Постанова

від 15.05.2012 по справі 2а/1770/1137/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/1137/2012

15 травня 2012 року 11год. 10хв. м.Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Баглика В.С., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Будній М.М.,

представник відповідача: Столярець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" (далі - ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ") звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012р. №0000102342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1851995,00грн. (1851995,00грн. - за основним платежем).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що обґрунтування та висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення не відповідають діючому податковому законодавству та існуючим фактам.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012р. №0000102342 прийняте на підставі акта перевірки від 22.12.2011р. №1516/23-100/34704110, висновки якого про порушення ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146, п.3 підрозд.4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України) є незаконними. Так, з 01.04.2011р. законодавцем не було введено новий податок - податок на прибуток. Змінилася законодавча база, але в ряді норм ПК України передбачена можливість врахування витрат або доходів до 01.04.2011р. у складі податкових витрат або доходів з 01.04.2011р. Тобто, збережено правонаступництво положеннями ПК України положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі - Закон N334/94-ВР). Вказав, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за підсумками І кварталу 2011 року, було відображено ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" у рядку 08 податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143, а тому його перенесено відповідно до вимог п.3 підрозд.4 розд.ХХ ПК України до відповідного рядка 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом ДПА України від 28.02.2011р. №114. Крім того, вказав, що позивач є суб'єктом малого підприємництва, а тому відповідно до вимог п.141.ст.141 ПК України не зобов'язаний створювати кваліфікаційний актив. Відтак, проценти за користування позикою, сплачені компанії «Малінко Лімітед» згідно з договором від 04.09.2007р. №РПС-П-019, кошти якої були використані для придбання основних засобів, ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" правомірно включено до складу витрат тих звітних періодів, у яких відбувалося нарахування вказаних процентів. Зауважив, що згідно з П(С)БО 31 «Фінансові витрати» кваліфікаційний актив - це актив, який обов'язково потребує суттєвого часу на його створення, придбані ж позивачем основні засоби були придатними для використання вже у момент їх придбання та були відразу використані позивачем у власній господарській діяльності. Вказав, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки зазначених у ньому та в акті перевірки порушень податкового законодавства ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" допущено не було. Просив позов задовольнити повністю.

ДПІ у м.Рівному позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечила та пояснила суду, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки під час проведення податковим органом документальної планової перевірки ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" було виявлено порушення товариством п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146, п.3 підрозд.4 розд. ХХ "Перехідні положення" ПК України. Так, позивачем збільшено валові витрати за І квартал 2011 року на суму 3708049,00грн. в рядку 04.9 декларації з податку на прибуток «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» шляхом подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства від 30.11.2011р. №9011910855, тобто збільшило валові витрати І кварталу 2011 року в розмірі збитків, отриманих за результатами 2009-2010 років на суму 3708049,00грн. Збитки попередніх звітних періодів були частково погашені за рахунок прибутку, отриманого товариством за результатами І кварталу 2011 року, а в сумі 3521493,00грн. віднесені до складу витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року в рядку 0.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду» також шляхом подання уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства від 30.11.2011р. №9011910872. Пунктом 37.1 статті 37 ПК України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що розділ ІІІ ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Дослівне тлумачення положень п.3 підрозд.4 розд.ХХ ПК України дає підстави вважати, що до показників декларації ІІ кварталу 2011року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року. Підтвердженням цього також слугує абз.2 п.3 підрозд.4 розд.ХХ ПК України, згідно з яким розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів. Тобто, ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" було порушено п.3 підрозд.4 розд. ХХ перехідних положень ПК України і відповідно завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року в сумі 3521493,00грн. Крім того, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" було отримано від нерезидента - компанії «Малінко Лімітед» (Кіпр, Нікосія) згідно з договором позики від 04.09.2007р. №РПС-П-019 позику на загальну суму 150000000,00 російських рублів з метою поповнення обігових коштів, придбання товарів та основних засобів. Проаналізувавши показники додатку К1/1 декларації ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2007 року та за 2008 рік, податковий орган прийшов до висновку, що позивач використав позикові кошти на придбання основних засобів, для наступного використання в господарській діяльності - здавання в оренду власного нерухомого майна. Враховуючи вимоги пп.138.10.5 п.138.10 ст.138, п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146 ПК України, П(С)БО №7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000р. №92, П(С)БО №31 «Фінансові витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006р. №415, виплату процентів за борговими зобов'язаннями, які фактично витрачені на придбання основних фондів, необхідно включати до балансової вартості цих основних фондів. В порушення вказаних норм ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" безпідставно віднесено до р.6 декларації з податку на прибуток підприємства «Інші витрати» відсотки за позикою, використаною на придбання основних засобів на загальну суму 4530658,00грн., у тому числі за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 4530658,00грн. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" (код ЄДРПОУ 34704110) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Рівненської міської ради 21.11.2006р. (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 №814124), перебуває на обліку як платник податків в органах державної податкової з 24.11.2006р. за №29-23/3699. Видами діяльності підприємства за КВЕД є: 70.20.0 - здавання в оренду власного нерухомого майна, 71.34.0 - оренда інших машин та устаткування, 71.10.0 - оренда автомобілів, 71.33.0 - оренда офісних машин та устаткування, включаючи обчислювальну техніку, 51.90.0 - інші види оптової торгівлі (т.1 - а.а.с.88-89).

