Постанова

від 14.05.2012 по справі 2а-1848/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2а-1848/12/1070    КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 14 травня 2012 року                                                                                           2а-1848/12/1070 Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу за позовомВідділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Таращанському районі Київської області доПриватного підприємства "Довіра-К" простягнення заборгованості, в с т а н о в и в: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Таращанському районі Київської області (далі - Позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Довіра-К" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у розмірі 31,81 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач згідно з Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачення коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України самостійно визначив суму заборгованості за страховими внесками, що належить сплатити, але заборгованість добровільно не сплатив. У зв'язку з цим позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості у судовому порядку. Судом встановлено, що Приватне підприємство "Довіра-К" є юридичною особою, що зареєстрована 07.12.2006 року Рокитнянською районною державною адміністрацією Київської області, як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Таращанському районі Київської області. Згідно з Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік відповідач самостійно визначив суму несплачених платежів за страховими внесками в розмірі 31,81 грн. Суму заборгованості відповідач до дня судового розгляду самостійно не сплатив. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого. Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі - роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, відповідно до статті 4 Основ, є видом загальнообов'язкового державного соціального страхування. Відповідно до статті 14 Основ страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадять акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами. Статтею 6 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (працівник); страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи; страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, робочим органом якого згідно з статтею 18 Закону є відділення виконавчої дирекції Фонду. Відповідно до частини першої статті 15 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" Фонд є некомерційною самоврядною організацією, але відносини, що виникають між застрахованими особами, страхувальниками і страховиком, мають усі ознаки публічно-правових, а тому мають розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Фонд у цих відносинах, хоча і не є органом державної влади, але здійснює управлінські функції на виконання делегованих владних повноважень. Частиною п'ятою статті 21 Основ (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року) обов'язок сплачувати внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань покладався виключно на роботодавця. Крім того, частиною другою статті 45 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року) було встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду. До 1 січня 2011 року порядок здійснення платежів і резервування коштів, строки сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначаються законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 22 Основ). Частиною шостою статті 47 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року) визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до статті 1 Закону України від 11.01.2001 року № 2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року), статті 45 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, що діяла до 01.01.2011 року) відповідач зобов'язаний щомісячно сплачувати до Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань страхові внески. Відповідно до пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. Наявність у відповідача заборгованості за страховими внесками до Фонду підтверджується розрахунковою відомістю, складеної відповідачем і поданої до Фонду, копію якої надав позивач. На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню. На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 94, 158 - 163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в : Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Таращанському районі Київської області - задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства "Довіра-К" (09600, Київська область, Рокитнянський район, смт. Рокитне, вул. Залізнодорожна, буд. 34, ідентифікаційний код 34461304) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Таращанському районі Київської області заборгованість зі сплаті страхових внесків за 2010 рік у розмірі 31 (тридцять одна) грн. 81 коп. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Суддя                                                                                            Балаклицький А. І.