Постанова

від 15.06.2012 по справі 2а-1938/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2012 року 2а-1938/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Петренка В.А.,

за участю представників сторін:

від прокуратури -Бобко І.В.,

від позивача -Шпанюк В.М., Кононова І.О.,

від відповідача -не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вожес»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави, в особі Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вожес»про стягнення податкової заборгованості у сумі 297867,87 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток підприємства, податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів, прибуткового податку у сумі 297867,87 грн. Проте, оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення даної заборгованості наявні підстави для стягнення цього боргу у судовому порядку.

У ході судового розгляду справи представник прокуратури і позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Уповноважені представники відповідача у судові засідання не з'являлись.

Відповідач повідомлявся судом належним чином про дату, час та місце судового засідання за адресою, яка зазначена у Спеціальному витязі з Єдиного державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме -Київська область, Переяслав-Хмельницький район, село Стовп'яги.

До суду повернуто конверти з довідками відділення поштового зв'язку -«за зазначеною адресою не знаходиться».

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Від відповідача до суду заперечень або відзиву на позовну заяву не надходило.

Заслухавши пояснення представника прокуратури та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відкрите акціонерне товариство «Вожес»є юридичною особою, що зареєстрована 02.07.2002 Переяслав-Хмельницькою районною державною адміністрацією Київської області.

Як встановлено судом, у лютому 2009 року відповідачем до податкового органу подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, згідно з яким ТОВ «Вожес»визначено податкове зобов'язання на 2009 рік у розмірі 10284,00 грн.

У лютому 2010 року відповідачем до податкового органу подано розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, згідно з яким ТОВ «Вожес»визначено податкове зобов'язання на 2010 рік у розмірі 10284,00 грн.

11.02.2010 посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, за результатами якої складено Акт від 11.02.2010 № 37.

Згідно даного Акта податковим органом встановлено несвоєчасно сплату відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2009 рік.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів статтей 5 і 6 Закону України від 11.12.1991 № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», підпункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі даного акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.02.2010 № 0005281700/0, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 257,10 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 16.07.2010, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У липні 2010 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, за результатами якої складено Акт від 16.07.2010 № 172.

Згідно даного Акта податковим органом встановлено несвоєчасно сплату відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за 2010 рік.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів статтею 5 і 6 Закону України від 11.12.1991 № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», підпункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі даного акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2010 № 0006621700/0, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 156,87 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу 16.07.2010, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У подальшому 18.03.2011 відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за лютий 2011 року, 05.04.2011 за січень 2011 року та 20.04.2011 за травень 2011 року, в яких відповідачем самостійно визначено суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1106,19 грн.

Згідно з поясненнями позивача, вказана сума коштів не була сплачена відповідачем.

У жовтні 2010 року відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2010 року, згідно з якою ТОВ «Вожес»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 4655,00 грн.

У лютому 2011 року відповідачем до податкового органу подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, згідно з якою ТОВ «Вожес»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 10658,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у вересні 2011 року, посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2010 року, за результатами якої складено Акт від 19.09.2011 № 847.

Згідно даного Акта податковим органом встановлено, що самостійно визначено відповідачем податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2010 року у сумі 10951,00 грн. сплачено у сумі 2000,00 грн. із затримкою у 364 дні.

За результати перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 № 0000501500, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 400,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У грудні 2011 року, посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податкової звітності з податку на прибуток за ІІ -ІІІ квартали 2010 року, за результатами якої складено Акт від 05.12.2011 № 1136.

Згідно даного Акта податковим органом встановлено, що самостійно визначено відповідачем податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 4691,00 та 4655,00 грн. сплачено у сумі 1282,12 грн. та 562,71 грн. із затримкою у 468 та 376 днів.

За результати перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011 № 0000691500, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 368,96 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У січні 2012 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податкової звітності з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, за результатами якої складено Акт від 11.01.2012 № 8.

Згідно даного Акта податковим органом встановлено, що самостійно визначено відповідачем податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 4655,00 грн. сплачено у сумі 2300,00 грн. із затримкою у 404 дні.

За результати перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012 № ER, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 460,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи у період з травня 2011 року по лютий 2012 року ТОВ «Вожес»до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області подано податкові декларації з податку на додану вартість за період квітень-грудень 2011 року та січень 2012 року, в яких відповідач самостійно визначив податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 80483,00 грн.

У червні 2011 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено Акт від 08.06.2011 № 434.

Згідно даного Акта та додатку податковим органом встановлено, що сума самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість сплачено із затримкою.

