Рішення

від 11.06.2012 по справі 5011-70/4762-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/4762-2012 11.06.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЗЕТ УКРАЇНА", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями

"Спілловер", м.Київ

про стягнення 3657,14 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача ОСОБА_1 - предст. по довір.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості з відповідача згідно укладеного Договору транспортної експедиції № 1/311011 від 31.10.11, у розмірі 3657,14 грн., з яких 3 372,84 грн. -сума основного боргу, 36,32 грн. -3 % річних, 27,06 грн. ума інфляційних втрат, 220,92 грн. -пеня.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог Договору транспортної експедиції № 1/311011 від 31.10.2011 р. (далі -Договір) та Заявки № 1/311011 від 31.10.2011 р. (далі -Заявка) не виконав свої зобов'язання перед позивачем та не здійснив у повному обсязі оплату транспортно-експедиційних послуг наданих позивачем згідно умов Договору і Заявки, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 3 372,84 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.12 порушено провадження у справі № 5011-70/4762-2012 та призначено розгляд справи на 14.05.12.

Представник відповідача в судове засідання 14.05.12 не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено, вимоги ухвали суду від 13.04.12 не виконав.

У судовому засіданні 14.05.12 р. представник позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 13.04.12 надав суду оригінали документів для огляду у судовому засіданні.

В позовній заяві позивач, серед іншого, просив суд вжити заходи забезпечення позову та накласти арешт на майно та грошові кошти відповідача.

Відповідно до ст.66 ГПК України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити виконання рішення господарського суду.

У своїй заяві позивач не обґрунтував необхідність вжиття заходів забезпечення позову, не підтвердив доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо). Саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення від повіданого обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.05.2012 р. відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЗЕТ УКРАЇНА" у задоволенні заяви про забезпечення позову та відкладено розгляд справи на 11.06.2012 р.

У судове засідання 11.06.2012 р. представник позивача з'явився та долучив документи до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання 11.06.2012 р. повторно не з'явився, про поважні причини своєї неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 13.04.2012 р. та ухвали суду від 14.05.2012 р. відповідачем не виконано, хоча про час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомленням про вручення поштових відправлень відповідачу, отримані останнім 21.04.2012 р. та 21.05.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.06.2012 р. заявив клопотання про розгляд справи № 5011-70/4762-2012 за відсутності представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 13.04.2012 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 14.05.2012р. були надіслані судом за адресою відповідача зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається обізнаним про слухання даної справи та повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, та не надав документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні 11.06.2012 року позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

11.06.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Дослідивши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення справи по суті Господарський суд м. Києва,-

ВСТАНОВИВ:

31.10.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЗЕТ УКРАЇНА" (експедитор) укладено Договір транспортної експедиції № 1/311011 від 31.10.2011 р. (далі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, експедитор, що діє від свого імені та за рахунок замовника, зобов'язується надати замовникові транспортно-експедиційні послуги з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів замовника автомобільним транспортом на території України та за її межами, згідно заявок замовника (надалі -заявка). Номенклатура, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі умови та інші умови виконання послуг оговорюються в заявках, які додаються до договору, і є невід'ємною частиною Договору. Замовник в свою чергу зобов'язується оплатити надані послуги.

Згідно п. 3.1. Договору, розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно заявки, на підставі рахунку, виставленого експедитором. Розрахунки здійснюються в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України.

Відповідно п. 3.2. Договору, замовник сплачує рахунки експедитора на умовах: 100 % відстрочка платежу 10 банківських днів з дати подання замовнику наступного пакету оригіналів документів (актів виконаних робіт, рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненими відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного договору.

Згідно з Заявкою № 1/311011 від 31.10.2011 р. відповідач доручив позивачу організувати перевезення вантажу (матеріали для шкіряного виробництва, в тому числі 2 бочки по 140 кг ADR класу 9) по маршруту Італія, м. Турбіго -Україна, м. Івано-Франківськ.

Заявкою № 1/311011 від 31.10.2011 р. визначено ставку по перевезенню вантажу: у розмірі 2000 евро + EX (40 евро) + печати в грн. по курсу НБУ на дату прибуття в термінал.

Позивач зазначає, що ним виконано перевезення згідно умов Договору та Заявки, проте відповідачем перевезення не оплачено у повному обсязі.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою, укладений сторонами договір є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно з ч. 3 ст. 929 ЦК України, умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3.2. Договору, сторони погодили, що замовник сплачує рахунки експедитора на умовах: 100 % відстрочка платежу 10 банківських днів з дати подання замовнику наступного пакету оригіналів документів (актів виконаних робіт, рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу та заповненими відповідно до вимог чинних нормативних актів та дійсного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконано перевезення згідно умов Договору та Заявки. Факт виконання позивачем перевезення за Договором підтверджується наступними документами: копією акту виконаних робіт № 127/091111 від 09.11.2011 р., ; копією міжнародно-транспортної накладної (СMR) № ITO211; копією рахунку № 127/081111 від 08.11.2011 р.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи, та визнаються і приймаються судом, як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Як вбачається з Акту виконаних робіт № 127/091111 від 09.11.2011 р. вартість міжнародного перевезення за маршрутом Turbigo (IT) -м/к Шегіні (UA) становить 20 000,00 грн., вартість транспортних послуг за маршрутом м/к Шегіні -Івано-Франківськ (UA) становить 1 872,84 грн., експедиторська винагорода 500,00 грн., а всього 22 372,84 грн.

