Постанова

від 12.06.2012 по справі 2588/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

2588/12/2070       Харківський окружний адміністративний суд 61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків    12 червня 2012 р.                                                                                 № 2-а- 2588/12/2070   Харківський окружний адміністративний суд  у складі головуючого судді Лук'яненко М.О., при секретарі судового засідання Гайворонському В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ-ЕНЕРГІЯ" до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби  про скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "КМТ –Енергія" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0000222302 від 09.02.2012 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення – рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки відповідача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. В судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення позову. Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та наполягав на тому, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов‘язання. Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку. Згідно свідоцтва серії А00 №506967, Позивач як юридична особа зареєстрований Виконавчим комітетом Харківської міської ради 25.11.2005 року за №1 480 102 0000 018981 (а. с. 185). Відповідно до довідки №2109 від 30.11.2005 року, Позивача взято на податковий облік в органах Державної податкової служби 30.11.2005 року за реєстраційним номером 2109 (а. с. 190).   Фахівцями податкової служби була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "КМТ - Енергія" (код 33818962) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків з ТОВ "Промспец Консалтинг" (код 37091549) та ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.01.2011 року по 31.08.2011 року. Результати перевірки оформлені актом №200/23-212/33818962 від 27.01.2012 року, яким зафіксовані наступні порушення: п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 22658,0 грн., в тому числі за липень 2011 року –20841,0 грн., за  серпень 2011 року –850,0 грн., за жовтень 2011 року –967,0 грн. (а. с. 29-45). На підставі вищезгаданого акту перевірки Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції  м. Харкова Харківської області Державної податкової служби  винесено податкове повідомлення -  рішення №0000222302 від 09.02.2012 року (а. с. 7). Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, а також суджень суб'єкта владних повноважень, викладених в акті перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке. В ході перевірки встановлено, та не заперечується сторонами по справі, що на час складання податкових накладних Позивач був платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва №29701954 від 20.12.2005 року (а. с. 189). В перевіряємому періоді ТОВ "КМТ - Енергія" займалось постачанням електричної енергії за нерегульованим тарифом, що підтверджується ліцензією серії АВ №617869 виданою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики строком з 06.04.2009 року по 05.04.2017 року (а. с. 188). В ході перевірки, було встановлено, що контрагентами позивача в перевіряємому періоді було ТОВ "Промспец Консалтинг" (код 37091549) та ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055). За результатами перевірок зазначених контрагентів позивача, ДПІ у яких підприємства перебувають на податковому обліку були складені акти перевірки. Відповідно до висновків вказаних актів перевірки зазначається, що у контрагентів позивача відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності контрагентів позивача є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів. Також ДПІ зазначає, що вказані підприємства не знаходяться за юридичною адресою та всі укладені правочини між позивачем та контрагентами вважаються нікчемними. У зв‘язку з викладеним, ДПІ вважає, що вказані порушення призвели до безпідставного віднесення сум до складу податкового кредиту ПДВ. Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "КМТ - Еергія" (Замовник) та ТОВ "Промспец Консалтинг" (Виконавець) було укладено два договори: - Договір №01/07 від 01.07.2011 року про виконання робіт та надання послуг по технічному аналізу. За умовами договору Виконавець зобов'язується по завданню Замовника, вказаному в додатках (технічних завданнях) до договору, провести аналіз енергетичної ефективності елементів енергосистем, обговорених промислових об'єктів і на умовах, передбачених Додатковою угодою до даного договору, а Замовник зобов'язується прийняти і сплатити надані Виконавцем послуги і виконані роботи (а. с. 48-52). Докази виконання умов вказаного договору підтверджуються залученими до матеріалів справи: податковою накладною №585 від 12.07.2011 року на загальну суму 5800,00 грн., в т. ч. ПДВ –966,67 грн. (а. с. 55); актом виконаних робіт, наданих послуг від 12.07.2011 року на суму 5800,00 грн. (а. с. 54). Оплата послуг здійснювалась з поточних рахунків Позивача, що підтверджується платіжним дорученням №116 від 21.07.2011 року (а. с. 163). -          Договір №01/08 від 01.08.2011 року про надання послуг. За умовами даного договору Виконавець (ТОВ "Промспец Консалтинг") зобов'язується за завданням Замовника (ТОВ "КМТ - Енергія"), протягом визначеного в Договорі строку надавати за плату розрахунково-аналітичні послуги по аналізу, обробці та систематизації даних відносно закупки та поставки зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги (а. с. 68-70). Доказами виконання вимог договору є податкова накладна №390 від 31.08.2011 року на загальну суму 119944,70 грн., в т. ч. ПДВ – 19990,78 грн. (а. с. 74); акт здавання – приймання послуг №1 від 01.08.2011 року (а. с. 71). Оплата наданих послуг здійснювалась безпосередньо з моменту підписання акту здавання –приймання послуг в безготівковій формі, згідно вимогам п.