Рішення

від 18.06.2012 по справі 21/5007/29/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" червня 2012 р. Справа № 21/5007/29/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №1/12 від 03.01.12р.;

від відповідача: Кучерявенко І.І. - керівник (НОМЕР_1 від 15.10.99р.) в с/з 05.06.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Реклама" (м. Житомир)

до Приватного підприємства "Рекламне агентство Житомирщини" (м.Житомир)

про стягнення 94199,55 грн.

В судовому засіданні 05.06.12р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 12 год. 30 хв. 18.06.12р.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 94199,55 грн., з яких: 88768,84 грн. основного боргу, 124,66 грн. 3% річних, 4661,98 грн. інфляційних та 644,07 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.06.12р. повідомив, що надати письмового відзиву на позовну заяву не має можливості, оскільки позовної заяви не отримував. Щодо факту укладення договору не заперечував. В судове засідання після оголошеної перерви не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить розписка господарського суду від 05.06.12р., підписана останнім. Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

За вказаних обставин, враховуючи наявні у справі документи, а також те, що 25.06.12р. закінчується установлений ч.1 ст. 69 ГПК України строк розгляду, суд дійшов висновку, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши надані до справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначено у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 22.10.09р. між Комунальним підприємством "Реклама" (позивач) та Приватним підприємством "Рекламне агентство Житомирщини" (розповсюджувач, відповідач) укладено договір на розміщення зовнішньої реклами №455 з Додатками №1 та №2 (далі - Договір, а.с.14-17), за умовами якого згідно рішень Житомирського міськвиконкому розповсюджувачу дозволено розмістити рекламні засоби на умовах визначених договором, перелік яких вказаний в Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору (п.1 Договору).

Позивач вказує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по оплаті наданих послуг за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, за останнім утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 88768,84грн. (а.с.18-22).

За неналежне виконання договірних зобов'язань відповідачу, згідно ст.ст. 610, 611, 625ЦК України та п.11 Договору, нараховано 644,07грн. пені, 4661,98грн. інфляційних та 124,66грн. 3% річних (а.с.18-22).

В усному порядку, під час розгляду справи, представник позивача зазначив, що у зв'язку з неповерненням від відповідача направлених на його адресу актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), здійснив повторне їх направлення разом з рахунками-фактурами, однак і на час розгляду справи останні на адресу КП "Реклама" не повернулися, хоча отримання їх відповідачем вбачається з опису вкладення у цінний лист та поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23-24). Також пояснив, що до суми заборгованості за листопад 2009 року включено плату за період з 22.10.09р. по 31.10.09р. Вказав, що встановлений сторонами розмір оплати за Договором за весь період дії останнього не змінювався, однак відповідач жодного платежу не здійснив.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав, викладені у позовній заяві обставини не спростував.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі та підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються саме на укладеному між сторонами договорі №455 від 22.10.09р. на розміщення зовнішньої реклами, згідно п.п.4 , 17. якого Договір діє з моменту підписання... по 21.10.14р.

Стаття 1 Закону України "Про рекламу" від 03.07.96р. визначає, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Так, пунктом 1 Договору сторони визначили, що згідно рішень Житомирського міськвиконкому відповідачу дозволено розмістити рекламні засоби на умовах, визначених Договором, перелік яких вказаний в Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору (а.с. 16).

Відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Житомирі розповсюджувач зобов'язався виконувати їх та проводити оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів на умовах, передбачених цим договором (п.2 Договору).

Відповідно до п.8 Договору, відповідач зобов'язався, зокрема, проводити оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів відповідно до тарифів встановлених міськвиконкомом у відповідності до зони розташування рекламних засобів у строки передбачені цим договором.

Пунктом 9 Договору сторони визначили, що оплата по договору здійснюється розповсюджувачем на підставі тарифів, затверджених рішеннями виконкому Житомирської міської ради та диференціюються зі змінами в податковому законодавстві.

