Рішення

від 12.06.2012 по справі 5011-27/4435-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-27/4435-2012 12.06.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данапріс"

про стягнення 16 871, 98 грн.

Суддя Дідиченко М. А.

Секретар Приходько Є. П.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 02.04.2012 року;

від відповідача не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Данапріс" про стягнення 16 871, 98 грн. заборгованості за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.04.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 24.04.2012 року частково подав витребувані судом докази, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 24.04.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 24.04.2012 року розгляд справи відкладено на 28.05.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 28.05.2012 року позов підтримав та подав витребувані судом докази.

Представник відповідача у судове засідання 28.05.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 28.05.2012 року розгляд справи відкладено на 12.06.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.06.2012 року підтримав свою правову позицію.

Представник відповідача у судове засідання 12.06.2012 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, Господарським судом міста Києва на адресу відповідача, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 23.04.2012 року, а саме: 04070, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2-Л, була направлена ухвала суду, яка повернулася до суду із зазначенням, що організація за вказаною адресою не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Тобто, відповідач вважається таким, що був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.12.2005 року між Закритим акціонерним товариством "Альфа-Банк", за договором зберігач, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Данапріс", за договором депонент, було укладено договір № 3-167 про відкриття рахунку в цінних паперах, надалі -договір.

Відповідно до п. 1.1 договору, депонент доручає, а зберігач зобов'язується надати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами депонента та інші послуги на викладених у договорі.

Відповідно до п. 2.3.2 договору, депонент зобов'язаний сплачувати послуги зберігачу у термін та згідно з тарифами, встановленими зберігачем.

Тарифи та перелік послуг, що надає зберігач, були погоджені сторонами у відповідному додатку до договору.

На виконання умов договору позивач у період з січня 2009 року по лютий 2011 року надав відповідачеві послуги за договором на загальну суму 11 820, 00 грн.

Відповідач свої обов'язки щодо оплати наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з вимогою щодо стягнення з ТОВ "Данапріс" суми боргу.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 цього ж кодексу встановлено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, між сторонами у справі наявні цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У додатку до договору «Тарифи та перелік послуг»сторонами визначено, що щомісячно до 5-го числа наступного місяця депоненту надаються рахунки на оплату послуг.

Згідно до п. 4.2 договору, оплата вартості послуг зберігача здійснюється депонентом щомісячно до 15 числа наступного місяця на підставі отриманого від зберігача рахунку-фактури.

На підтвердження виставлення депонентові рахунків на оплату послуг у стягуваний період, позивач надав до суду повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.09.2009 року та реєстр поштових відправлень від 26.11.2010 року.

Так, з урахуванням положень п. 4.2 договору, оскільки підставою для здійснення оплати наданих за період послуг є виставлені зберігачем рахунки-фактури, суд встановив, що термін оплати послуг, наданих у період з січня 2009 року по вересень 2009 року (5 670, 00 грн.) настав 15.10.2009 року, термін оплати послуг, наданих у період з жовтня 2009 року по листопад 2010 року (5 400, 00 грн.) настав 15.12.2010 року, та термін оплати послуг, наданих у період з грудня 2010 року по лютий 2011 року (750, 00 грн.) настав 15.03.2011 року.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 11 820, 00 грн. за послуги, надані у період з січня 2009 року по лютий 2011 року є законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за несвоєчасну оплату відповідачем наданих послуг позивач нараховує ТОВ "Данапріс" пеню за період з 16.02.2009 року по 08.08.2011 року у сумі 3 433, 66 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3 договору, при простроченні погашення виконання своїх зобов'язань за договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення.

Положеннями п. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня , коли зобов'язання мало бути виконано .

Як було встановлено вище, обов'язок з оплати послуг, наданих у період з січня 2009 року по вересень 2009 року у відповідача настав 15.10.2009 року, за послуги, надані у період з жовтня 2009 року по листопад 2010 року - 15.12.2010 року та за послуги, надані у період з грудня 2010 року по лютий 2011 року - 15.03.2011 року.

Так, з урахуванням зазначеного, враховуючи положення п. 6 ст. 232 ГК України та беручи до уваги період, за який позивач просить стягнути пеню, суд зазначає, що нарахування пені за борг, що виник за послуги, надані у період з січня 2009 року по вересень 2009 року можливе з 16.10.2009 року по 16.04.2010 року, за послуги, надані у період з жовтня 2009 року по листопад 2010 року -з 16.12.2010 року по 16.06.2010 року та за послуги, надані у період з грудня 2010 року по лютий 2011 року -з 16.03.2011 року по 16.09.2011 року.

Відповідно, розмір пені за несвоєчасну оплату наданих за договором послуг дорівнює:

5 670, 00 грн. х 20, 5 % х 182 дні (16.10.09 р. - 16.04.10 р.) / 365 днів = 579, 58 грн.

5 400, 00 грн. х 15, 5 % х 183 дні (16.12.10 р. - 16.06.11 р.) / 365 днів = 419, 65 грн.

750, 00 грн. х 15, 5 % х 146 днів (16.03.11 р. - 08.08.11 р.) / 365 днів = 46, 50 грн.

Так, загальний розмір пені складає 1 045, 73 грн.

Тому, вимога позивача щодо стягнення пені підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 1 045, 73 грн.

До того ж, у зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов'язання, позивач нарахував останньому збитки від інфляції за період з січня 2009 року по липень 2011 року у розмірі 933, 94 грн. та 3 % річних за період з 16.02.2009 року по 22.08.2011 року у сумі 683, 38 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З урахуванням термінів оплати заборгованості та положень викладених вище статей, збитки від інфляції за розрахунком суду складають:

5 670, 00 грн. х 116, 36 % (листопад 2009 р. -липень 2011 р.) - 5 670, 00 грн. = 927, 61 грн.

5 400, 00 грн. х 104, 56 % (січень 2011 р. - липень 2011 р.) - 5 400, 00 грн. = 246, 24 грн.

750, 00 грн. х 101, 19 % (квітень 2011 р. -липень 2011 р.) - 750, 00 грн. = 8, 93 грн.

Так, загальний розмір збитків від інфляції складає 1 182, 78 грн.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

Тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції суд вважає такими, що підлягають задоволенню в обсязі, заявленому позивачем до стягнення, а саме у розмірі 933, 94 грн.

Згідно перерахунку суду, 3 % річних загальним обсягом складають:

5 670, 00 грн. х 3 % х 676 днів (16.10.09 р. - 22.08.11 р.) / 365 днів = 315, 03 грн.

5 400, 00 грн. х 3 % х 250 днів (16.12.10 р. - 22.08.11 р.) / 365 днів = 110, 96 грн.

750, 00 грн. х 3 % х 160 днів (16.03.11 р. - 22.08.11 р.) / 365 днів = 9, 86 грн.

Таким чином, загальний розмір 3 % річних за стягуваний період становить 435, 85 грн.

Тому, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних є законною, але такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 435, 85 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, ст. 193 ГК України, суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Данапріс" (04070, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 2 Л; ідентифікаційний код: 22921976) основну заборгованість у сумі 11 820 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 045 (одна тисяча сорок п'ять) грн. 73 коп., збитки від інфляції у розмірі 933 (дев'ятсот тридцять три) грн. 94 коп., 3 % річних у розмірі 435 (чотириста тридцять п'ять) грн. 85 коп. та судовий збір у сумі 1 357 (одна тисяча триста п'ятдесят сім) грн. 94 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М. А.

Дата підписання: 18.06.12 р.