Постанова

від 12.06.2012 по справі 0870/1333/12

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року 11:23 Справа № 0870/1333/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Садового І.В.

при секретарі судового засідання - Гайдай А.В.

за участю:

представника позивача: Краско Ю.М.

представника відповідача: Жовтоножко Д.Ф.

представника третьої особи: Варьонова А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН»

до: Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

третя особа: Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби

про: скасування податкового повідомлення - рішення від 05.09.2011 №0000432301

ВСТАНОВИВ:

20.02.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції в Заводському районі м.Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення від 05.09.2011 №0000432301.

Ухвалою суду від 22.02.2012 відкрито провадження в адміністративній справі №0870/1333/12, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 13.03.2012. Розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 05.04.2012 до участі у справі в якості третьої особи, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби, провадження у справі зупинено за клопотанням відповідача до 24.04.2012.

Провадження у справі неодноразово зупинялося за клопотанням сторін для надання додаткових доказів.

12.06.2012 провадження у справ поновлено зі стадії судового розгляду.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 12.06.2012 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві. Зазначає, що акт перевірки був складений за результатами перевірки, проведеної з порушенням вимог Закону та порядку її проведення. Вважає висновки, викладені в акті перевірки про порушення позивачем п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «КЛІОН» завищено залишок від'ємного значення ПДВ за квітень 2011 року по операціях з ТОВ «Фаворит А» на загальну суму 173 928 грн. 83 коп., у тому числі по періодах - квітень 2011 року - 173 928 грн. 83 коп. необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Спірне податкове повідомлення-рішення вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у наданих запереченнях. Зазначає, що з викладеними в позові вимогами не згоден та вважає їх не обґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат. Договір поставки, укладений між ТОВ «Кліон» та ТОВ «Фаворит А» не спричинив реального настання правових наслідків. Вважає спірне рішення правомірним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Просить у задоволенні позову відмовити.

Третя особа з позовними вимогами не погодилася усно з підстав, аналогічним запереченням відповідача. Просить у задоволенні позову відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя був надісланий запит № 3377/10/16-111 від 30.06.2011 на адресу ТОВ «Кліон» про надання документального підтвердження з питання взаємовідносин з ТОВ «Фаворіт А». Відповідь на запит отримано 13.07.2011 за №183.

Згідно з отриманими матеріалами ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя у період часу з 09.08.2011 по 10.08.2011 була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «КЛІОН» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фаворит А» (код за ЄДРПОУ 33299181) за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт від 12.08.2011 № 966/23-023/33134908.

В акті перевірки зазначено, що до ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя надійшов акт №874/3-23-40 від 02.08.2011, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за квітень 2011 року по підприємству ТОВ «Фаворит А». За результатами висновку якого встановлено, що ТОВ «Фаворит А» за юридичною адресою - м. Київ, вул.Горького, буд. 13, кв.3, та його посадові особи відсутні, про що складено акт про не встановлення місцезнаходження підприємства за юридичною адресою №726/3-23-20 від 07.07.2011.

ТОВ «Фаворит А» порушено п.45.2 ст.45 Податкового Кодексу України: податкова адреса юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів, робіт (послуг) ТОВ «Фаворит А», код за ЄДРПОУ 33299181 за квітень 2011 року, які підпадають під визначення норм та вимог п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186. п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України, правочини визнано «нікчемними».

Згідно результатів висновку спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи від 29.07.2011 за № 1282 встановлено, що на досліджених документах підписи виконані не ОСОБА_1 (директор - ТОВ «Фаворит А»), а іншою особою.

За результатами проведених ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва заходів було порушено кримінальну справу № 51-3151 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, по СГД, які задіяні у схемах мінімізації та інструментом формування схемного податкового кредиту ТОВ «Фаворит А».

Згідно наданих до ДПІ копій документів по взаємовідносинам ТОВ «Кліон» з ТОВ «Фаворит А» за квітень 2011 року: податкова накладна №12 від 20.04.2011, №10 від 11.04.2011 ТОВ «Фаворіт А », іпн. 332991826509 на суму ПДВ 173 928 грн. 82 коп.

Вказані податкові накладні зараховані ТОВ «Кліон» до складу реєстру отриманих податкових накладних та відображені у податковій декларації по податку на додану вартість у відповідних звітних періодах.

ТОВ «Кліон» авансом перераховано грошові кошти на ТОВ «Фаворит А» на загальну суму 1 043 572 грн. 96 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Податковою зроблено висновок про порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 розділ V Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ТОВ «Кліон» безпідставно зарахував до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість без підтвердження податковими накладними, а саме: квітень 2011 року - податкова накладна № 12 від 20.04.2011, №10 від 11.04.2011 ТОВ «Фаворіт А», іпн 332991826509 на суму ПДВ 173 928 грн. 82 коп.

На підставі матеріалів перевірки податковою винесене податкове повідомлення - рішення №0000432301 від 05.09.2011, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість розмірі 173 928 грн.

За наслідками апеляційного оскарження до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області та до Державної податкової служби України, податкове повідомлення-рішення №0000432301 від 05.09.2011залишено без змін.