Пунктом 10 Договору передбачено, що оплата проводиться щомісячно згідно розрахунку оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів з урахуванням зональних коефіцієнтів згідно розрахунку викладеного в додатку №2, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.11 Договору, платежі по цьому договору здійснюються розповсюджувачем до 25 числа поточного місяця на підставі рахунків та актів наданих послуг КП "Реклама". Оплата проводиться по день здачі місця розташування рекламного засобу КП "Реклама".

Згідно Додатку №2 до Договору (а.с. 17), сторонами погоджено розмір плати за розміщення зовнішньої реклами згідно переліку місць розташування спеціальних конструкцій (кронштейнів на опорах) та розмір плати за тимчасове користування ними за місяць.

За п. 14 Договору, зміни та доповнення до цього Договору вносяться шляхом укладення додаткових угод, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що дійсно відповідач зобов'язаний був своєчасно, а саме по 25 число поточного місяця здійснювати платежі за Договором у визначеному Додатком №2 до нього розмірі, який, враховуючи відсутність погоджених сторонами змін до Договору в частині оплати, увесь період був незмінним, про що, відповідно, ПП "Рекламне агенство Житомирщини" було обізнане. При цьому, враховуючи, що з п.11 Договору та інших його умов не вбачається покладення на позивача обов'язку направляти відповідачу рахунки та акти наданих послуг, при необхідності уточнення даних по оплаті, відповідач не обмежений правом звернутися до позивача для отримання відповідної інформації.

Суд також звертає увагу, що матеріали справи містять адресований відповідачу та отриманий представником останнього лист №261/12 від 06.04.11р., який теж свідчить про неналежне виконання ПП "Рекламне агенство Житомирщини" своїх зобов'язань за договором на розміщення зовнішньої реклами.

За вказаних обставин, враховуючи, зокрема, приписи п.п. 4., 11., 16. Договору, зважаючи, що доказів припинення дії останнього (здачі місця розташування рекламного засобу КП "Реклама") сторонами не надано, суд дійшов висновку, що позивачем обгрунтовано заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за розміщення зовнішньої реклами за період з 22.10.09р. по 01.03.12р. в сумі 88768,84грн.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 11 Договору сторони визначили, що за несвоєчасно проведену оплату розповсюджувач сплачує КП "Реклама" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки платежу.

З розрахунку позивача вбачається, що пеня останнім нарахована з урахуванням ч.6 ст. 232 ГКУ, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак, при здійсненні перерахунку, судом було встановлено, що в межах визначеного позивачем періоду нарахування пені, її обгрунтовано заявлена сума складає 640,10грн. У стягненні 3,97грн. пені слід відмовити.

Крім того, позивачем, на підставі ст. 625 ЦК України, нараховано до стягнення з відповідача 4661,98грн. інфляційних та 124,66грн. 3% річних.

Так, приписами ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок річних, суд вважає правомірно нарахованою суму 124,39грн. У стягненні 0,27грн. 3% річних слід відмовити.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд вважає його вірним, а позовну вимогу в цій частині такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню частково на суму 94195,31грн., з яких: 88768,84грн. основного боргу, 640,10грн. пені, 4661,98грн. інфляційних, 124,39грн. 3% річних.

У стягненні 3,97грн. пені та 0,27 грн. інфляційних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рекламне агентство Житомирщини" (10030, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Київська, 74, кв. 63, код 35545950)

на користь Комунального підприємства "Реклама" (10014, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Щорса, 4, код 32520027):

- 88768,84грн. основного боргу;

- 640,10грн. пені;

- 4661,98грн. інфляційних;

- 124,39грн. 3% річних;

- 1883,91грн. судового збору.

3. В частині стягнення 3,97грн. пені та 0,27 грн. інфляційних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20 червня 2012 року.

Суддя Вельмакіна Т.М.

1- до справи; 2- відповідачу (рек. з пов.)