Постанова

від 25.06.2012 по справі 2а/0470/5759/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 р. Справа № 2а/0470/5759/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Харченко С.В. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейс-Бізнес" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська, у якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052206 від 10.05.2012 року форма «р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 149 983,00 гривень, з них 149 982,00 гривень - за основним платежем, 1,00 - гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес», м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд. 2/А, код ЄДРПОУ 32457081.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає висновок відповідача про нереальність господарської операції між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Ізолітелектромашсервіс» (далі - ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс») протиправним, оскільки позивач отримав від ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» товарно-матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, використав їх у своїй господарській діяльності, а не надання позивачем відповідачу під час перевірки копій товарно-транспортних накладних не може слугувати підставою для висновку про відсутність руху активів в процесі здійснення господарської діяльності.

Ухвалою суду від 25.05.2012 року відкрито провадження у справі.

Ухвалами суду від 25.05.2012 року та від 11.06.2012 року витребувано від контрагента позивача - ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс», а також від Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області інформацію та документи.

25.06.2012 року від ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» надійшли інформація та документи на запит суду.

12.06.2012 року від Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області надійшли інформація та документи на запит суду. З листа Управлінням Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05.06.2012 року № 14/5861 судом встановлено, що за ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» станом на 01.06.2012 року зареєстровано автомобіль ВАЗ 21130-120-20, 2006 року випуску, номерний знак АЕ 7091 АТ; за позивачем не зареєстровано транспортних засобів.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, зазначаючи про те, що відсутність товарно-транспортних накладних не є підставою для висновку про неправомірність формування позивачем податкового кредиту.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду заперечення на позовну заяву, у яких зазначив про нереальність господарської операції між позивачем та ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» з наступних причин:

- під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, останнім на запит Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби не надано копій товарно-транспортних накладних, які б підтверджували рух товарно-матеріальних цінностей від ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» до позивача.

- надані позивачем у судовому засіданні товарно-транспортні накладні не повинні прийматися та досліджуватися судом, оскільки останні не надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки позивача, а тому у відповідності до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України дані документи вважаються відсутніми у позивача на час складання податковою звітності.

Суд відхилив клопотання представника відповідача від 25.06.2012 року про відкладення розгляду адміністративної справи через зайнятість у іншому судовому процесі, оскільки представник відповідача був присутній під час судового розгляду справи 11.06.2012 року та надав суду письмові заперечення на позовні вимоги; відповідач не надав суду доказів наявності іншого судового процесу, який перешкоджає участі представника відповідача у судовому засіданні у даній справі (копії ухвали суду, судової повістки тощо), а також через скорочені строки розгляду адміністративної справи встановлені статтею 122 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

З 03.05.2012 року по 10.05.2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, а також дотримання іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 454 від 10.05.2012 року.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про заниження податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 149 982,00 гривень.

Висновок відповідача щодо завищення валових витрат обгрунтовується тим, що позивач під час перевірки не надав відповідачу на його обов'язковий запит копії товарно-транспортних накладних, які б підтверджували рух активів від ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» до позивача за договором поставки.

На підставі Акту № 454 від 10.05.2012 року відповідачем складено та направлено відповідачу оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000052206 від 10.05.2012 року.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс», то суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» укладено договір поставки нафтопродуктів № 12013 від 01.04.2011 року (копія знаходиться у матеріалах справи), у відповідності до умов якого ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» зобов'язувалося поставити позивачу товарно-матеріальні цінності (пальне), а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товарно-матеріальні цінності (пальне).

Факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» підтверджується видатковими накладними № РН-0000535 від 10.06.2011 року, РН-0000558 від 16.06.2011 року, РН-0000587 від 30.06.2011 року, РН-0000595 від 30.06.2011 року, РН-0000659 від 30.06.2011 року, РН-0000660 від 30.06.2011 року.