ДПІ у м.Рівному проведено планову виїзну перевірку ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" (код ЄДРПОУ 34704110) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010р. по 30.09.2011р., за наслідками якої складено акт від 22.12.2011р. №1516/23-100/34704110 (т.1 - а.а.с.7-35).

У вказаному акті перевірки зафіксовано порушення позивачем, зокрема, п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146 розділу 3, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України від 02.12.2010р. №2755- VI (з наступними змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1851995,00грн., у т.ч.: за ІІ квартал 2011 року - на суму 775482,00грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - на суму 1076513,00грн.

На вказаний акт перевірки позивачем було подано заперечення (вих.№28/12-1 від 28.12.2011р.), які відповідачем враховані не були (вих.№422/23-121 від 05.01.2012р) (т.1 - а.а.с.90-91).

На підставі акта перевірки від 22.12.2011р. №1516/23-100/34704110 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012р. №0000102342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1851995,00грн. (1851995,00грн. - за основним платежем) (т.1 - а.с.36).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" в адміністративному порядку до ДПА в Рівненській області, рішенням податкового органу від 16.03.2012р. №3303/10-210/40 скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 11.01.2012р. №0000102342 - без змін (т.1 - а.а.с.98-104).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" збільшено валові витрати за І квартал 2011 року на суму 3798049,00грн. у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» шляхом подання уточнюючої декларації (вх.№9011910855 від 30.11.2011р.), тобто збільшило валові витрати І кварталу 2011 року на суму збитків, отриманих за результатами діяльності у 2010 році на суму 3798049,00грн. - рядок 06.6 вказаної уточнюючої декларації «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кварталі 2011 року» (т.1 - а.а.с.58-62).

Вказана уточнююча декларація була прийнята ДПІ у м.Рівному без жодних зауважень.

Відповідно до абз.2 п.22.4 ст.22 Закону №334/94-ВР у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

В свою чергу п.6.1 ст.6 Закону №334/94-ВР було передбачено наступне: якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В силу вимог п.3.1 ст.3 Закону №334/94-ВР об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

На підставі зазначеної норми, ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" в декларації з податку на прибуток за I квартал 2011 року розрахувало об'єкт оподаткування вказаного податкового періоду шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу (рядок 03 декларації) на суму скоригованих валових витрат (рядок 06 декларації, до якої, як зазначалося вище, цілком правомірно увійшло і від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) та на суму амортизаційних відрахувань (рядок 07 декларації). Такий розрахунок повністю відповідав Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. №143, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за №271/7592, який діяв до 11.04.2011р., тобто у I кварталі 2011 року.

