Ухвала

від 15.05.2012 по справі 2а-12077/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 р.Справа № 2а-12077/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскол" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-12077/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскол"

до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оскол", звернувся до суду з адміністративним позовом до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення Куп'янської ОДПІ у Харківській області від 31.03.2011 року № 0000072310.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011 р. в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскол" до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання представник позивача не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце слухання справи.

Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 21.02.2011 року №131, від 09.03.2011 року №180, виданих Куп'янською ОДПІ у Харківській області, згідно із п.77.1 ст.77 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, наказом Куп'янської ОДПІ у Харківській області від 08.02.2011 року №132 та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання фахівцями Куп'янської ОДПІ у Харківській області, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ "Оскол" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки складено Акт від 21.03.2011 року №272/23-31507031, відповідно до якого було виявлено порушення ТОВ "Оскол" п.4.2 ст.4, абз.1,3 п.4.8 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, внаслідок чого підприємством було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1535949,00 грн., у тому числі за березень 2010 року в сумі 1407288,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 128661,00 грн.

Порушення ТОВ "Оскол", встановлені актом перевірки, полягають у тому, що при формуванні податкового кредиту при здійсненні діяльності з продажу цукру, отриманого у межах договорів комісії №С/10/К-03/01/10 від 04.01.2010 року, укладеного з ТОВ "Укррос - зерно", та №С/09/К-14/12 від 14.12.2009 року, укладеного з ТОВ "Цукровий союз", згідно умов яких виступав комісіонером, ТОВ "Оскол" визначило дату виникнення податкового кредиту в березні 2010 року по вексельній формі розрахунку, розцінюючи її як компенсацію за отриманий товар, і при цьому збільшило суму податкового кредиту у березні 2010 року на загальну суму 1407288,00 грн. відповідно податкових накладних: податкова накладна від ТОВ "Укррос - зерно" №52 від 31.03.2010 року на суму 679428,60 грн., в тому числі ПДВ 113238,10 грн. та податкова накладна від ТОВ "Цукровий союз" №113 від 31.03.2010 року на суму 7764297,44 грн., в тому числі ПДВ 1294049,57грн. Вказаними діями було порушено абз.1,3 п.4.8 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР. Крім того, на порушення п.4.2 ст.4 Закону України №168/97-ВР ТОВ "Оскол" не включило до бази оподаткування передачу товарів у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, тим самим занижено податкове зобов'язання в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року на суму 128661,00 грн., за результатами інвентаризації станом на 14.03.2011 року встановлено різницю між даними бухгалтерського обліку та фактично наявними товарно-матеріальними цінностями, а саме, фактично відсутні на підприємстві жом в кількості 96333,177 т на суму 634093,59 грн. та меляса в кількості 27,57 т на суму 9209,27 грн., які за даними бухгалтерського обліку рахувалися на бухгалтерському рахунку 281 «Товари».

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, направив до Куп'янської ОДПІ у Харківській області заперечення, які було відхилено відповідно до листа про розгляд заперечення від 24.03.2011 року №24/03-01.

За наслідками вказаного акту перевірки Куп'янською ОДПІ у Харківській області 31.03.2011 року було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000072310 про визначення ТОВ "Оскол" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1919936,25 грн. (за основним платежем 1535949,00 грн. та штрафними санкціями 383987,25 грн.).

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням, ТОВ "Оскол" в межах апеляційного оскарження, в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, звернулось зі скаргами до ДПА у Харківській області та ДПА України, відповідно до рішення ДПА у Харківській області за результатами розгляду скарги від 10.06.2011 року №2530/10/25-103 та рішення ДПА України за результатами розгляду повторної скарги від 26.08.2011 року №15468/6/25-0115, скарги ТОВ "Оскол" були залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 31.03.2011 року №0000072310 - без змін.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення прийнято Куп'янською ОДПІ у Харківській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до положень п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 вказаного Закону, якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Як вбачається з акта перевірки від 21.03.2011 року №272/23-31507031, ТОВ "Оскол" не включило до бази оподаткування передачу товарів у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації.

