки перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська.

ТОВ «Спецтехнологія» (код ЄДРПОУ 32713605) зареєстроване як платник ПДВ, відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.10.2007 № 100073621, виданого ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, індивідуальний податковий номер - 327136004628, був зареєстрований платником ПДВ з 11.11.2003 (анульоване 20.12.2010, у зв'язку з перереєстрацією підприємства).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, суб'єкт господарювання податкову звітність надавав особисто. Остання декларація з податку на прибуток надана за 9 місяців 2010 року (не визнана як податкова), остання декларація з ПДВ надана за звітний період: вересень 2010 року (не визнана як податкова).

Взаємовідносини між ТОВ «Алва Сервіс» та ТОВ «Спецтехнологія» відбувались на підставі договору від 01.07.2010 року №100701/01, згідно якого ТОВ «Спецтехнологія» виступало у якості агента ТОВ «Алва Сервіс» на предмет виконання послуг прийому та оформлення товару в ремонт.

Підприємством ТОВ «Алва - Сервіс» отримано наступні накладні:

Сума у розмірі 27930,00 грн., віднесена до складу валових витрат за 3 кв. 2010 року, сума ПДВ у розмірі 4655,00 грн. до складу податкового кредиту за відповідні періоди 2010 року (у т.ч. за серпень, липень) у повному обсязі (згідно даних системи автоматичного співставлення податкового кредиту та зобов'язань контрагентів).

Оплата вищезазначених послуг здійснена відповідно до платіжних доручень, у т.ч. за серпень 2010 року: платіжного доручення № 1579 від 27.09.2010 року на суму 14520,00 грн. (у т.ч. ПДВ 2420,00 грн.)

Зазначені операції відображено у бухгалтерському обліку ТОВ «Алва Сервіс», наступними проводками:

· Дт 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» - Кт 31 «Рахунки у банках» (1110,00 грн.);

· Дт 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» - Кт 37 ««Розрахунки з різними дебіторами» (1110,00 грн., передоплата)

· Дт 84 «Інші операційні витрати» - Кт 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» (12100,00грн.)

· Дт 64 «Розрахунки за податками й платежами» - Кт 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» (2420,00грн.);

Станом на 31.12.2010 року заборгованість по взаємовідносинам з ТОВ «Спецтехнологія» згідно журналу - ордеру рахунку 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами» - відсутня.

Взаємовідносини між TOB «Алва Сервіс» та TOB «Спецтехнологія відбувалися на підставі договору від 01.07.2010 № 100701/01. Підприємство виконувало для позивача послуги прийому та передачі товару в ремонт.

TOB «Спецтехнологія» самостійно надало інформацію позивачу про те, що в рамках своєї комерційної діяльності можуть забезпечити точки прийому несправних мобільних телефонів та електротоварів з подальшою передачею в сервісний центр на умовах позивача для ремонту.

На момент проведення господарських операцій TOB «Спецтехнологія» було платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100073621 виданого ДТП у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (свідоцтво анульоване лише 20.12.2010 року).

Тобто згідно ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість» №І68-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями TOB «Спецтехнологія» мало право виписувати податкові накладні.

Згідно п.п. 7.2.3, 7.2.6 Статті 7 Закону України «Про оподаткувати прибутку підприємств» від 28.12.1994 N 334/94-ВР (із змінами та доповненнями) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, а датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) за кошти вважається перша з подій: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Згідно п.7.2.6. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, підприємство позивача мало право включити до податкового кредиту податкову накладну №5313108 від 31.08.2010 р. на суму 14520,00 грн. в т.ч. ПДВ 2420,00грн.

Згідно ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 N 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбає (виготовляє) такий платник податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Виходячи з цього факту, ТОВ «Алва Сервіс» мало право на включення до валових витрат 3 кварталу 12100,00 грн. Суму послуг наданих TOB «Спецтехнологія» згідно договору від 01.07.2010 року №100701/01.

Таким чином, позивачем підтверджений рух активів між ТОВ «Алва Сервіс» та іншими контрагентами, зазначеними в акті перевірки, натомість Відповідачем не надано суду належних та обґрунтованих доказів, які б пітверджували відсутність господарської мети при вчиненні відповідних дій позивачем з іншими контрагентами.

Враховуючи, що визнаний відповідачем правочини між позивачем та контрагентом на думку відподача є нікчемними, суд зазначає, що оскільки правочини з якого виникло господарське зобов'язання укладені юридичними особами, проявом вини юридичної особи у договірних відносинах є виключно винні дії уповноважених органів та посадових осіб. Органи юридичних осіб формуються з фізичних осіб, а вина визначається як психічне ставлення особи до скоєного протиправного діяння та його наслідків. Отже за змістом ст. 92 ЦК України доведення умислу у діях юридичної особи можливе через доведення умислу у діях фізичних осіб, які діяли від імені юридичної особи.

Судом не встановлений умисел посадових осіб ТОВ «Алва Сервіс» з іншими контрагентами щодо укладення правочинів, а також суперечливість правочинів інтересам держави та суспільства, що є необхідною умовою для визнання недійсним правочину.

Суд зазначає, що зміст спірних договорів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договорів не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

Крім того, суд наголошує, що у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 установлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов'язує настання наслідків нікчемності угод передбачених ст. 215 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочини укладені між позивачем та іншими контрагентами є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Що стосується позовних вимог щодо визнання протиправними та нечинними зазначені в Акті позапланової перевірки № 293/232/35807690 від 04.03.2001 р. положення про недійсність та нікчемність результатів фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Алва Сервіс", здійснених на підставі договорів з TOB "Будтехнологія", ТОВ"'ВТ- Альянс" й TOB "Спецтехнологія", про завищення вартості товариством амортизаційних відрахувань у сумі 2396,07 грн., вартості валових витрат у сумі 22252,00 грн., податкового кредиту у сумі 28411,00 грн. й про заниження податку на прибуток в сумі 6162,13 грн., а також висновок акту про порушення товариством вимог законів й заниження податкових зобов'язань до сплаті податку на додану вартість у сумі 28411,00 грн. та по сплаті податку на прибуток у сумі 6162,13грн., то вони не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків позивача чи відповідача, крім фіксації факту проведення певних дій, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Суд вважає необхідним відмовити й у задоволенні позову в частині визнання спірних рішень незаконними та протиправними, оскільки права позивача в повному обсязі поновлюються шляхом скасування цих рішень саме з підстав їх незаконності, і на думку суду окреме визнання їх незаконними та протиправними є зайвим.

Разом з тим суд роз'яснює, що визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта. Вимога про визнання акта владного органу нечинним, недійсним, незаконним, неправомірним тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним. Скасування ж акта суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень-рішень державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 23.03.2011 р. № 0000592302 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю " Алва Сервіс" грошових зобов'язань зі сплати податку на прибуток у сумі 7703 грн.(у тому числі 6162 грн. додаткового зобов'язання та 1541 грн. штрафу) та № 0000602302 про збільшення грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у сумі 35514 грн. (у тому числі 28411 грн. додаткового зобов'язання та 7103 грн. штрафу).

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Алва Сервіс» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій, скасування акту та повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 23.03.2011 р. № 0000592302 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю " Алва Сервіс" грошових зобов'язань зі сплати податку на прибуток у сумі 7703 грн.( у тому числі 6162 грн. додаткового зобов'язання та 1541 грн. штрафу) та № 0000602302 про збільшення грошових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість у сумі 35514 грн. (у тому числі 28411 грн. додаткового зобов'язання та 7103 грн. штрафу).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 05.06.2012.

Суддя В.С. Парненко