Постанова

від 31.05.2012 по справі 0870/2934/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року 13:30 Справа № 0870/2934/12

Запорізький окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Чернової Ж.М.

при секретарі судового засідання Батигіні О.В.

за участю представників:

від позивача: Романюти Л.В., Величко О.В., Куріленко В.А.

від відповідача: Радової С.О.

прокурора: Стешенко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу

позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс»

до: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя

за участю Прокурора Запорізької області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001942302 від 23.03.2012; визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, що полягають у включені до акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132 відомостей про господарські відносини з контрагентами: ТОВ «Рестарт-Інвест»; ТОВ «Днепрспеціндустрія ЛТД»; ТОВ «Курсор-Ком»; ТОВ «Дніпросервіс-Груп»; ТОВ «Делавар Ком»; ТОВ «Ідеал»; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Запоріжжя виключити ці відомості з акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити та дав пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі, зазначивши, що надані до перевірки позивачем документи не підтверджують фактичного здійснення господарських операцій та відповідно позивачем безпідставно збільшено податковий кредит та занижено податок на прибуток та занижено податок на додану вартість. Таким чином, враховуючи зазначене, просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Прокурор підтримав позицію позивача та просив в задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст.160 КАС України, 31.05.2012 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технополіс» (код ЄДРПОУ 23282030), зареєстроване Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 22.06.1995 №559Р.

Товариство взято на податковий облік в органах державної податкової служби 06.07.1995 за № 1196 та перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя.

На підставі направлення від 23.02.2012 №250, виданих ДПІ у Ленінському районі згідно із пп.20.1.4 п.20. ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та в рамках заперечення від 15.02.2012 №14 на акт документальної планової виїзної перевірки №242/23-3/13626132 від 10.02.2012 проведена документальна позапланова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки було зроблено висновок, що позивачем порушено норми п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього у сумі 823973грн., у тому числі за 4 квартал 2009 року у сумі 118980,00грн., 2010 рік у сумі 524580,00грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 180413,00грн.; в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість всього у сумі 659178,00грн., у тому числі за грудень 2009 року на суму ПДВ - 95184,00грн., лютий 2010р. - 5000,00грн., березень 2010р. 6331,00грн., травень 2010р. 92815,00грн., червень 2010р. 1303,00грн., липень 2010р. 880,00грн., вересень 2010р. 101667,00грн., грудень 2010р. 211667,00грн., січень 2011р. 49667,00грн., лютий 2011р. 94664,00грн.

На підставі акту перевірки №532/23-3/13626132 від 06.03.2012, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ДПІ 23.03.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001942302, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 659178,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 128712,75грн.; податкове повідомлення-рішення №0001932302, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 823973,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 160891,00грн.

З акту перевірки та наявних у справі матеріалів вбачається, що за перевіряємий період позивач перебував у взаємовідносинах з ТОВ «Днепрспеціндустрія ЛТД» (а.с.128-132); ТОВ «Рестарт-Інвест» (а.с.132-136); ТОВ «Курсор-Ком» (а.с. Іт. 136-140); ТОВ «Дніпросервіс-Груп» (а.с. Іт. 140-144); ТОВ «Делавар Ком» (а.с. Іт. 144-148); ТОВ «Ідеал» (а.с. Іт. 148-152); ТОВ «Техноінновація» (а.с. Іт. 152-156); ТОВ «Омега-Спектр» (а.с. Іт. 156-162).

Як вбачається з наданих відповідачем пояснень, перевіркою встановлено, що позивач не поніс витрат по взаємовідносинам з вищепереліченими контрагентами.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Техноінновація» відповідачем встановлено, що засновниками внесено рішення про припинення юридичної особи до ЄДР, 26.04.2011 внесено запис про зняття з обліку за вказаною адресою та взяття на облік державним реєстратором Заводського району м.Запоріжжя. Відповідач вважає, що вказане свідчить про те, що між підприємством позивача та ТОВ «Техноінновація» у березні 2011 року не могло відбутися господарських взаємовідносин. Крім того, відповідач зазначив, що надані до перевірки рахунки-фактури та податкові накладні не співпадають по кількості та сумам.