Зокрема, попередньою інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей та товарів, яка проводилася на підприємстві згідно Наказу №4к від 27.11.2009 року, станом на 01.12.2009 року підтверджено наявність залишків меляси та жому за даними бухгалтерського обліку по рахунку 281 «Товари на складі» згідно інвентаризаційного опису №1 від 01.12.2009 року. Інвентаризація за 2010 рік на підприємстві не проводилась.

В ході проведення перевірки на підставі розпорядження директора ТОВ "Оскол" ОСОБА_1 від 14.03.2011 року №3-к комісією у складі ОСОБА_1- голови комісії, директора ТОВ "Оскол", ОСОБА_2 - головного бухгалтера проводилась інвентаризація основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів станом на 14.03.2011 року. За результатами інвентаризації встановлено різницю між даними бухгалтерського обліку та фактично наявними товарно-матеріальними цінностями, а саме, фактично відсутні на підприємстві жом в кількості 96333,177 т на суму 634093,59 грн. та меляса в кількості 27,57 т на суму 9209,27 грн., які за даними бухгалтерського обліку рахувалися на бухгалтерському рахунку 281 «Товари».

Відповідно до пояснень представника ТОВ "Оскол" податковому органу, жом свіжий, що обліковувався на бухгалтерському рахунку 281 «Товари» в кількості 96333,177 т на суму 634093,59 грн., був отриманий у 2005 році як супутня продукція в результаті здійснення господарської діяльності з виробництва цукру-піску на давальницьких умовах на ВАТ «Куп'янський цукровий комбінат», код 00373215. Жом свіжий був зарахований на баланс за ціною можливої реалізації загальною вартістю 634093,59 грн. по ціні 6,58 грн. за 1 тону. Жом свіжий планували до реалізації фермерським господарствам, де він міг бути використаний для відгодівлі худоби. Проте, через занепад тваринництва на території Куп'янського району і відсутність попиту на таку продукцію, зазначений жом не був реалізований. У зв'язку із тим, що цей жом не був вибраний ТОВ "Оскол", він згнив у жомових ямах, а його залишки були утилізовані. Отже, цей жом мав бути списаний з балансу у попередніх періодах, проте ТОВ "Оскол" помилково не було проведено списання цього жому.

Стосовно залишків меляси, що обліковувалась на рахунку бух. Обліку 281 «Товари» у кількості 27,57 т вартістю 9209,27 грн., була отримана з виробничих запасів при зупинці дріжджового виробництва у 2007 році.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та відповідача про порушення ТОВ "Оскол" п.4.2 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, а саме з тим, що ТОВ "Оскол" не включило до бази оподаткування передачу товарів у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, через що занижено податкове зобов'язання в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року на суму 128661,00 грн.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що посилання позивача на те, що жом згнив у 2006 році, не знайшли свого підтвердження ані під час розгляду справи в суді першої, ані апеляційної інстанцій.

Позивачем не надано жодних доказів, які спростовують висновки відповідача, а також не доведено твердження позивача, що залишки жому були утилізовані у 2006 році.

Щодо відсутності на підприємстві меляси в кількості 27,57 т на суму 9209,27 грн., яка за даними бухгалтерського обліку рахувалася на бухгалтерському рахунку 281 «Товари», представником позивача не надано жодних пояснень.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею З цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами. Отже, керуючись п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: за вимогами п.п.7.5.1 дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку) товарів (робіт, послуг).

Порядок оподаткування податком на додану вартість операцій, які здійснюються в межах договорів комісії, встановлено пунктом 4.7 статті 4 Закону України №168/97-ВР, згідно з яким у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 Закону України №168/97-ВР, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, що згідно договору комісії №С/10/К-03/01/10 від 04.01.2010 року, акту №1 приймання-передачі до договору 28.01.2010 року №1 ТОВ "Укррос - зерно" - «комітент» у січні 2010 року передало на комісію ТОВ "Оскол" - «комісіонер» для реалізації цукор - пісок в мішках в кількості 177,434 т по ціні 3150,00 грн. за 1т, мішки п/п в кількості 3548 шт. по ціні 2,05 грн. на загальну суму 679428,60 грн., в т. ч. ПДВ 113238,10 грн.