Не погодившись з винесеним рішенням позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення до суду.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо встановлених податковою порушень.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з п.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходження товару.

Також, статтею 203 ЦК передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини другої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України загальною підставою недійсності правочину є недотримання в момент укладення правочину вимог частин 1 - 3, 5 і 6 ст.203 ЦК України (яка встановлює умови дійсності правочинів).

Спеціальні підстави (статті 218-235 ЦК України) конкретизують застосування загальних умов, встановлюючи особливості порядку визнання правочину недійсним.

В п.18 постанови № 9 від 06.11.2009 Пленум Верховного Суду України зазначив: перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Окрім цього Пленум зазначив також, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

В разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено.

Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом їх приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

В акті перевірки містяться посилання на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» стосовно оформлення господарських операцій первинними документами та норми Цивільного кодексу України стосовно договору купівлі - продажу товарів.

Також слідує висновок про не встановлення факту передачі товарів від ТОВ «Фаворіт А» до ТОВ «КЛІОН» в зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів що засвідчують транспортування, зберігання товарів.

Проте, а ні Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в країні», а ні Цивільний кодекс України не містить посилання на те, що при поставці (купівлі - продажу) товарів крім видаткових накладних необхідно оформляти й акти приймання - передачі товару.

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковою накладною №492 від 11.04.2011 ТОВ «Кліон» придбало у ТОВ «Фаворіт А» рибу «Путасу південна» у трьох розмірних рядах за ціною 20,21 грн. - 20,48 грн. із ПДВ за 1 кг. Далі ТОВ «Кліон» реалізувало вказану рибу наступним покупцям із прибутком за ціною 22,50 грн. - 24,50 грн. із ПДВ за 1 кг., що підтверджується: видатковою накладною №УНБ-017014 від 03.05.2011 та податковою накладною №3 від 03.05.2011; видатковою накладною №УНБ-018758 від 01.07.2011 та податковою накладною №6 від 01.07.2011; видатковою накладною №УНБ-017569 від 19.05.2011та податковою накладною №419 від 19.05.2011.

За видатковою накладною №492 від 11.04.2011. ТОВ «Кліон» придбало у ТОВ «Фаворіт А» «Філе хека» за ціною 24,54 грн. із ПДВ за 1 кг. Далі ТОВ "Кліон" реалізувало вказану продукцію наступним покупцям із прибутком за ціною 44,00 грн. із ПДВ за 1 кг., що підтверджується видатковою накладною №УНБ-023270 від 22.11.2011 та податковою накладною №743 від 22.11.2011.

За видатковою накладною №494 від 20.04.2011. ТОВ «Кліон» придбало у ТОВ «Фаворіт А» рибу «Хокі тушка» у розмірного ряду 300-500 за ціною 19,40 грн. із ПДВ за 1 кг. Далі ТОВ «Кліон» реалізувало вказану рибу наступним покупцям із прибутком за ціною 23,50 грн. із ПДВ за 1 кг., що підтверджується: видатковою накладною №УНБ-017102 від 27.04.2011 та податковою накладною №699 від 27.04.2011; видатковою накладною №УНБ-017292 від 06.05.2011 та податковою накладною №93 від 06.05.2011.

За видатковою накладною №494 від 20.04.2011 ТОВ «Кліо» придбало у ТОВ «Фаворіт А» рибу «Хокі тушка» у розмірного ряду 500-800 за ціною 19,45 грн. із ПДВ за 1 кг. Далі ТОВ «Кліон» реалізувало вказану рибу наступним покупцям із прибутком за ціною 24,25 грн. - 24,67 грн. із ПДВ за 1 кг., що підтверджується: видатковою накладною №УНБ-019411 від 25.07.2011 та податковою накладною №689 від 25.07.2011; видатковою накладною №УНБ-020128 від 17.08.2011 та податковою накладною №553 від 17.08.2011; видатковою накладною №УНБ-019575 від 29.07.2011 та податковою накладною №875 від 29.07.2011.

Також, згідно пояснень позивача, при постачанні товарів за договором поставки №ФТ-023/04 від 01.04.2011 на київський склад ТОВ «Кліон», товарно - транспорті накладні не оформлялися, оскільки склад постачальника (ТОВ «Фаворіт А») і склад одержувача (ТОВ «КЛІОН») знаходяться за однією і тією ж адресами - м. Київ, вул. Багатирська, - (про це вказано і в самому договорі постачання: п. 3.1 і п. 12), що виключає необхідність транспортування товару автотранспортом. Товар був переміщений за допомогою автонавантажувачів з однієї морозильної камери в іншу морозильну камеру на одному поверсі будівлі складу.

Крім того, про товарний характер оспорюваних операцій свідчать також і Ветеринарні довідки, видані офіційним лікарем ветеринарної медицини Об'єднання ветеринарної медицини в м. Києві Головного управління ветеринарної медицини в м. Києві Державного комітету ветеринарної медицини України:

- серії В №1566693 від 11.04.2011, виписана на товар, реалізований за накладною №492 від 11.04.2011;

- серії В №1566734 від 20.04.2011, виписана на товар, реалізований за накладною №494 від 20.04.2011.

