Рішення

від 20.06.2012 по справі 5011-67/7232-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/7232-2012 20.06.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" до 1. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" 2. Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Київської міської ради" простягнення 5 801,84 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники сторін:

від позивача:Купрієнко С.О. від відповідача 1:Губенко І.В. від відповідача 2:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Крона" (надалі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (надалі -відповідач 1) та Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Київської міської ради" (надалі -відповідач 2) про стягнення 5 801,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №26/09/Г-1360 від 04.03.2009 р. внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Тоуоtа", реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Ореl", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем 1 на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС2955064), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків у розмірі 5 291,84 грн. покладається на відповідача 1, а на відповідача 2 у розмірі 510 грн., оскільки він є власником зазначеного транспортного засобу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2012 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.06.2012 р.

20.06.2012 р. через канцелярію суду від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого останній заперечував в задоволені частини заявлених до нього позовних вимог, посилаючись на те, що розмір суми, яку просить стягнути позивач не перевищує ліміту відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, надав письмові уточнення позовних вимог, за змістом яких просив суду стягнути з відповідача 1 суму страхового відшкодування у розмірі 1 415,24 грн., а з відповідача 2 суму збитків у розмірі 4 386,60 грн., позовні вимоги з урахуванням письмових уточнень підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача 1 в судове засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву, за змістом якого, останній заперечував в задоволенні частини заявлених до нього позовних вимог, посилаючись на факт виконання зобов'язань перед позивачем, а саме сплатою страхового відшкодування у розмірі 13 488,16 грн., що підтверджується платіжним дорученням №732 від 27.07.2010 р.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення .№0103019796561, яке отримане останнім 12.06.2012 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач 2 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач 2 був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.№0103019796561, яке отримане останнім 12.06.2012 р.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2009 р. між позивачем та Національним Банком України (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №26/09/Г-1360 (надалі -"Договір"), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем "Тоуоtа", реєстраційний номер НОМЕР_1.

23.07.2009 р. 0 15 год. 40 хв. в м. Києві по вул. Костянтинівській було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля "Тоуоtа", реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме: ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Ореl", реєстраційний номер НОМЕР_2 рухаючись по другорядній дорозі не виконав вимог дорожнього знаку "Дати дорогу", виїхав на головну дорогу, внаслідок чого сталося зіткнення "Тоуоtа", реєстраційний номер НОМЕР_1, чим задав матеріальні збитки, що підтверджується довідкою №8440929 про ДТП виданою ВДАІ Подільського району від 09.09.2009 р.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 25.08.2009 р. у адміністративній справі №3-5816/09р., водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнено до відповідальності у вигляді штрафу.

24.07.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу "Тоуоtа", реєстраційний номер НОМЕР_1, звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування, за змістом якої, просив позивача суму страхового відшкодування перерахувати на рахунок СПД "ОСОБА_4." (СТО).

Згідно рахунку-фактури №875 від 05.08.2009 р., складеного СПД "ОСОБА_4." (СТО) вартість відновлювального ремонту складає 19 290,00 грн.

На підставі страхового акту №173/09 від 25.09.2009 р. позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, відшкодував своєму страхувальнику вартість матеріального збитку шляхом сплати на користь СПД "ОСОБА_4." (СТО) страхового відшкодування у розмірі 19 290,20 грн. (згідно акту виконаних робіт №875 від 05.08.2009 р.), що підтверджується платіжними дорученнями №6509530 від 08.09.2009 р. на суму 9 290,20 грн. та №6509117 від 11.09.2009 р. на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до звіту №2622 про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Тоуоtа", реєстраційний номер НОМЕР_1, складеного 13.08.2009 р. Національним центром незалежних експертиз, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Тоуоtа", реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 413,60 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 19 290,20 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. №6 не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Із довідки №8440929 про ДТП виданою ВДАІ Подільського району від 09.09.2009 р. вбачається, що транспортний засіб -автомобіль "Ореl", реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю "Тоуоtа", реєстраційний номер НОМЕР_1, належить відповідачу 2 та знаходився під керуванням ОСОБА_3.

Як вбачається, з постанови Подільського районного суду м. Києва від 25.08.2009 р. у адміністративній справі №3-5816/09р. ОСОБА_3 працює на посаді водія Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Київської міської ради", а тому відповідальність за шкоду, завдану внаслідок експлуатації автомобіля "Ореl", реєстраційний номер НОМЕР_2 покладається на відповідача 2.

Цивільно-правова відповідальність відповідача 2, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_3 транспортного засобу автомобіля "Ореl", реєстраційний номер НОМЕР_2 , застрахована відповідачем 1 згідно із полісом №ВС/2955064.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/2955064 ) віднесено до 1-го типу (п. 15.1 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка користується транспортним засобом на законній підставі. Строк дії з 08.10.2008 р. по 07.10.2009 р.