Відповідно до цього, позивачем цілком законно і обґрунтовано визначено об'єкт оподаткування за підсумками I кварталу 2011 року на рівні -3521493,00грн.

Відповідач правомірність формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування на рівні 3521493,00грн. за підсумками І кварталу 2011 року не оспорює.

З 01.01.2011р. набрав чинності ПК України, крім, зокрема, розділу III цього Кодексу "Податок на прибуток підприємств", який набрав чинності з 01.04.2011р. Відповідно до цього, згідно з пунктом 2 розділу XIX ПК України з 01.04.2011р. визнано таким, що втратив чинність Закон №334/94-ВР, крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 01.01.2013р.

В силу вимог пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 розд.III ПК України, об'єкт оподаткування визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. Відповідно до п.151.1 ст.151 цього ж розділу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, норма п.6.1 ст.6 Закону №334/94-ВР, який був чинним до 01.04.2011р. і норма п.151.1 ст.151 розд.III ПК України, що набрала чинності з 01.04.2011р., є тотожними.

Однак, із врахуванням тих обставин, що розділ III ПК України набрав чинності не з початку податкового року, законодавець у підрозділі 4 розд.XX ПК України визначив необхідні у зв'язку з цим перехідні положення. Так, у пункті 1 вказаного підрозділу прямо визначив, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. Відповідно до цього у пункті 2 вказаного підрозділу визначив, що з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: II квартал, II і III квартали, II і IV квартали 2011 року. Наведене зумовлене тим, що податок на прибуток за загальними правилами обраховується наростаючим підсумком з початку податкового року, а I квартал 2011 року під дію ПК України не потрапляє.

Саме для того, щоб урегулювати порядок розрахунку платниками податку об'єкта оподаткування у тому році, I квартал якого випадає з-під регулювання ПК України, законодавець в п.3 підрозділу 4 розд.XX ПК України визначив, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками II, II - III кварталів, II - IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Враховуючи те, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками I кварталу 2011 року у позивача було від'ємне значення на рівні 3521493,00грн., сума такого від'ємного значення була включена ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" до складу витрат II кварталу 2011 року - рядок 06.6 уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кварталі 2011 року» (вх.№ 9011910872 від 30.11.2011р.) (т.1 - а.с.63-72).

Такі дії позивача повністю відповідають вимогам п.3 підрозд.4 розд.XX ПК України. Крім цього, таке відображення показників у декларації відповідає також вимогам наказу Державної податкової служби України від 28.02.2011р. №114, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2011р. за №397/19135, яким була затверджена форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, чинна на II квартал 2011 року (наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства фінансів України від 28.09.2011р. №1213). Так, відповідно до зазначеної форми, значення рядка 04 "Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування" обраховуються за формулою: рядок 05 + рядок 06 = рядок 04. У свою чергу, до складу рядка 06 входить рядок 06.6, в якому платник податків має право відобразити: "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період - відповідно до статті 150 розділу III Податкового кодексу України, або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року).

У рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" відобразило від'ємне значення на рівні 3521493,00грн., що є від'ємним значенням об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року (рядок 08 декларації за І квартал 2011 року). Тобто, позивачем повністю було дотримано вимоги чинного законодавства.

