Постанова

від 19.06.2012 по справі 2а/0470/4834/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/4834/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Литвин Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Прокурора Самарського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськшляхрембуд»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Прокурор Самарського району м. Дніпропетровська звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Лівобережної МДПІ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськшляхрембуд»про стягнення заборгованості зі сплати земельного податку. Позовні вимоги обґрунтовані несплатою відповідачем у строки, визначені законодавством, самостійно нарахованих у Податковому розрахунку та Податковій декларації сум земельного податку за 2011р. та 2012р. Позивач, Лівобережна МДПІ, направив до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої суб'єкт владних повноважень простить стягнути з відповідача суму податкового боргу з земельного податку в розмір 39 170,31грн. Також позивач просить здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Міськшляхрембуд», надав до суду відзив, відповідно до якого позовні вимоги в розмірі 39 170,31 грн. визнаються ним в повному обсязі, справу просить розгляди без участі відповідача.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також зважаючи на приписи ч.4 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши доводи позову та відзиву, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, суд при винесенні постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач пройшов процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 35809698, на обліку як платник земельного податку знаходиться на обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем самостійно були подані до МДПІ Податковий розрахунок земельного податку на 2011 із визначенням земельного податку в розмірі 58 755, 39 грн., при цьому щомісячний платіж дорівнює 4 896,28 грн., та Податкова декларація з плати за землю за 2012р. із визначенням земельного податку в розмірі 58 755, 39 грн., при цьому щомісячний платіж дорівнює 4 896,28 грн. (а.с.8-11).

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами п.286.2. ст.286 Податкового кодексу України (далі -ПКУ), відповідно до положень якого платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.3. ст.287 ПКУ).

Між тим, як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останнім не здійснювались щомісячні платежі зі сплати земельного податку в повному обсязі в строки, визначені наведеним законодавчим актом, внаслідок чого у підприємства виникла сума податкового боргу в розмірі 39 170,31 грн., що складається з щомісячних платежів в розмірі 4 896,28 грн. за червень, липень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011р. та січень, лютий 2012р.

За визначенням, наданим в пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПКУ сума грошового зобов'язання самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом. У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПКУ).

З матеріалів справи також вбачається, що у зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу позивачем на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 01.11.10 №2/1035, отриманою представником відповідача (а.с.13).

Розв'язуючи спір суд відмічає, що податковий борг по сплаті земельного податку у розмірі 39 170,31 грн. відповідачем на момент судового розгляду справи не сплачено, що підтверджується даними облікової картки платника, зворотній бік якої доданий до матеріалів справи, та визнається відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду. Згідно з ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття цього судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Відповідно до приписів ч. 4 даної статті суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, у зв'язку з чим така заява про визнання позову приймається окружним адміністративним судом.

Положеннями п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби здійснюють за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, що за своєю суттю є стягненням заборгованості перед бюджетом за рахунок майна, та відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»відноситься до функцій державних податкових інспекцій. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п.95.2 ст.95 ПК).

Таким чином, оскільки визначені законом строки оплати податкових зобов'язань з земельного податку, які сформували спірну суму заборгованості, спливли, відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості не подав та позов визнає, суд доходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості в розмірі 39 170,31 грн. підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськшляхрембуд» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шинна, 27; ідентифікаційний код 35809698) на користь бюджету згідно з бюджетною класифікацією суму податкового боргу з земельного податку в розмірі 39 170 грн. (тридцять дев'ять тисяч сто сімдесят гривень) 31 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев