Постанова

від 04.11.2008 по справі 23/608 (2007)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/608 (2007)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 листопада 2008 р.                                                                                    № 23/608  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:суддів:Панової І.Ю.,Коваленка В.М.,Продаєвич Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

на ухвалу

за скаргою

на діїгосподарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2008Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроремонт"Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції

у справі№23/608(2007)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Макроремонт", м. Кривий Ріг

до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

простягнення 3917,03 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Шкондеюк Я.В. за дов. від 05.01.2008 №03/08

від відповідача:             від ДВС:                              не з'явилисяне з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Макроремонт" (надалі –ТОВ "Макроремонт") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"

Доповідач: Продаєвич Л.В

(надалі –ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат") про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних  у загальній сумі 3917,03 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2008 (суддя: Добродняк І.Ю.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.03.2008 (судді: Лисенко О.М.-головуючий, Виноградник О.М., Джихур О.В.) та постановою Вищого господарського суду України від 03.06.2008, позов задоволено, з                    ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь                    ТОВ "Макроремонт" стягнуто 3917,03 грн. та судові витрати.

13.03.2008 судом першої інстанції на виконання рішення стягувачеві видано наказ про примусове виконання рішення у справі №23/608 зі строком дії до 04.02.2011 року.

12.05.2008 від ТОВ "Макроремонт" до суду першої інстанції надійшла скарга на дії (бездіяльність) Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (надалі –Жовтневий ВДВС Криворізького МУЮ), в якій товариство просило, зокрема, скасувати постанову від 11.04.2008 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №23/608 та зобов'язати Жовтневий ВДВС Криворізького МУЮ відповідно до статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" поновити виконавче провадження.

Ухвалою від 13.05.2008 господарським судом Дніпропетровської області прийнято скаргу до розгляду з призначенням її у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2008 (суддя: Добродняк І.Ю.) скарга задоволена:

визнані неправомірними дії Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ по зупиненню виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2008 №23/608 у зв'язку з порушенням господарським судом Дніпропетровської області справи про банкрутство ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" №Б15/211-06 ;

скасовано постанову Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ від 11.04.2008 про зупинення виконавчого провадження по примусовому виконанню вказаного наказу;

зобов'язано Жовтневий ВДВС Криворізького МУЮ поновити виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного наказу.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована тим, що зобов'язання боржника перед стягувачем, які були предметом судового розгляду у справі №23/608, виникли за період з 01.02.2007 по 09.07.2007, тобто після порушення ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2006 провадження у справі №Б15/211-06 про банкрутство і введення мораторію, а відтак у ВДВС не було належних правових підстав для зупинення виконання рішення господарського суду з посиланням на пункт 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження".

ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" скористалося наданим йому Господарським процесуальним кодексом України правом на касаційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2008 і звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування, просить винести ухвалу про відмову у задоволенні скарги ТОВ "Макроремонт" на дії Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ.

Касаційна скарга вмотивована тим, що при винесенні ухвали господарським судом неправильно застосовано пункт 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" та за межами справи про банкрутство визнано ТОВ "Макроремонт" поточним кредитором, судом не надано належної уваги запереченням ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та не прийнято до уваги той факт, що згідно з пунктом 7 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" строк зупинення виконавчого провадження залежить від усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження.

У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Макроремонт" посилається на те, що доводи скаржника не ґрунтуються на чинному законодавстві та наявних у справі доказах та порушують права стягувача, просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу –без змін, посилаючись на її відповідність нормам чинного законодавства та судової практиці.

Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 20.10.2008, надіслана сторонам у справі –23.10.2008 року), проте, відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 03.11.2008 № 02-12/І/239 призначено колегію суддів у складі: Панова І.Ю.–головуючий, судді Коваленко В.М. та Продаєвич Л.В.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.03.2008 господарським судом Дніпропетровської області на виконання рішення цього ж суду від 23.01.2008 у справі №23/608, яким з ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "Макроремонт" стягнута              відповідна сума, видано наказ, який прийнятий до примусового виконання Жовтневим ВДВС Криворізького МУЮ, про що винесена постанова про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2008 року.

11.04.2008 виконавче провадження постановою Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ зупинено на підставі пункту 8 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з порушенням господарським судом Дніпропетровської області 26.10.2006 провадження у справі №Б15/211/06 про банкрутство ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Як встановлено судом першої інстанції, спірні правовідносини виникли внаслідок зупинення державною виконавчою службою виконавчого провадження.

Зазначені відносини регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

Враховуючи, що судова процедура банкрутства регулюється спеціальним законом, положення пункту 8 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" слід застосовувати у нормативному поєднанні з положеннями Закону України "Про відновлення платоспромож-ності боржника або визнання його банкрутом".

За визначенням термінів, встановлених у статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.

Статтею 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  встановлені наслідки дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Так, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, останній не позбавлений можливості виконувати свої зобов'язання, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

Таким чином мораторій розповсюджується лише на вимоги конкурсних кредиторів, а на задоволення вимог поточних кредиторів, які виникли після порушення справи про банкрутство, дія мораторію не поширюється.

Як встановлено місцевим господарським судом, зобов'язання відповідача перед позивачем у справі №23/608 виникли за період з 01.02.2007 по 09.07.2007, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Отже, твердження ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" за касаційною скаргою спростовуються вищевикладеним та визначенням понять, які містяться в абзаці 6 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де зазначено, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні            кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. Поточні кредитори –кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Заперечення скаржника у цій частині колегією суддів касаційної інстанції не приймаються до уваги.

Суд, задовольняючи скаргу позивача на дії (бездіяльність) Жовтневого ВДВС Криворізького МУЮ, дійшов правильного висновку про її обґрунтованість.

З урахуванням наведеного, колегія суддів касаційної інстанції вважає доводи, викладені в касаційній скарзі, непереконливими та такими, що не можуть бути підставами для скасування або зміни оскаржуваного судового акта.

Згідно зі статтею 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" –залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2008 у справі №23/608(2007) –залишити без змін.

Головуючий:                                                                              І.Панова

Судді:                                                                                         В.Коваленко                                                                                                  

                                                                                                    Л. Продаєвич