Фактично висновки ДПІ у м.Рівному про порушення ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України зроблені у зв'язку з хибним тлумаченням відповідачем норми п.3 підрозд.4 розд.XX ПК України. Так, і ревізорами в акті перевірки, і представником відповідача в судовому засіданні стверджувалося, що дослівне тлумачення положень п.3 підрозд.4 розд.XX ПК України дає підстави вважати, що до складу II кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за I квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року, а тлумачення положень абз.2 п.3 підрозд.4 розд. XX ПК України дає підстави вважати, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками II, II - III кварталів, II - IV кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за I квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Разом з тим, таке розуміння не є текстуальним (буквальним) тлумаченням зазначених норм. Фактично, ні в першому, ні в другому абзаці п.3 підрозд.4 розд.XX ПК України жодне обмеження, як то неврахування платником податків від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року, відсутнє. Навпаки, законодавець чітко визначив: "якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками I кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат II кварталу 2011 року". Оскільки від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік бере участь у розрахунку об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року у складі валових витрат (через рядок 04.9, який входить до складу рядка 04), то, поза всяким сумнівом, воно має вплив і на показники декларації за II квартал 2011 року, однак вже не як від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, а як від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року. Доводи податкового органу про те, що законодавець дозволив платнику податків врахувати при визначенні об'єкта оподаткування I кварталу 2011 року від'ємне значення 2010 року, одночасно зобов'язавши його нормою п.3 підрозд.4 розд.XX ПК України надалі виключити таку суму від'ємного значення 2010 року зі складу витрат при визначенні об'єкта оподаткування II кварталу 2011 року, ґрунтуються на такому тлумаченні норми права, яке безпідставно звужує її зміст і права платника податків.

Фактично таке тлумачення зроблене шляхом перекручення буквального змісту цієї норми. Так, податковий орган констатує, що від'ємне значення, яке увійшло до складу I кварталу 2011 року з 2010 року не повинно враховуватись у II кварталі 2011 року, оскільки воно отримане не за результатами здійсненої платником податків у I кварталі 2011 року господарської діяльності. Поряд з цим, у п.3 підрозд.4 розд.XX ПК України йде мова не про результати господарської діяльності платника податків за I квартал 2011 року, а про результати розрахунку об'єкта оподаткування платника податків за I квартал 2011 року. Підміна одного поняття іншим повністю змінює введений законодавцем на перехідний етап механізм врахування від'ємного значення, оскільки валові витрати 2010 року беруть участь у розрахунку об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року і не можуть брати такої участі при підсумку результатів господарської діяльності платника за такий окремо взятий період.

Відповідно до п.7.3 ст.7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ДПІ у м.Рівному є органом державної влади, і відповідно, її діяльність повинна підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та вимогам Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII. Здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Право самостійно зменшувати суму від'ємного значення об'єкта оподаткування платників податків реалізується з дотриманням вимог ПК України, тобто за умови встановлення за результатами перевірок платника податків фактів завищення вказаної суми.

Оскільки викладені в акті перевірки позивача обставини щодо порушення ним вимог підрозд.4 розд.XX ПК України не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, рішення суб'єкта владних повноважень, в основу якого покладено ці висновки, є незаконним.

Крім того, судом встановлено, що в перевіреному періоді ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" (позичальник) згідно з договором позики від 04.09.2007р. №РПС-П-019 (т.1 - а.а.с.111-122) було отримано від компанії «Малінко лімітед» (Кіпр, Нікосія) (позикодавець) позику на суму 150000000 російських рублів.

Згідно з п.3.2 договору позики від 04.09.2007р. №РПС-П-019 позика використовується позичальником для поповнення обігових коштів, придбання товарів та основних засобів. Відповідно до п.3.5.1 вказаного договору позичальник за користування фактично отриманою позикою сплачує позикодавцю щомісячно відсотки, виходячи з розрахунку 18% річних. Додатковою угодою від 14.01.2010р. №2 до договору позики від 04.09.2007р. №РПС-П-019 змінено, зокрема, п.3.5.1 вказаного договору в частині розміру відсотків - 13% річних, а додатковою угодою від 29.07.2010р. №3 збільшено відсотки за користування позикою до 19% річних.

Так, у IV кварталі 2007 року на рахунки позивача від компанії «Малінко лімітед» надійшли кошти, еквівалентні 1721362,30грн., у 2008 році - 28933326,30грн. Вказані обставини підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ", що містяться в матеріалах справи, та не заперечуються сторонами.