Позивач розрахувався з ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» за отримані товарно-матеріальні цінності, що підтверджується копіями виписок по особовому рахунку позивача, копії яких знаходяться у матеріалах справи, а також копією Акту звірки взаєморозрахунків позивача з ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» за період з 01.06.2011 року по 30.06.2012 року.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

При цьому для висновків про наявність порушень податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо). Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання; придбання товарів (послуг) у посередниківза наявності прямих контактів з їх виробниками; придбання послуг, використання яких не може мати позитивного впливу на результати господарської діяльності платника податку тощо. Судам слід ураховувати, що для підтвердження права платника податку на формування витрат та/або податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; «тимчасова» поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо);

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Судом встановлено, що первинні документи, а саме: видатковими накладними № РН-0000535 від 10.06.2011 року, РН-0000558 від 16.06.2011 року, РН-0000587 від 30.06.2011 року, РН-0000595 від 30.06.2011 року, РН-0000659 від 30.06.2011 року, РН-0000660 від 30.06.2011 року складні у відповідності до вимогам п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто містять всі необхідні реквізити передбачені законодавством України для первинних документів, в тому числі і підпис уповноваженої особи ПП «Будівельний крепіж».

Судом також встановлено, що придбані у ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» товарно-матеріальні цінності (паливо) використовувалось у господарській діяльності позивача, оскільки позивачем здійснюється діяльність з роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.05.2012 року, а також не заперечується і відповідачем.

Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 16.06.2011 року, від 16.06.2012 року, від 10.06.2012 року, від 30.06.2012 року, від 30.06.2012 року, від 30.06.2012 року, від 30.06.2012 року наданих ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» на запит суду, з яких вбачається, що ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» перевіз позивачу кількість пального у розмірі 95 841,00 літрів, яка співпадає з кількістю зазначеною у видаткових накладних.

З пояснень директора ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» від 22.06.2012 року № 22/06, які наявні у матеріалах справи, судом встановлено, що ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» для перевезення товарно-матеріальних цінностей (палива) до позивача орендувало транспортні засоби, зазначені у вказаних вище товарно-транспортних накладних у фізичної особи ОСОБА_4, що підтверджується копією договору оренди автомобіля № 10/06 від 10.06.2012 року, а також копіями свідоцтв про реєстрацією транспортних засобів, які підтверджують належність орендованих транспортних засобів фізичній особі ОСОБА_4, які наявні у матеріалах справи.

На підставі викладеного інформація у листі Управлінням Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Дніпропетровській області від 05.06.2012 року № 14/5861 не береться судом до уваги, оскільки ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» надало суду належні докази оренди транспортних засобів для перевезення товарно-матеріальних цінностей позивачу.

Таким чином, ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» надало суду належні докази перевезення пального до позивача.

Судом не приймають до уваги товарно-транспортні накладні зазначені у супровідному листі позивача від 08.06.2012 року № 08/06-12, оскільки останні не надавались позивачем відповідачу під час проведення перевірки позивача, а тому у відповідності до п.44.6 ст. 44 Податкового кодексу України дані документи вважаються відсутніми у позивача на час складання податковою звітності.

Судом прийнято до уваги лише документи надані на запит суду ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс».

Судом на підставі інформації розміщеної на офіційному сайті Державної податкової служби України (sts.gov.ua) встановлено, що свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» анульовано 19.10.2011 року.

Таким чином, у період господарських взаємовідносин позивача з ТОВ НВП «Ізолітелектромашсервіс» у червні 2011 року, останнє було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.

На підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 року № 0000052206 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судом встановлено, що заявлені позивачем позовні вимоги є майновими, у відповідності до інформаційного листа ВАСУ від 18.01.2012 року № 165/11/13-12.

Сума судового збору, яку позивач повинен був сплатити у відповідності з Законом України «Про судовий збір» становить 1499,82 гривень.

Позивачем у відповідності до платіжного доручення № 258 від 18.05.2012 року сплачено судовий збір у розмірі 1500,00 гривень.

Таким чином, позивач сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж встановлено Законом України «Про судовий збір» на 0,18 гривень.

У відповідності до п.1.ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору у більшому розмірі ніж встановлено законом.

За таких обставин суд вважає за необхідне повернути позивачу суму судового збору у розмірі 0,18 гривень.

Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052206 від 10.05.2012 року форма «р» про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 149 983,00 гривень, з них 149 982,00 гривень - за основним платежем, 1,00 - гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес», м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, буд. 2/А, код ЄДРПОУ 32457081.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» судовий збір у розмірі 1499,82 гривень.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «Ейс-Бізнес» судовий збір, який внесений у більшому розмірі ніж вст

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26 червня 2012 року

Суддя С.В. Златін