Постанова

від 14.06.2012 по справі 2а/0570/5606/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2012 р. Справа № 2а/0570/5606/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 27

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучка В.М.

при секретарі Піскурєвій Ю.А.

за участю представників: позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 13.06.2012 року № 266), відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 22.03.2012 року № 37), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхова корпорація «Династія» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним акту від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933 «Щодо перевірки порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків звітності по формі 1ДФ по податку з доходів фізичних осіб за другий квартал 2011 р. ВАТ «Страхова корпорація «Династія» код ЄДРПОУ 23775933, та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741 про застосування фінансових санкцій у розмірі 510,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова корпорація «Династія» (далі - ТДВ «Страхова корпорація «Династія», товариство, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про визнання незаконним акту від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933 «Щодо перевірки порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків звітності по формі 1ДФ по податку з доходів фізичних осіб за другий квартал 2011р. ВАТ «Страхова корпорація «Династія» код ЄДРПОУ 23775933, та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741 про застосування фінансових санкцій у розмірі 510,00 грн.

Ухвалою суду від 14.06.2012 року замінено відповідача Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполя на Жовтневу міжрайонну державну податкову інспекцію м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби (далі - Жовтнева МДПІ м. Маріуполя, відповідач).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає податкове повідомлення-рішення відповідача про застосування фінансових санкцій, винесене на підставі акту від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933 неправомірним. В обґрунтування цього позивач зазначає, що акт перевірки від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933 не відповідає встановленим вимогам складання актів, також відповідачем порушено процедуру прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та права позивача на надання заперечення до акту перевірки. Таким чином, відповідач просить у судовому порядку визнати незаконним акт перевірки від 0.01.2012 року № 255/17-413/23775933 та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що акт камеральної перевірки від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933 та податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741 не суперечать податковому законодавству, а виявлені помилки є формальними та не спростовують проведення перевірки та прийняття спірного податкового повідомлення-рішення відносно позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація товариства з додатковою відповідальністю «Страхова корпорація «Династія» проведена 25.09.1995 року, реєстраційний номер ЄДР 10083345757. Ідентифікаційний номер - 23775933, місце проживання: 87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, буд 97. Згідно довідки про взяття на облік платника податків ТДВ «Страхова корпорація «Династія» перебуває на податковому обліку у Жовтневій МДПІ м. Маріуполя.

З матеріалів справи судом встановлено, що в період 30.01.2012 року Жовтневою МДПІ у м. Маріуполя проведено камеральну перевірку позивача з питання порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків по формі 1-ДФ за 2-й квартал 2011 року, про що складений акт від 30.01.2012 року № 255/14-413/23775933 (далі - акт перевірки від 30.01.2012 року № 255).

Зі змісту акту перевірки від 30.01.2012 року № 255 вбачається, що про проведення перевірки повідомлено посадових осіб позивача - директора Сажко О.О. та головного бухгалтера Остапчук Ю.О.

Зазначеною перевіркою встановлено, що позивачем надана уточнююча звітність від 24.10.2011 року № 60403 за 2-й квартал 2011 року за формою 1-ДФ (пряма мова): «з перекрученими даними, що є порушення ст. 119 п. 119.2 «Подання інформації про фізичних осіб - платників податків» Податкового кодексу України… У зв'язку з тим, що платником подано звіт по формі 1ДФ за 2 квартал 2011 р. з перекрученням даних та відповідно п. 50.3 ст. 50 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010р. (із змінами і доповненнями) платником податку подається уточнюючий розрахунок до податкової звітності за такий період».

Не погоджуючись з актом перевірки від 30.01.2012 року № 255 та запрошенням від 30.01.2011 року № 3029/10/17-413-4 на підписання податкового повідомлення-рішення (далі - Запрошення від 30.01.2011 року) позивачем подано до податкового органу Заперечення від 06.02.2012 року № 066, у якому зазначив, що акт перевірки не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року № 1003 (далі - Порядок від 24.12.2010 року № 1003). Отже, в порушення цього Порядку акт перевірки не має наскрізної нумерації сторінок, титульний аркуш цього акту надрукований не на номерному бланку органу державної податкової служби для складання актів документальної перевірки, не вказано який вид перевірки проведений: планова або позапланова, також у акті не визначено якими саме діями товариством порушені вимоги Податкового кодексу України. Крім того, відповідачем невірно зазначене найменування товариства, а саме: замість «товариство з додатковою відповідальністю «Страхова корпорація «Династія»» зазначено «товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова корпорація «Династія»».

