Постанова

від 15.09.2008 по справі 16/317-08     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2008

р.                                                          

Справа № 16/317-08 

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Бондаренка В.П.,

судді Камишевої  Л.М., судді Шепітько

І.І.

при секретарі -Сємєровій М.С.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1,  за дорученням б/н  від 02.08.2008 року

відповідача -не

з'явився,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні у приміщенні Харківського 

апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№1905С/1-6)

на рішення господарського суду Сумської області від 14 липня  2008 року у справі №13/317-08

за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2, м. Ромни Сумської

області

до

Відкритого акціонерного товариства “Роменський завод  автоматичних телефонних станцій”, м.

Ромни  Сумської області

про

стягнення 17115 гривень 40 копійок ,

встановила:

        СПД ФО ОСОБА_2 звернувся до

господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ВАТ “Роменський

завод  автоматичних телефонних

станцій”  17115,40 гривень  вартості поліпшення орендованого майна.

        Рішенням господарського суду Сумської

області від 14 липня  2008 року (суддя

Моїсеєнко В.М.)  в позові відмовлено.

       Позивач 

не погодився з вказаним рішенням та звернувся до апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення

господарського суду Сумської області від 14 липня 2008 року та постановити нове

рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неправильне

застосування судом першої інстанції норм матеріального права. В обґрунтування

апеляційної скарги зазначає, зокрема,  що

наймач після здійснення поліпшення орендованого приміщення, за своїм вибором,

має право вимагати від наймодавця відшкодувати йому вартість поліпшення

орендованого майна чи зарахувати цю вартість в рахунок орендної плати,

незалежно від настання певних обставин, як то припинення дії договору.

        Відповідач у судове засідання не

з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що відповідач про час

та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що в

матеріалах справи є зворотнє повідомлення поштової кореспонденції про

вручення  ухвали суду про прийняття

апеляційної скарги до провадження, 

колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу відповідно

до ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами. 

Заслухавши представника позивача,

дослідивши викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі

матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції,

проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як  вбачається із матеріалів

справи, 18 грудня 2003 року між  ВАТ

“Роменський завод АТС” (орендодавець) та СПД ОСОБА_2 (орендар) укладено договір

оренди нежитлового приміщення № 17, 

відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у

тимчасове користування приміщення цеху № 4 площею 270 кв.м.

Місце розташування об»єкта оренди в договорі оренди нежитлового

приміщення  № 17 від 18 грудня 2003 року

не зазначено (а.с.7).

       Відповідно до ч. 1 ст. 778 Цивільного

кодексу України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише

за згодою наймодавця.

Частиною  3 статті 778 Цивільного

кодексу України передбачено, якщо поліпшення речі зроблено за згодою

наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на

зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Слід зазначити, якщо покращення були здійснені з дозволу  наймодавця, то наймач може вимагати  відшкодування необхідних витрат  при відсутності в законі чи договорі інших

вказівок. 

Відповідно до  пункту 7.2 договору

оренди нежитлового приміщення № 17 від 18 грудня 2003 року відокремлювані

поліпшення передаються у власність орендаря, а вартість невідокремлюваних

приміщень -компенсується орендодавцем за ціною, що склалася на  час компенсації при припиненні дії  договору.         

Відповідно до  п. 4.1  вказаного договору оренди  термін оренди складає 5 років з 18 грудня

2003 року по 18 грудня 2008 року і скороченню не підлягає (а.с.7). 

Доказів про припинення договору оренди, укладеного між ВАТ «Роменський

завод автоматичних телефонних станцій»та СПДФО ОСОБА_2, позивач не надав.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції  про 

відсутність підстав для  задоволення

вимог позивача щодо стягнення з відповідача 17115 гривень 40 копійок  вартості поліпшення орендованого майна, у

зв»язку з тим, що строк для вимог щодо стягнення вартості  поліпшення орендованого майна не настав.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на  неправильне застосування судом першої

інстанції частини 3 статті 778 Цивільного кодексу України, є безпідставним та

такими, що не основані на законі, оскільки 

особа може вимагати відшкодування необхідних витрат у разі,  якщо, по -перше: поліпшення були здійснені з

дозволу наймодавця та по-друге: при відсутності в законі або договорі інших

вказівок.

Позовні вимоги суперечать умовам укладеного між сторонами договору

оренди від 18 грудня 2003 року за № 17, відповідно до п. 7.2 якого  вартість невідокремлюваних приміщень  компенсується орендодавцем за ціною, що склалася

на  час компенсації при припиненні

дії  договору відокремлювані поліпшення

передаються у власність орендаря.

        Надані позивачем в якості доказів  кошторис на ремонт приміщення цеху № 4 без

зазначення дати його складання (а.с.8-10); акти приймання виконаних

будівельно-монтажних робіт за січень-листопад 2004року та довідка про вартість

підрядних робіт  за січень-грудень 2004

року (а.с.7-13, 14), орендодавцем ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних

станцій»не підписані, не скріплені печаткою орендодавця,  у зв'язку з чим подані документи не можна

вважати належним підтвердженням виконаних робіт та понесених затрат орендарем.

       Зазначена обставина  не дає підстав стверджувати, що поліпшення

були здійснені за згодою наймодавця.

    На підставі викладеного

судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Сумської області дав

належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми

матеріального та процесуального права.

Підстави для скасування рішення

господарського суду Сумської області  від

14 липня 2008 року  у  справі № 16/317-08 відсутні; апеляційна

скарга  задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102,  п. 1 ст. 103, 105 Господарського

процесуального кодексу України,   колегія

суддів

                                               постановила:  

       Апеляційну скаргу залишити без

задоволення.

       Рішення господарського суду Сумської

області від 14 липня 2008 року у справі № 16/317-08 залишити без змін.        

         Головуючий суддя                                                     

Бондаренко В.П.

суддя                                                     

Камишева Л.М. 

суддя                                                      

Шепітько І.І. 

Постанову підписано 12.09.2008 року