Отримані від позикодавця позикові кошти позивачем було використано для придбання основних засобів (оргтехніки, земельних ділянок, каналізаційних ліній та мереж, кабельних ліній зв'язку, устаткування та обладнання тощо), що підтверджується долученими до матеріалів справи накладними, платіжними дорученнями, вантажно-митними деклараціями та додатками К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2007 року та за 2008 рік, з яких вбачається, що балансова вартість основних засобів ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" станом на 01.10.2007р. становила 8452462,00грн., а станом на 01.01.2009р. - 56005542,00грн. (т.1 - а.а.с.124, 126). Тобто, позивачем упродовж IVкв. 2007р.- 2008р. було придбано основних засобів на суму 47553080,00грн.

Відсотки по позиці, використаній на придбання основних засобів, на загальну суму 4530658,00грн. у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року були включені позивачем до складу інших витрат (рядок 6 декларації з податку на прибуток підприємства).

За змістом пп.138.10.5 п.138.10 ст.138 ПК України до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування належать інші витрати, зокрема і фінансові витрати, до яких, у свою чергу належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до п.141 ст.141 ПК України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про фінансові витрати визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 №415, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.05.2006р. за N610/12484 (далі - П(С)БО №31).

Згідно з п.4 П(С)БО №31 фінансові витрати визнаються: суб'єктами малого підприємництва - юридичними особами, представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності та юридичними особами, що не займаються підприємницькою діяльністю (крім бюджетних установ), - витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями); іншими юридичними особами - витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані (визнані зобов'язаннями), крім фінансових витрат, які капіталізуються.

Тобто, правило щодо капіталізації витрат не поширюється на суб'єктів малого підприємництва.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва» від 19.10.2000р. №2063-ІІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, суб'єктами малого підприємництва, зокрема, є юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 70 млн. гривень.

Як встановлено судом, ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" належить до суб'єктів малого підприємництва, що підтверджується поданими позивачем до органів статистики фінансовими звітами суб'єкта малого підприємництва, деклараціями з податку на прибуток підприємства та податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум отриманого з них податку форми №1ДФ за 2010-2011 роки (т.1 - а.а.с.46-86, 128-131).

Таким чином, позивач, як суб'єкт малого підприємництва, правомірно, з дотриманням вимог п.141.1 ст.141 ПК України включив проценти за борговими зобов'язаннями (договором позики від 04.09.2007р. №РПС-П-019) в сумі 4530658,00грн. до складу витрат того звітного податкового періоду, в якому таку витрати (нараховані проценти) були здійснені - за ІІ-ІІІ квартали 2011 року.

Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами П(С)БО №31 кваліфікаційний актив - актив, який обов'язково потребує суттєвого часу для його створення. Собівартість кваліфікаційного активу - витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Отже, активи, придатні до використання (або продажу) на момент їх придбання, не є кваліфікаційними активами як такі, що не потребують для набувача тривалого часу на виготовлення або створення.

Таким чином, фінансові витрати, понесені у зв'язку з залученням позик на придбання вже готових приміщень, будівель, будинків, споруд, устаткування, обладнання тощо не можуть бути капіталізовані.

Під час судового розгляду встановлено, що ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" відразу після придбання основних засобів використовувало їх у власній господарській діяльності, у тому числі шляхом здавання в оренду, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами оренди та актами приймання-передачі основних засобів в оренду (т.3 - а.а.с.156-250, т.4 - а.а.с.1-66).

Тобто, придбані позивачем за позичені у компанії «Малінко Лімітед» кошти основні засоби були придатними до використання на момент їх придбання, суттєвого часу для їх створення не потребували, а тому не можуть визнаватися кваліфікаційним активом.

За таких обставин, висновок ДПІ у м.Рівному про порушення ТОВ "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" п.141.1 ст.141, п.146.5 ст.146 розділу 3 ПК України є необґрунтованим, таким, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що ДПІ у м.Рівному не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 11.01.2012р. №0000102342, а відтак адміністративний позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.3 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 11.01.2012р. №0000102342 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1851995,00грн.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕНСЬКІ ПРОМИСЛОВІ СИСТЕМИ" із Державного бюджету України судовий збір у сумі 2146,00грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.