В матеріалах справи містяться: звіт комісіонера від 28.01.2010 року про виконання договору комісії №С/10/К-03/01/10 від 04.01.2010 року на суму 313994,40 грн. та звіт комісіонера від 02.03.2010 року про виконання договору комісії №С/10/К-03/01/10 від 04.01.2010 року на суму 365434,20 грн.

Відповідно до договору комісії №С/09/К-14/12 від 14.12.2009 року, додаткової угоди від 11.01.2010 року №1, додаткової угоди від 12.01.2010 року №2, додаткової угоди від 13.01.2010 року №3, акту приймання-передачі до договору 11.01.2010 року №2 ТОВ "Цукровий союз" - "комітент" у січні 2010 року передало на комісію ТОВ "Оскол"- "комісіонер" для реалізації цукор- пісок насипом в кількості 510,0 т по ціні 4565,00 грн. за 1т на загальну суму 2793780,00 грн., в т. ч. ПДВ 465630,00 грн.

В матеріалах справи містяться: звіт комісіонера про виконання договору комісії №С/09/К-14/12 від 14.12.2009 року від 11.01.2010 на суму 2793780,00грн., цукор -пісок насипом в кількості 810,0 т по ціні 4565,0 грн. за 1 т. на загальну суму 4437180,00 грн., в т. ч. ПДВ 739530,00грн., звіт комісіонера про виконання договору комісії №С/09/К-14/12 від 14.12.2009 року від 12.01.2010 року на суму 4437180,00 грн., цукор- пісок в мішках в кількості 119,800 т по ціні 5912,00 грн. за 1 т., мішки п/п в кількості 2396 шт. по ціні 2,05 грн. на загальну суму 855803,28 грн., в т. ч. ПДВ 142633,88 грн., звіт комісіонера про виконання договору комісії №С/09/К-14/12 від 14.12.2009 року від 13.01.2010 на суму 855803,28 грн.

Актом перевірки встановлено, що згідно угоди купівлі-продажу цінних паперів №Б-81/02/16-1 від 15.03.2010 року "продавець" - ТОВ „Цукровий союз", код 30305752, ТОВ "Оскол" отримано за договірною вартістю 948500,00 грн.: вексель простий №АА 1701415 емітент ТОВ "Повстинагроальянс", код 34131667 номінальною вартістю відповідно 948500,00 грн., акт прийняття-передачі цінних паперів б/н від 16.03.2010 року, форма розрахунку - розрахунковий рахунок, який згідно угоди купівлі-продажу цінних паперів №Б-94/06/19-2-3 від 19.03.2010 року, акт прийняття-передачі цінних паперів б/н від 22.03.2010 року продано ТОВ "Укррос-зерно", код ЄДРПОУ 30212223 за договірною вартістю 948500,00 грн., форма розрахунку - розрахунковий рахунок в сумі 269071,40 грн., взаєморозрахунок (розрахунок за придбаний товар на загальну суму 679428,60 грн.), про що було складено угоду про залік зустрічних однорідних вимог б/н від 31.03.2010 року.

Фахівцями Куп'янської ОДПІ у Харківській області під час проведення перевірки встановлено, що згідно угоди купівлі-продажу цінних паперів №Б-81/02/16-2 від 16.03.2010 року «продавець» - ТОВ „Юмекс", код 30859697, ТОВ "Оскол" отримано за договірною вартістю 2437967,52 грн.: вексель простий №АА 0282738 емітент ТОВ "Укрроспрод", код 30305202 номінальною вартістю відповідно 1620780,00 грн., вексель простий №АА 0278152 емітент ТОВ "Укррос", код 30466335 номінальною вартістю відповідно 817187,52 грн., акт прийняття-передачі цінних паперів б/н від 17.03.2010 року, кредиторська заборгованість станом на 31.12.2010 року - 2437967,52 грн.