Відносно ТОВ «Омега-Спектр», то відповідачем зазначено, що як і по попереднього контрагента, після здійснення господарських операцій, змінено місце реєстрації в ЄДР та також не співпадають дані зазначені у рахунках-фактурах та податкових накладних.

Взаємовідносини з ТОВ «Днепрспеціндустрія», ТОВ «Рестарт-Інвест», ТОВ «Курсор Ком», ТОВ «Дніпросервіс Груп», ТОВ «Делавар Ком», ТОВ «Ідеал» також не підтверджені належними первинними документами та не доведено перевезення товару товарно-транспортними накладними.

Оглянувши надані позивачем рахунки-фактури та податкові накладні, вислухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку, що перелічені первинні документи оформлені належним чином, неспівпадіння даних обумовлено тим, що підприємством позивача була здійснена передоплата та відповідно виписані податкові накладні та здійснена оплата на суму, що передбачалася поставки партії товару, після отримання товару в натурі продавцем було виписано рахунки-фактури на реально поставлену кількість товару. Залишок сальдо по рахункам відповідає даним бухгалтерського обліку. Номенклатура товару та його ціна за одиницю виміру співпадає у рахунках, видаткових накладних, податкових накладних. Валові витрати та податковий кредит було сформовано по першій події - перерахування грошових коштів. При фактичному отримані товару, в податковому обліку валові витрати та податковий кредит були відсутні.

Відвантаження товару проводилось зі складів у м.Дніпропетровську, які знаходяться у користуванні продавців. Перевезення - здійснювалось як автотранспортом продавця так і власним транспортом покупця (позивач). Позивач у судовому засіданні надав докази, які підтверджують наявність у нього у власності відповідного автотранспорту. Також, судом оглянуто оригінал журналів реєстрації довіреностей та до справи долучені відповідні витяги, що підтверджує отримання товарів робітниками підприємства позивача.

Твердження відповідача щодо переєрестрації місцезнаходження контрагентів позивача та в зв'язку з цим неможливості здійснювати останніми господарські операції, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки зняття з обліку та поставка на облік в квітні не може мати вплив на ведення господарської діяльності у березні, крім того місцезнаходження складських приміщень та місцезнаходження головного управління підприємства може не співпадати.

Також, відповідач та прокурор посилається на неможливість здійснення господарської діяльності без письмового укладання договорів купівлі-продажу. Вказане суперечить вимогам встановленим Цивільним кодексом України, а саме за правилами статті 205 правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. В даному випадку волевиявлення сторін щодо укладення договорів засвідчує з боку продавця виписка рахунка-фактури та з боку покупця своєчасна сплата за виписаним рахунком.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що купівля-продаж товарів без укладення договору в письмовій формі є звичайною практикою його взаємовідносин зі своїми контрагентами. Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, твердження відповідача, суд знаходить хибними, оскільки відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік господарських операцій будується на принципі превалювання сутності над формою - операції повинні обліковуватися відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфікації кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані позивачем докази, а саме: договір оренди складської території, укладений між позивачем та СПД ОСОБА_5 (а.с. ІІт. 108); акти прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей на складські приміщення, що знаходяться в оренді (а.с. ІІт. 110, 128, 129, 134, 135, 136); договір про закупівлю товарів за державні кошти №1699 від 22.12.2010 (а.с. ІІт. 137-141); договір поставки №300710-2Є1.2/09 від 30.07.2010 (а.с. ІІт. 142-144); договір поставки №2141/4638 від 22.09.2010 (а.с. ІІт. 145-146); договір про закупівлю за результатами відкритих торгів №110-2185 від 13.07.2010 (а.с. ІІт. 147-149); договір купівлі-продажу №20/2336-МТР від 20.07.2010 (а.с. ІІт. 150-151); контракт №500/13/10 від 07.06.2010 (а.с. ІІт. 152-153); договір поставки №31-5-269/11 від 29.06.2011 (а.с. ІІт. 154-155); договір поставки №10021/11-09 від 16.02.2009 (а.с. ІІт. 156-158), тощо, стосовно подальшої реалізації позивачем товарів, свідчать про фактичне отримання позивачем товарів за спірними правовідносинами.

