Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а/0570/4530/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/4530/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10год. 55хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Заднепровської В.О.

за участю представника позивача Лукащук Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Азовімпорт - 2005» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку юридичних осіб в сумі 1187,85грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (далі - Жовтнева МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Азовімпорт - 2005» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку юридичних осіб в сумі 1187,85грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що у відповідача виникла заборгованість перед бюджетом по єдиному податку юридичних осіб на підставі податкових повідомлень-рішень на загальну суму 1187,85грн. Заборгованість виникла у зв'язку не сплати в добровільному порядку узгодженої суми податкового зобов'язання, нарахованого податковим органом за результатами перевірок. Загальний борг у сумі 1190,00грн. частково у сумі 2,15грн. був погашений за рахунок переплати та становить 1187,85грн. Заходи прийняті податковим органом для погашення суми боргу не привели до позитивного результату.

Просить суд стягнути з Приватного підприємства «Азовімпорт - 2005» (87518, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Єсеніна, буд.3, код 33426190) кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку на суму податкового боргу з єдиного податку юридичних осіб у розмірі 1187,85грн., на розрахунковий рахунок №34217378700055, отримувач - Місцевий бюджет, банк отримувача - ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694, код платежу - 18050300.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялися належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутністю суду не надавали. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Азовімпорт - 2005» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 12.04.2005 року №12741020000001985, ідентифікаційний код 33426190, про що свідчить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7), перебуває на податковому обліку в Жовтневій МДПІ м. Маріуполя з 20.04.2005 року за №7009, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків за формою №4-ОПП від 23.03.2012 року №4021. (а.с.5)

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Пунктом 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» в редакції Указу Президента №746/99 від 28 червня 1999 року передбачено, що суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з ставок єдиного податку.

Суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Платники єдиного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом.

Відповідно до абз.9 п.4 Указу за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним (податковим) періодом розрахунок про сплату єдиного податку.

Як встановлено актом №266/15-113/33426190 від 25.11.2011 року Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя камеральної перевірки податкової звітності по єдиному податку про несвоєчасне подання, встановлено порушення відповідачем термінів подання податкової звітності з єдиного податку, а саме ст.4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» за 2 і 3 квартали 2011 року, а саме граничний строк подання 19.07.2011 року та 19.10.2011 року відповідно, а дата фактичного подання - не надані. (а.с.9)

Податковим органом на підставі вказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2011 року №0001411510 яким визначена сума штрафної санкції у розмірі 1190,00грн. (а.с.11) Вказане рішення надіслане відповідачу поштою та повернуто податковій інспекції з повідомленням про причину: витік термін зберігання, про що є відмітка на поштовому конверті.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково не сплатив нараховану суму штрафної санкції 1190,00грн. з єдиного податку, внаслідок чого з урахуванням переплати 2,15грн., виникла заборгованість у розмірі 1187,85грн. Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків станом на 22.03.2012 року за приватним підприємством «Азовімпорт - 2005» рахується недоїмка з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 946,39грн. (а.с.9-11).

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно п.58.2 ст.58 цього кодексу, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 58.3 сти.58 кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні встановлено, що податкове повідомлення - рішення за яким стягується сума податкового зобов'язання відповідачем не оскаржувалося, тому є узгодженим.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.57.3 ст.57 цього ж кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги.

Жовтневою МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС відповідачу направлена податкова вимога від 24.01.2012 року №10, яка була направлена відповідачу поштою. (а.с.12)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідач має відкриті рахунки у банках, що підтверджено довідкою Жовтневої МДПІ м. Маріуполя Донецької області ДПС. (а.с.6)

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Азовімпорт - 2005» про стягнення коштів з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку юридичних осіб в сумі 1187,85грн., задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Азовімпорт - 2005» (87518, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Єсеніна, буд.3, код 33426190) кошти з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податку на суму податкового боргу з єдиного податку юридичних осіб у розмірі 1187,85грн., на розрахунковий рахунок №34217378700055, отримувач - Місцевий бюджет, банк отримувача - ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694, код платежу - 18050300.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 червня 2012 року в присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 19 червня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.