За результати перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів пункту 57.1 статті 57, підпункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2011 № 0000381600, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 520,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У серпні 2011 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податку на додану вартість, за результатами якої складено Акт від 09.08.2011 № 748/1600.

Згідно даного Акта та додатку податковим органом встановлено, що сума самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість сплачено із затримкою.

За результати перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів пункту 57.1 статті 57, підпункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі даного Акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2011 № 0000691600, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 1061,42 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У вересні 2011 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податку на додану вартість за лютий -березень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 19.09.2011 № 823.

Згідно даного Акта та додатку податковим органом встановлено, що сума самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість сплачено із затримкою.

За результати перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів пункту 57.1 статті 57, підпункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі даного Акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2011 № 0000781600, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 255,13 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У жовтні 2011 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податку на додану вартість за лютий 2011 року, за результатами якої складено Акт від 06.10.2011 № 831.

Згідно даного Акта та додатку податковим органом встановлено, що сума самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість сплачено із затримкою.

За результати перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів пункту 57.1 статті 57, підпункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2011 № 0000831600, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 400,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У листопаді 2011 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податку на додану вартість за лютий 2011 року, за результатами якої складено Акт від 08.11.2011 № 1069.

Згідно даного Акта та додатку податковим органом встановлено, що сума самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість сплачено із затримкою.

За результати перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів пункту 57.1 статті 57, підпункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.11.2011 № 0000891600, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 400,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У лютому 2012 року посадовою особою Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності сплати ТОВ «Вожес»податку на додану вартість за лютий - березень 2011 року, за результатами якої складено Акт від 10.02.2012 № 89.

Згідно даного Акта та додатку податковим органом встановлено, що сума самостійно визначеного відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість сплачено із затримкою.

За результати перевірки податковий орган дійшов висновок у про порушення відповідачем приписів пункту 57.1 статті 57, підпункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 № 0000011600, згідно з яким позивачу визначено штрафні санкції у сумі 591,35 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

У подальшому, посадовими особами Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено документально невиїзну перевірку ТОВ «Вожес»з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності віднесення до податкового кредиту отриманих податкових накладних за грудень 2011 року при проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Переяславський хліб», за результатами якої складено Акт від 16.02.2012 № 17/23-1/31850040.

Відповідно до даного Акта перевірки, перевіряючими встановлено, що ТОВ «Вожес»до складу податкового кредиту за грудень 2011 року включено суму податку на додану вартість у сумі 101526,92 грн. згідно податкової накладної виписаної ТОВ «Переяславський хліб»від 31.12.2011 № 11. Перевіркою встановлено, що вказана податкова накладна не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

За результатами перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення відповідачем вимог 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі даного акта перевірки, Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.03.2012 № 0000082300, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 126908,65 грн., з них 101526,92 грн. -за основним платежем та 25381,73 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручене відповідачу про що свідчить підпис його уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення.

Оскільки відповідачем було несвоєчасно та не у повному обсязі сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання, податковим органом нараховано пеню з податку на прибуток підприємств у сумі 736,51 грн., податку на додану вартість у сумі 1542,73 та податку з власників транспортних засобів у сумі 53,24 грн.

Таким чином, станом на день звернення до суду у відповідача наявна заборгованість у сумі 297867,87 грн., яка підтверджена даними облікових карток платників податку.

Обґрунтованість позовних вимог податкового органу підтверджується наступним.

Спірні правовідносини регулюються вимогами Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»у відповідній редакції, Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які підлягали застосуванню та Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту статті 3 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», у відповідній редакції (надалі -Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до підпункту 2.1 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, що виникли до 01.01.2011 (далі -Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР) платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

Об'єкти оподаткування і база оподаткування визначаються статтями 3, 4 цього Закону.

Згідно з підпунктом 6.1 статті 6 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який підлягав застосуванню до спірних правовідносин, що виникли до 01.01.2011, є Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

Згідно з підпунктом 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Як убачається з пункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2. та 4.3. статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, з винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту.

В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 5.2.2. пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі.

Згідно з підпунктом 5.2.5. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації (підпункт 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ).

Отже, оскільки податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в адміністративному або судовому порядку, визначені у них суми податкових зобов'язань є узгодженим податковим боргом.

В силу підпункту 17.1.3 пункту 17.1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

При цьому, пунктом 17.3 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ передбачено, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статі 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, податковий орган звернувся до суду із відповідним позовом.

Право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Пунктом 95.1 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем визнано позов, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 232912,33 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вожес» (код ЄДРПОУ - 31850040) до Державного бюджету України податковий боргу в сумі 297867 (двісті дев'яносто сім тисяч вісімсот шістдесят сім) грн. 87 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 червня 2012 р.