Поняття «господарська операція» викладено у п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема «господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Отже, господарська діяльність - це передусім діяльність, направлена на отримання доходу.

Згідно п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовуються грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первині документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата здійснення першої з подій:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Судом встановлено, що матеріальні цінності, які придбавалися у постачальників призначалися для використання ТОВ «Технополіс» в оподатковуваних операціях власної господарської діяльності.

Враховуючи вказане, суд вважає, що в матеріалах справи наявні докази того, що операції по придбанню товарів у контрагентів позивача є реальними, фактично відбулися, придбані товари використані позивачем в його господарської діяльності, тому в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення, позов підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій, що полягають у включені до акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132 відомостей про господарські відносини з контрагентами, необхідно зазначити наступне.

Документальна позапланова виїзна перевірка підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 проведена згідно з пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що позапланової перевірці передувала планова виїзна документальна перевірка, проведена на підставі із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.7 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка, результати якої були оформлені актом документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 №242/23-3/13626132 від 10.02.2012.

ТОВ «Технополіс» не погодилося з висновками перевірки та в порядку, встановленому п.86.7 Податкового кодексу України подало до відповідача заперечення. У відповідь на заперечення, ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя провела позапланову документальну перевірку, підставами якої вказала пп.78.1.1, пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 ПК України. Пункт 78.1.1 передбачає право на проведення позапланової перевірки, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Доказів направлення запиту, який залишений ТОВ «Технополіс» без відповіді, відповідачем не надано.

Пункт 78.1.5 право на позапланову документальну перевірку передбачає, якщо платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в якій вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. У своїх запереченнях позивач не погоджувався з висновками перевірки але не посилався на обставини, що не були дослідженні під час перевірки. Крім того, відповідно до приписів указаного пункту Податкового кодексу, така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження. Проте, відповідачем було включено до акту позапланової перевірки правовідносини з контрагентами, які в загалі не були відображені акті первинної планової документальної перевірки, а саме: ТОВ «Рестарт-Інвест»; ТОВ «Днепрспеціндустрія ЛТД»; ТОВ «Курсор-Ком»; ТОВ «Дніпросервіс-Груп»; ТОВ «Делавар Ком»; ТОВ «Ідеал» та відповідно при здійсненні попередньої перевірки, відповідачем не було виявлено порушень по взаємовідносинах з переліченими контрагентами позивача.

Посилання відповідача, що ним було направлено письмовий запит позивачу, в розумінні пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, не знайшли підтвердження. Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було направлено позивачу запит про надання документів та письмових пояснень №943/10/23-0306/5 від 23.01.2012 (а.с. ІІІт. 185-186) та 27 січня 2012 року, від позивача отримано відповідну відповідь исх.№08 від 25.01.2012 (а.с. ІІІт. 187-188). Зазначене, дає підстави вважати, що відповідачем була розпочата перевірка в порушення вимог Податкового кодексу.

Враховуючи вказане, суд вважає дії відповідача щодо включення до акту позапланової виїзної документальної перевірки відомостей про господарські відносини з перелічиними контрагентами є протиправними, позовні вимоги в цій частині, такими, що підлягають задоволенню.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Технополіс» підлягають задоволенню, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя №0001932302 від 23.03.2012.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення прийняте Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Запоріжжя №0001942302 від 23.03.2012.

Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Запоріжжя, що полягають у включенні до акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132 відомостей про господарські відносини з контрагентами: ТОВ «Рестарт-Інвест» (код 36367510); ТОВ «Днепроспеціндустрія ЛТД» (код 33563386); ТОВ «Курсор-Ком» (код 35862484); ТОВ «Дніпросервіс-Груп» (код 33808116); ТОВ «Делавер Ком» (37068860); ТОВ «Ідеал» (код 32010554) та зобов'язати державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Запоріжжя виключити ці відомості з акту позапланової виїзної документальної перевірки від 06.03.2012 №532/23-3/13626132.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технополіс» сплачений судовий збір у розмірі 4324 (чотири тисячі триста двадцять чотири) гривні 19 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М.Чернова