п.3.4 п.3 вищевказаного договору. Також, фактом підтвердження виконання Позивачем своїх зобов'язань перед своїм контрагентом ТОВ "Промспец Консалтинг"  відображено у звіті по аналізу термограм електрообладнання ВАТ "Звенигородський сироробний комбінат" (а. с. 83-125), звітом за серпень 2011 року (а. с. 132-155). Також судом встановлено, що між ТОВ "КМТ - Енергія" (Замовник) та ТОВ "Промтехноопт" (Виконавець) було укладено договір абонентського юридичного обслуговування №01-Ю від 01.07.2011 року. За умовами вказаного договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надавати юридичні послуги в рамках юридичного обслуговування в об'ємі і на умовах обумовлених вказаним договором (а. с. 56-59). Реальність виконання зобов'язання Позивачем по договору надання юридичних послуг першочергово підтверджується податковими накладними: №405 від 09.08.2011 року на загальну суму 5100,00 грн., в т. ч. ПДВ –850,00 грн., №921 від 29.07.2011 року на загальну суму 5100,00 грн., в т. ч. ПДВ – 850,00 грн. (а. с. 66-67). Виконання вимог даного договору також підтверджується актами виконаних робіт (надання юридичних послуг) від 29.07.2011 року на суму 5100,00 грн., та від 31.08.2011 року на суму 5100,00 грн. (а. с. 60-61, 63-64). Оплата здійснювалась безпосереднього з поточних рахунків замовника, що підтверджується платіжними дорученнями: № 144 від 23.08.2011 року, №134 від 09.08.2011 року (а. с. 164-165). В ході розгляду справи з пояснень представника позивача, котрі в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що всі складені податкові накладні були внесені ТОВ "КМТ - Енергія" до реєстру виданих та отриманих податкових накладних (а. с. 171-172, 177-179). Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено отримання у ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549), ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) послуг та подальше їх використання в своїй господарській діяльності, що підтверджується укладеними договорами: №21/06-Т від 21.06.2011 року про надання послуг, №ЕЦГ-У/78/03/08.06 від 09.08.2006 року (а. с. 126-127, 156-158). Реальність виконання яких підтверджується наявними в справі документами первинного обліку, а саме: актами здачі – прийняття  від 21.07.2011 року, від 31.08.2011 року (а. с. 130, 159-160); податковими накладними: №1 від 21.07.2011 року на загальну суму 5790,00 грн., в т. ч. ПДВ –965,00 грн., №2 від 31.08.2011 року на загальну суму 152472,08 грн., в т. ч. ПДВ –25412,01 грн. (а. с. 131, 162). Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом –Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Приєднані до справи копії платіжних документів засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб –через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає. Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). В ході розгляду справи, Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення рішення. Доказів фактичної  відсутності операцій по придбанню  позивачем послуг (робіт) у своїх контрагентів  відповідач до суду не подав. З огляду  на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність висновку Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби  стосовно порушення ТОВ "КМТ - Енергія" вимог п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року. У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Крім того, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності. Так, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено. Додатково суд бере до уваги, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акти податкових інспекцій на обліку в яких знаходяться контрагенти позивача.   Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби  України про нереальність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону. За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нереальність укладених Позивачем та його контрагентами правочинів. Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нереальність укладених правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем приписів чинного податкового законодавства України.   Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Враховуючи вищенаведене суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України,  ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162,  ст. 163 КАС України,  суд, – П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "КМТ-ЕНЕРГІЯ" до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби  про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі. Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000222302 від 09.02.2012 року.       Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України. Суддя                                                                           М.О. Лук'яненко Повний текст постанови виготовлено 18 червня 2012 року.