З пояснення представника позивача встановлено, що зазначене Заперечення від 06.02.2012 року № 066 направлено податковому органу у встановлені п. 6 розділу VI Порядку № 1003, але в порушення терміну розгляду заперечень платника податків у п'ять робочих днів, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741.

Отже, за наслідками проведеної перевірки відповідачем нараховано позивачу штрафні (фінансові) санкції по податку на доходи найманих працівників у розмірі 510,00 грн., про що винесене податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741.

В подальшому, позивачем надавались скарги на акт перевірки від 30.01.2012 року № 255, запрошення від 30.01.2011 року та податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741 з такими самими запереченнями, що викладені вище, до Державної податкової адміністрації у Донецькій області (13.02.2012 року за № 074) та до Державної податкової служби України (26.03.2012 року за № 142).

Рішеннями Державної податкової служби у Донецькій області та Державної податкової служби України про результати розгляду поданих позивачем скарг (відповідно, від 16.03.2012 року № 2768/10/10-210-5 та від 23.04.2012 року № 7163/6/10-2315) скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741 без змін.

Крім того, у рішенні Державної податкової служби у Донецькій області від 16.03.2012 року № 2768/10/10-210-5 зазначено, що (пряма мова): «Порушення податковою інспекцією процедури прийняття податкового повідомлення-рішення та права платника податків на надання заперечення прямо не обумовлюють протиправність податкових повідомлень-рішень. Невідповідність акт формальним ознакам та окремі порушення встановленої процедури прийняття податкового повідомлення-рішення не нівелюють факту порушення позивачем податкового законодавства та не є підставою для звільнення його від відповідальності за це порушення».

З пояснень представника відповідача у судовому засіданні та матеріалів справи (Рішення Державної податкової служби у Донецькій області від 16.03.2012 року №2768/10/10-210-5 та Державної податкової служби України від 23.04.2012 року № 7163/6/10-2315) судом встановлено, що 3 серпня 2011 року ТДВ «Страхова корпорація «Династія» подано до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2011 року (реєстраційний номер 46831 від 03.08.2011 року). 24 жовтня 2011 року товариством подано уточнюючий податковий розрахунок по формі 1-ДФ за 2 квартал 2011 року (реєстраційний номер 60403 від 24.10.2011 року), згідно яким:

- виправлено недостовірні дані одного з рядків звітного розрахунку щодо коду податкової соціальної пільги, а саме: з «01» на «02»;

- виправлено недостовірні дані в частині нарахованого та перерахованого податку, а саме: з 98,68 грн. на 24,81 грн.;

- введено рядок про нарахування і виплату фізичній особі доходу за ознакою доходів «140».

За результатом дослідження змісту уточнюючого розрахунку по формі 1-ДФ за 2 квартал 2011 року № 60403 від 24.10.2011 року Жовтневою МДПІ м. Маріуполя зроблено висновок, що звітний податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку за 2 квартал 2011 року № 46831 від 03.08.2011 року подано платником податків з недостовірними відомостями (даними) або з помилками податкової звітності, що тягне за собою відповідальність у вигляді штрафної санкції відповідно до п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України.

Наведене порушення підтверджено матеріалами справи (а.с. 41-43).

Відповідачем не спростовано, що у звітному розрахунку від 03.08.2011 року № 46831 не вірно була відображена сума соціальної пільги, яка потім виправлена в уточнюючому розрахунку від 03.08.2011 року № 46831 та добавлений рядок про нарахування і виплату фізичній особі доходу (аліментів), що не було відображено у звітному розрахунку від 03.08.2011 року № 46831, але зазначив, що відповідно до пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України товариство не повинно було нараховувати собі штрафні санкції.

Так, згідно пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Таким чином, позивач вважає дії відповідача в нарахуванні штрафних санкцій неправомірними.