Відповідно до п. 4 полісу №ВС/2955064 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є відповідач 2, судом встановлено, що ОСОБА_3 користувався транспортним засобом на законній підставі, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_3, належного відповідачу 2 автомобіля "Ореl", реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована відповідачем 1.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Претензією №590 від 14.04.2010 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача 1 з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 19 290,20 грн.

Відповідачем 27.07.2010 р. було перераховано позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 13 488,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням №732 від 27.07.2010 р.

Матеріалами справи (звіту №2622 від 13.08.2009 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Тоуоtа", реєстраційний номер НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 15 413,60 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 19 290,20 грн. та набуто право вимоги.

Суд відзначає, що розмір витрат, які відшкодовуються відповідач 1 обмежено, зокрема ст. 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди згідно рахунків СТО, а відтак підстави для покладення відповідальності на відповідача 1 витрати у розмірі 3 876,60 грн., на оплату рахунку СТО за відновлювальний ремонт автомобіля, відсутні. (19 290,20 грн. випалчена позивачем сума страхового відшкодування на рахунок СТО -15 413,60 грн. вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта).

Відтак, позивні вимоги з урахуванням письмових уточнень позовних вимог, є правомірними та обґрунтованими.

Вказаним договором (поліс №ВС/2955064) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені полісом №ВС/2955064 розміри лімітів відповідальності та франшизи, встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, який обмежується фактичним розміром вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (15 413,60 грн.) та часткову сплату відповідачем на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 13 488,36 грн. в порядку регресу у розмірі 13 488,36 грн., відповідач 1 зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1 415,24 грн. (15 413,60 грн. - розмір відновлювального ремонту згідно звіту -часткову сплату у розмірі 13 488, 36 грн. - 510,00 грн. франшиза за полісом).

Стосовно заявленої до стягнення з відповідача 2 суми збитків у розмірі 4 386,60 грн., яка складається з франшизи у розмірі 510 грн. за полісом №ВС/2955064 та 3 876,60 грн. суми збитку, яка не відшкодовується відповідачем 1 з огляду її обмеження приписами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд відзначає наступне.

Згідно п. 37.5 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції закону чинній на момент ДТП та направлення регресної заяви) страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина ОСОБА_3 встановлена у судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працює на посаді водія Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Київської міської ради", а тому відповідальність за шкоду, завдану внаслідок експлуатації автомобіля "Ореl", реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням положень ст. 1172 Цивільного кодексу України покладається на відповідача 2.

Отже, відповідальність за заподіяну шкоду в сумі, яка не підлягає відшкодуванню за полісом №ВС/2955064, покладається на особу, відповідальну за її заподіяння, а відтак відповідач 2 зобов'язаний відшкодувати позивачу завдану шкоду у розмірі 4 386,60 грн. ( 510 грн. франшизи + 3 876,60 грн. яка не відшкодовується відповідачем з огляду положень ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 коштів у розмірі 4 386,60 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом повністю у визначеному в позові розмірі.

Доказів спростування заборгованості перед позивачем, або її погашення відповідачами не надано.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Що стосується заперечень відповідача 2, викладених у відзиві на позовну заяву, про відсутність підстав щодо відшкодування ним шкоди, судом відхиляється, оскільки положеннями ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачений принцип повного відшкодування завданої майнової шкоди особою, яка її завдала, в той час як п. 22.1 ст. 22 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду , розмір витрат, на відшкодування якої обмежений приписами ст. 29 зазначеного Закону.

Таким чином, обов'язок з повного відшкодування шкоди завданої внаслідок експлуатації ОСОБА_3 належного відповідачу 2 автомобіля "Ореl", реєстраційний номер НОМЕР_2 з огляду положень ч. 1 ст. ст. 1166 ,1172 Цивільного кодексу України покладається на КП "Автотранспортне підприємство Київської міської ради".

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, позовні вимоги, з урахуванням письмових уточнень, про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" суми страхового відшкодування у розмірі 1 415,24 грн. та з Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Київської міської ради" збитків у розмірі 4 386,60 грн. правомірними та обґрунтованими, а відтак задовольняються у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно вимогам ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" до задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г; ідентифікаційний код 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 30726778) суму страхового відшкодування у розмірі 1 415 (одну тисячу чотириста п'ятнадцять) грн. 24 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 392 (триста дев'яносто дві) грн. 60 коп.

3. Стягнути з Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Київської міської ради" (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 3А; ідентифікаційний код 04012460) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Крона" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; ідентифікаційний код 30726778) суму збитків у розмірі 4 386 (чотири тисячі триста вісімдесят шість) грн. 60 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 216 (одна тисяча двісті шістнадцять) грн. 90 коп.

4. Видати накази після набранням рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 21.06.2012 р.