Також згідно угоди купівлі-продажу цінних паперів №Б-81/02/16-3 від 17.03.2010 року «продавець»- ВАТ „Цукровий союз", код 34876145, ТОВ "Оскол" отримано за договірною вартістю 5950736,00 грн.: вексель простий №АА 0278146 емітент ТОВ "Транском", код 31024283 номінальною вартістю відповідно 167736,00 грн., вексель простий №АА 0547437 емітент ТОВ "Енергоінвест", код 31461558 номінальною вартістю відповідно 1033330,34 грн., вексель простий №АА 0547169 емітент ЗАТ СГП "Цукрове", код 31633236 номінальною вартістю відповідно 2500687,50 грн., вексель простий №АА 0547160 емітент ЗАТ СГП "Цукрове", код 31633236 номінальною вартістю відповідно 1800000,00 грн., вексель простий №АА 0297136 емітент ВАТ "Пальмірський цукровий завод", код 00373497 номінальною вартістю відповідно 520000,00 грн., акт прийняття-передачі цінних паперів б/н від 18.03.2010 року, кредиторська заборгованість станом на 31.12.2010 року 5950736,00 грн., які згідно угоди купівлі-продажу цінних паперів №Б-68/09/56-2 від 23.03.2010 року, акт прийняття-передачі цінних паперів б/н від 24.03.2010 року продано ТОВ "Цукровий союз", код ЄДРПОУ 30305752 за договірною вартістю 8389203,52 грн., форма розрахунку - розрахунковий рахунок, взаєморозрахунок (розрахунок за придбаний товар на суму 7764297грн.), про що було складено угоду про залік зустрічних однорідних вимог б/н від 31.03.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками угод про залік зустрічних однорідних вимог б/н від 31.03.2010 року ТОВ "Цукровий союз" було виписано податкову накладну №113 від 31.03.2010 року на суму 7764297,44 грн., в т. ч. ПДВ 1294049,57 грн., та ТОВ "Укррос - зерно" виписано податкову накладну №52 від 31.03.2010 року на суму 679428,60 грн., в т. ч. ПДВ 113238,10 грн.

Колегія суддів зауважує, що Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає формування податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні зарахування зустрічних однорідних вимог, що було вчинено ТОВ "Оскол" в даному випадку.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість щодо товарів, отриманих у межах договорів комісії, є виключно операції платників податків з їх продажу, за наявності яких у комісіонера виникає як обов'язок по збільшенню податкових зобов'язань, так і в подальшому право на податковий кредит. При цьому абзац другий пункту 4.7 статті 4 Закону України №168/97-ВР базою оподаткування таких операцій визначає продажну вартість зазначених товарів, а юридичним фактом, який породжує право на податковий кредит, - перерахування комітенту грошових коштів, отриманих від продажу товару (з нарахованим податком на додану вартість).

Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Особливості податкового обліку операцій з розрахунками простими векселями визначено у пункті 4.8 статті 4 Закону України №168/97-ВР.

Згідно з абз.1, 3 п.4.8 ст.4 Закону України №168/97-ВР, у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з п.3.1 ст. 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Таким чином, висновки, викладені в акті перевірки від 21.03.2011 року №272/23-31507031 про порушення позивачем абз.1,3 п.4.8 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", знайшли своє підтвердження при розгляді справи, а саме: ТОВ "Оскол" при формуванні податкового кредиту при здійсненні діяльності з продажу цукру, отриманого у межах договорів комісії №С/10/К-03/01/10 від 04.01.2010 року, укладеного з ТОВ "Укррос - зерно", та №С/09/К-14/12 від 14.12.2009 року - з ТОВ "Цукровий союз", згідно умов яких позивач виступав комісіонером, визначило дату виникнення податкового кредиту в березні 2010 року по вексельній формі розрахунку, розцінюючи її як компенсацію за отриманий товар і при цьому збільшило суму податкового кредиту у березні 2010 року на загальну суму 1407288,00 грн.

Виходячи з вищезазначеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення прийнято Куп'янською ОДПІ у Харківській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оскол" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі № 2а-12077/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Гуцал М.І. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. П'янова Я.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.