Судом встановлено, що відповідач здійснив часткову оплату за надані позивачем послуги перевезення за Договором та Заявкою у сумі 19 000,00 грн., а саме: 17.11.2011 р. відповідачем сплачено 11 000,00 грн., 22.11.2011 р. відповідачем сплачено 5 000,00 грн., 08.12.2011 р. сплачено 3 000,00 грн., що підтверджується довідкою ПАТ «Астра банк»№91/01-9740 від 14.05.2012 р.

З огляду на те, що перший платіж відповідачем було сплачено 17.11.11, і оплата наданих позивачем послуг перевезення здійснювалася на підставі рахунку № 127/081111 від 08.11.2011 р., що вбачається з довідки ПАТ «Астра банк»№91/01-9740 від 14.05.2012 р., суд приходить до висновку, що рахунок № 127/081111 від 08.11.2011 р. на суму 22 372,84 грн., Акт виконаних робіт № 127/091111 від 09.11.2011 р. на суму 22 372,84 грн. та товарно-транспортна накладна CMR № ITO 211, були передані відповідачу не пізніше 16.11.11 у зв'язку з чим, строк оплати за Договором наступив 30.11.11.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача за перевезення у розмірі 3 372,84 грн. станом на день розгляду справи не оплачена.

Представник відповідача у відзиві по справі № 47/121 від 07.06.2012 р. підтвердив суму заборгованості перед позивачем за надані транспортні послуги у розмірі 3 372,84 грн. Вказана сума заборгованості також вбачається з Акту звірки взаєморозрахунків станом на 16.05.2012 р., підписаного уповноваженими представниками ТОВ "ЕНЗЕТ УКРАЇНА" та ТОВ "Спілловер" та скріпленого їх печатками.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, але відповідач за надані транспортні послуги з перевезення вантажу оплату повністю не провів в порушення вимог ст. 903 ЦК України.

За таких підстав, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортні послуги з перевезення вантажу у сумі 3 372,84 грн. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи.

Крім того відповідачем заявлено про стягнення 36,32 грн. -3 % річних, 27,06 грн. -інфляційних втрат, 220,92 грн. -пені.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок 3 % річних за період з 30.11.2011 р. по 09.04.2012 р. з суми боргу 3 372,84 грн.

Судом перевірено розрахунок 3 % річних. За перерахунком суду за заявлений позивачем період 3 % річних становить 36,59 грн., у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних за період з 30.11.2011 р. по 09.04.2012 р. у розмірі 36,32 грн. підлягають задоволенню.

Одночасно з цим суд вважає, що вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та пені повинні бути залишені без розгляду з наступних підстав.

Наданий позивачем розрахунок індексу інфляції у розмірі 3 403,30 грн. (станом на 19.08.2011р.) та пені у сумі 220,92 грн. (станом на 19.08.2011р.) не може бути прийнятий судом, оскільки не містить обґрунтованого розрахунку сум. Так, наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат та пені не містить належним чином обґрунтованої інформації про періоди їх нарахування, не містить належного обґрунтування дати початку перебігу строку для нарахування інфляційних втрат та пені, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості здійснити перерахунок вказаних сум.

Вимоги щодо надання обґрунтованого розрахунку боргу ставились судом перед позивачем в ухвалі суду про порушення провадження по справі від 13.04.2012 р. та ухвалі від 14.05.2012 р.

Як зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Вимоги суду, викладені в ухвалах від 13.04.2012 р. та від 14.05.2012 р., які є обов'язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, позивачем не виконані, письмових пояснень щодо обґрунтованого розрахунку боргу, періоду нарахування пені та інфляційних втрат, позивачем не надано, період, за який позивач розрахував індекс інфляції та пеню не визначений у позовній заяві, у зв'язку з чим, вимоги про стягнення інфляційних збитків, пені у нарахованих позивачем сумах, суд залишає без розгляду.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Позивачем було заявлено позов про стягнення 3657,14 грн., з яких 3 372,84 грн. -сума основного боргу, 36,32 грн. -3 % річних, 27,06 грн. -інфляційні втрати, 220,92 грн. -пеня.

При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем згідно платіжного доручення про сплату судового збору № 283 від 09.04.2012 р. сплачено судовий збір у розмірі 1641,00 грн.

Згідно з п.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за спори, щодо позовних заяв майнового характеру, які розглядаються господарськими судами, судовий збір справляється в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Виходячи з того, що ціна позову в поданій позивачем позовній заяві складає 3657,14 грн., то судовий збір за подання такого позову становить 1609,50 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, переплачена сума судового збору у розмірі 31,50 грн., сплачена на підставі платіжного доручення № 283 від 09.04.2012 р. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача оскільки спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Спілловер" (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 30А, офіс 5, код ЄДРПОУ 22950423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЗЕТ УКРАЇНА" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27-А, код ЄДРПОУ 35975977) 3 372 (три тисячі триста сімдесят два) грн. 84 коп. -суми основного боргу, 36 (тридцять шість) грн. 32 коп. -3 % річних, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - суми судового збору.

3. В частині стягнення інфляційних втрат та пені позовні вимоги залишити без розгляду.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЗЕТ УКРАЇНА" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27-А, код ЄДРПОУ 35975977) з Державного бюджету України переплачену суму судового збору у розмірі 31 (тридцять один) грн. 50 коп., сплачену на підставі платіжного доручення № 283 від 09.04.2012 р.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Капцова Т.П.

Повне рішення складено: 18.06.2012 р.