У вказаних довідках в «Особливих відмітках» зазначені документи про експертне дослідження вказаних товарів.

Також, в акті перевірки вказано про наявність кримінальної справи по СГД, які співпрацювали з ТОВ «Фаворіт А», а також те, що за висновком спеціаліста сектору техніко - криміналістичного забезпечення роботи від 29.07.2011 №1282 встановлено, що на досліджених документах підписи виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, а саме листа ТОВ «Фаворіт А», який надіслало на адресу позивача лист вих. №49 від 22.08.2011, відповідно до якого в них немає інформації стосовно вказаної кримінальної справи, оскільки жодного документу по вказаній справі вони не отримували. Також не відбиралися зразки підписів ОСОБА_1 та не підходило будь-яких запитів стосовно проведення дослідження його підписів.

Отже, з наведених посилань в акті перевірки не вбачається які саме документи досліджувалися на предмет справжності підпису ОСОБА_1. В той же час листом вих. №49 від 22.08.2011 ТОВ «Фаворіт А» підтверджує, що видаткові накладні №492 від 11.04.2011 та №494 від 20.04.2011, за якими товар було передано ТОВ «КЛІОН», а також податкові накладні №10 від 11.04.2011 та №492 від 20.04.2011 підписані уповноваженими особами ТОВ «Фаворіт А».

Вказаним листом ТОВ «Фаворіт А» також повідомляє, що його свідоцтво платника ПДВ не анульовано. Це також підтверджується і роздруківками з офіційного сайту ДПА України станом на 22.08.2011, 29.09.2011 та 01.12.2011. Також вказаним листом ТОВ «Фаворіт А» повідомило, що постійно знаходиться за місцезнаходженням (юридичною адресою): м. Київ, вул. Горького, 13, оф. 3. Це також підтверджується витягом з ЄДРПОУ по ТОВ «Фаворіт А» станом на 23.08.2011.

Відповідач та третя особа доказів наявності кримінальної справи стосовно посадових осіб ТОВ «Фаворит А» не надано.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу про порушення ч.3, ч.5 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині укладання правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, є необґрунтованими.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З положеннями цієї норми кореспондуються і приписи п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України, а саме, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна повинна містити обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1. ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

А згідно з п.184.1 ст.184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

Реєстрація платником податку на додану вартість, в силу приписів Податкового кодексу України, підтверджується Свідоцтвом.

Доказів анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Фаворит А» на час виконання робіт відповідачем не надано.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ТОВ «Кліон» правомірно, у відповідності з приписами Податкового кодексу України, включило до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 173 928 грн. 28 коп., а тому висновки перевіряючих про порушення позивачем п. 185.1 ст.185, п. 186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, зазначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У наказі №790 від 08.08.2011 в якості підстави для проведення перевірки міститься посилання на п. 78.1.1 ст. 78 ПКУ, відповідно до якого документальна невиїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: "...за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту".

Як свідчать матеріали справи, на запит ДПІ у Заводському районі м.Запоріжжя №3377/10/16-11 від 30.06.2011, отриманий ТОВ "КЛІОН" 06.07.2011, останнє надало документи, що підтверджують взаємовідносини із постачання товарів із ТОВ «Фаворіт А» (вих. №183 від 13.07.2011), а також письмові пояснення (вих. №185 від 15.07.2011).

Таким чином, така підстава для проведення документальної невиїзної перевірки, яка вказана п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, була відсутня.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності визначених обставин.

В описовій частині наказу в.о. начальника ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя № 790 від 08.08.2011 зазначено: «з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «КЛІОН». Далі в резолютивній частині вказаного наказу зазначено вже про «перевірку ТОВ "КЛІОН» з питань взаємовідносин з ТОВ «Фаворит А». У вступній частині акту перевірки вказано «з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Фаворит А».

В описовій частині акту перевірки також вказано "На підставі наказу від 08.08.2011 №79 ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя". Однак наказ, на підставі якого повинна була проводитися перевірка, та копію якого отримало ТОВ "КЛІОН", має №790. Не наведено також і інформації про надсилання (вручення) ТОВ "КЛІОН" повідомлення про проведення документальної перевірки, як того вимагає п.п. 2.8 п. 2 розділу II "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984.

Крім того, по тексту наказу №790 від 08.08.2011 та акту перевірки вказане найменування контрагента «ТОВ «Фаворит А», однак правильне найменування «ТОВ «Фаворіт А».

Як зазначив представник відповідача ці фактичні дані були помилково включені до акту перевірки з іншого акту перевірки.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що документальна невиїзна позапланова перевірка проведена податковим органом за відсутністю для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил та процедури, встановлених Законом.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 05.09.2011 №0000432301.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, третя особа: Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 05.09.2011 №0000432301 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя від 05.09.2011 №0000432301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІОН» (69106,м.Запоріжжя, вул.Скворцова, буд.236, код ЄДРПОУ 33134908) 1 739 (одна тисяча сімсот тридцять дев'ять) грн. 30 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий