Постанова

від 19.06.2012 по справі 5016/540/2012(16/45)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р.Справа № 5016/540/2012(16/45) Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Мацюри П.Ф., Філінюка І.Г.

(Склад колегії суддів згідно з розпорядженням голови суду № 381 від 25.05.2012р.)

при секретарі: Чеголі Є.О.

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 за довіреністю;

від відповідача -не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інсталл-Промавтоматика"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 11.04.2012р.

по справі № 5016/540/2012 (16/45)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВПА-ЮГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Інсталл-Промавтоматика"

про стягнення 604 766,85 грн. заборгованості за договором поставки

Відповідно до ст.ст.4 4 , 81 1 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.06.2012р. було оголошено відкладення розгляду справи до 19.06.2012р.

Встановила:

ТОВ „ВПА-ЮГ" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з ТОВ „Інсталл-Промавтоматика" заборгованості за договором поставки № 003/78 від 14.10.2010р. в розмірі 604 766,85 грн., з яких: 241 196,48 грн. заборгованість основного боргу, 348 770,11 грн. пені та 14 800,26 грн. витрат від інфляції.

У судовому засіданні 11.04.2012р. позивач уточнив розмір пені. Просив стягнути з відповідача 37 385,45 грн. пені.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.04.2012р. (суддя Фролов В.Д.) позов ТОВ „ВПА-ЮГ" задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 241 196,48 грн. основного боргу, 37 385,45 грн. пені, 14 800,26 грн. витрат від інфляції та 5 867,64 грн. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що ТОВ „ВПА-ЮГ" належно виконало свої зобов'язання по договору поставки, однак відповідач свої зобов'язання по сплаті товару, який він отримав, не виконав у повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, ТОВ „Інсталл-Промавтоматика" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з ТОВ „Інсталл-Промавтоматика" на користь ТОВ „ВПА-ЮГ" пені та інфляційних витрат та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ „ВПА-ЮГ" задовольнити у загальній сумі 273 798,36 грн., з яких: 241 196,48 грн. -заборгованість основного боргу, інфляційні витрати у сумі 14 009,93 грн. та пеня у розмірі 18 591,95 грн., посилаючись на те, що розрахунок пені та інфляційних витрат наданий позивачем, не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Відзив на апеляційну скаргу банку до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

05.06.2012р. до канцелярії Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ТОВ „Інсталл-Промавтоматика" про відстрочення оплати судового збору посилаючись на тяжкий майновий стан сторони.

В судове засідання 19.06.2012р. скаржник, який був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, не з'явився, витребуваний доказ не надав.

Судова колегія відхилила зазначене клопотання у зв'язку з недоведеністю обставин на які посилається скаржник.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Миколаївської області, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступників висновків.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2010р. між ТОВ „ВПА-ЮГ" та ТОВ „Інсталл-Промавтоматика" укладено договір поставки № 003/78 , відповідно до вимог п.1 постачальник зобов'язується поставити покупцю обладнання (далі Товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його у відповідності з умовами цього Договору. (а.с.7)

Згідно п.2. Договору ціна товару складає 693 228,00 грн. Оплата товару здійснюється протягом 30 днів після поставки товару.

Відповідно до видаткової накладної № РН -26 від 26.10.2010р. відповідач отримав товар.

Згідно платіжному дорученню № 545 від 10.11.2010р. ТОВ „Інсталл-Промавтоматика" здійснило оплату за поставлений товар у сумі 450 000,00 грн.

2 березня 2012 року відповідач здійснив оплату поставленого товару на суму 2031,52грн.

В силу ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За вимогами ст. 712 ЦК України, які кореспондуються з вимогами ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, за поставлений товар не розрахувався, борг відповідача складає 241 196,48 грн., а тому позовні вимоги ТОВ„ВПА-ЮГ" щодо стягнення з відповідача основного боргу є правомірними та обґрунтованими.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Вимога позивача щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання також є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню на підставі вимог ст.ст. 230-232 ГК України, та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши правильність нарахування зазначених сум, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення пені у розмірі 37 385,45 грн. та витрат від інфляції у сумі 14 800,26 грн.

Доводи апелянта про неправильність нарахування пені спростовуються умовами договору, згідно з якими пеня нараховується за весь час прострочення.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що позивачем не пропущений строк позовної давності, а розмір стягнення обмежено подвійної облікової ставки НБУ.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позову ТОВ „ВПА-ЮГ" та не вбачає підстав щодо зміни або скасування оскаржуваного рішення, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не сплачено судовий збір у сумі 804,75 грн.

Згідно з п. 7 Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011, № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у випадку несплати судового збору у встановленому законі розміру суд має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Таким чином, судова колегія стягує з ТОВ „Інсталл-Промавтоматика" судовий збір у розмірі 804,75 грн.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інсталл-Промавтоматика" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 11.04.2012р. по справі № 5016/540/2012 (16/45) - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інсталл Промавтоматика" (54052, м. Миколаїв, вул. Артема, 34, кв.4, код ЄДРПОУ 35890600, р/р 26006060117050, МФО 326610 ) судовий збір у сумі 804,75 грн. (Отримувач коштів: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ отримувача: 37607526, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011 № рахунку: 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України,050), символ звітності 206 код ЄДРПОУ суду 26016990).

Господарського суду Миколаївської області видати наказ.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 20.06.2012р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя І.Г. Філінюк