Статтею 51 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено обов'язок податкового агента подавати податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

Відповідно до ст. 18 ПКУ податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно зі ст. 47 ПКУ податкові агенти віднесені до кола осіб, які несуть відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.

Відповідно до п. 14.1.180 ст. 14 ПКУ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу «Податок на доходи фізичних осіб», до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Податковий розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо після подачі податкового розрахунку за звітний період податковий агент подає новий податковий розрахунок з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у пункті 50.1 статті 50 Кодексу, не застосовуються.

Так, п. 50.1 ст. 150 ПКУ передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Отже наведені норми Податкового кодексу України не розмежують за видами податків відповідальність платників податків самостійно нарахувати та сплатити штраф за виявлену помилку у податковій звітності у розмірі згідно п. 50.1 ст. 150 ПКУ.

У відповідності до п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Приймаючи до уваги, що позивачем не надано доказів самостійного нарахування штрафних санкцій, як то передбачено положеннями ст. 50 ПКУ, суд вважає нарахування позивачем відповідачу штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. обґрунтованими та правомірними.

Таким чином, аналіз перевірених у судовому засіданні доказів дає суду підстави вважати, що податкове повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741 про застосування фінансових санкцій у розмірі 510,00 грн. є правомірним та ґрунтується на законі, а отже відсутні правові підстави для його скасування.

Щодо зазначення неправильної організаційно-правової форми товариства у акті камеральної перевірки від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933, суд погоджується з доводами відповідача, що за іншими даними товариства, вказаними у цьому акті: код ЄДРПОУ 23775933, місцезнаходження - 87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, 97, прізвища посадових осіб - директора Сажко О.О. та головного бухгалтера Остапчук Ю.О., а також зазначення вхідного номеру та дати уточнюючого розрахунку за формою 1-ДФ від 24.10.2011 року № 60403, саме найменування «Страхова корпорація «Династія» - у своєї сукупності дає можливість ідентифікувати, що Жовтневою МДПІ м. Маріуполя проводилась перевірка саме товариства з додатковою відповідальністю «Страхова корпорація «Династія». Тому, зроблена помилка не впливає на визнання незаконним акту перевірки від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933.

Крім того, вид перевірки (камеральна) визначений за текстом цієї перевірки.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Приписами статті 42 Податкового кодексу встановлене листування з платником податків. Так, цією статтею визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Приписами статті 42 Податкового кодексу встановлене листування з платником податків. Так, цією статтею визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Примірна форма акту камеральної перевірки надана у листі Державної податкової адміністрації України від 21.06.2011 року № 17197/7/15-0617, але така форма акту не затверджена та має рекомендований характер, тому суд не приймає посилання позивача на невідповідність цього акту камеральної перевірки вимогам Порядку від 24.12.2010 року № 1003.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку висновку, що твердження позивача про незаконність акту перевірки від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933 та застосування відповідачем штрафних санкцій є непереконливими і такими, що не спростовують інших доказів по даній справі.

Додатково до наведеного, суд вважає за необхідне відмітити, що на права позивача впливає саме спірне податкове повідомлення-рішення, яким змінюється структура майна платника податків у бік його зменшення, а акт перевірки, як підстава для прийняття податкового повідомлення-рішення, безпосередньо не впливає на обсяг прав позивача, а тому за даних обставин в частині вимоги про визнання акту від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933 незаконним, відсутній об'єкт правового захисту.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б доводили неправомірність актів чи дій відповідача згідно заявленому позову, позивач суду не надав, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у матеріалах справи відсутні документальні докази судових витрат відповідача, суд їх не компенсує.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю «Страхова корпорація «Династія» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним акту від 30.01.2012 року № 255/17-413/23775933 «Щодо перевірки порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб-платників податків звітності по формі 1ДФ по податку з доходів фізичних осіб за другий квартал 2011 р. ВАТ «Страхова корпорація «Династія» код ЄДРПОУ 23775933, та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2012 року № 0001051741 про застосування фінансових санкцій у розмірі 510,00 грн. - відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представника позивача 14.06.2012 року. Повний текст постанови виготовлений 19.06.2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.