Постанова

від 19.06.2012 по справі 4675/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

4675/12/2070       Харківський окружний адміністративний суд 61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  Харків   19 червня 2012 р.                                                                                 № 2-а- 4675/12/2070   Харківський окружний адміністративний суд  у складі: головуючого судді -  Кухар М.Д., при секретарі - Тайцеві А.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Регіон-Метал" про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним, -   В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000460840, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість – на 446049,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 223024,50 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідає закону виконання своїх податкових обов'язків, правильне визначення розміру податкового кредиту, розміру бюджетного відшкодування та від'ємне значення податку на додану вартість, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та відповідно підлягає скасуванню. Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, вважав його безпідставним та необґрунтованим, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши, що позивач, вчинив правочини які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП завод “Електроважмаш” з третьою особою — Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Регіон-Метал” через відсутність факту реального здійснення господарської діяльності третьою особою. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд даної справи без його участі суду не надав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі третьої особи за наявними в ній матеріалами. Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне. З 26.12.2011 по 28.12.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питання дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 по правовим відносинам з ТОВ “ТД “Регіон-Метал” (код ЄДРПОУ 37189861), про що складений акт перевірки від 28.12.2011 року № 2340/40-028/00213121. На підставі зазначеного акту контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року №0000460840, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість – на 446 049, 00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 223 024, 50 грн. Як встановлено судом, фактичною підставою для винесення спірного повідомлення-рішення слугувало відображення в акті від 28.12.2011 року №2340/40-028/00213121 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ДП завод «Електроважмаш» п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ “ТД Регіон-Метал” які реально не відбулись, оскільки відсутній факт реального вчинення третьою особою господарських операцій за серпень 2011 року. Представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки акту ДПІ у Київському районі м. Харкова «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Регіон-Метал» щодо документального  підтвердження господарських відносин з платниками податків та зборів, їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року від 18.10.2011 №1765/23-5/37367946 та висновок Відділу податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Харкова від 18.10.2011 року № 37 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ “ТД Регіон-Метал”. Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено. Судом встановлено, що 24.03.2011 між ДП завод «Електроважмаш» (Замовник) та ТОВ “ТД Регіон-Метал” (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 238/10-118-Т, предметом якого є поставка Учасником Замовнику товару (металопрокат сортовий гарячекатаний) на суму 42 436 675,99 грн., в т.ч. 7 072 779,33 грн. ПДВ. 11.04.2011 між ДП завод «Електроважмаш» (Замовник) та ТОВ “ТД Регіон-Метал” (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 238/16-131-Т, предметом якого є поставка Учасником Замовнику товару (сталь в асортименті) на суму 39 343 022,40 грн., в т.ч. 6 557 170,40 грн. ПДВ. Також, 05.05.2011 між позивачем (Замовник) та третьою особою (Учасник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 238/10-149-Т, предметом якого є поставка Учасником Замовнику товару (сталь в асортименті) на суму 3 123 595,20 грн., в т.ч. 520 559,20 грн. ПДВ. Оцінивши згадані правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом, які не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті. Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України. Як вбачається з акту від 28.12.2011 №2340/40-028/00213121, під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивачем відповідачу були надані виписані третьою особою податкові накладні: від 01.08.2011 року № 1 на загальну суму 8 089,14 грн., в т.ч. ПДВ – 1 348,19 грн., від 03.08.2011 року № 3 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ – 44 653,84 грн. та №4 на загальну суму 46 810,49 грн. в т.ч. ПДВ – 7 801,75 грн., від 04.08.2011 № 8 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ – 44 653,84 грн., від 05.08.2011 №10 на загальну суму 81 575,81 грн., в т.ч. ПДВ 13 595,97 грн. та № 11 на загальну суму 10 988,69 грн., в т.ч. ПДВ 1 831,45 грн., від 09.08.2011 №13 на загальну суму 144 947,16 грн., в т.ч. ПДВ 24 157,86 грн., від 10.08.2011 №15 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ – 44 653,84 грн., від 11.08.2011 №16 на загальну суму 94 786,92 грн. в т.ч. ПДВ – 15 797,82 грн. та №17 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ – 51 991,28 грн., від 16.08.2011 №20 на загальну суму 44 535,98 грн. в т.ч. ПДВ – 7 422,66 грн. та №21 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ – 51 991,28 грн., від 17.08.2011 №23 на загальну суму 84 747,17 грн. в т.ч. ПДВ – 14 124,53 грн., від 19.08.2011 №26 на загальну суму 77 986,92 грн. в т.ч. ПДВ – 12 997,82 грн. та №27 на загальну суму 17 013 грн. в т.ч. ПДВ – 2 835,53 грн., від 30.08.2011 №30 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ – 51 991,28 грн., від 31.08.2011 №31 загальну суму 13 252,14 грн. в т.ч. ПДВ – 2 208,69 грн. та №32 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ – 51 991,28 грн. Також під час проведення цієї перевірки ДП завод «Електроважмаш» надав відповідачу видаткові накладні від 01.08.2011 №РН-0000369 від 01.08.2011 року на загальну суму 8 089,14 грн., в т.ч. ПДВ – 1 348,19 грн., від 03.08.2011 року № РН-0000371 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ – 44 653,84 грн. та № РН-0000372  на загальну суму 46 810,49 грн. в т.ч. ПДВ – 7 801,75 грн., від 04.08.2011 № РН-0000374 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ – 44 653,84 грн., від 05.08.2011 № РН-0000378 на загальну суму 81 575,81 грн., в т.ч. ПДВ 13 595,97 грн. та № РН-0000379 на загальну суму 10 988,69 грн., в т.ч. ПДВ 1 831,45 грн., від 09.08.2011 № РН-0000381 на загальну суму 144 947,16 грн., в т.ч. ПДВ 24 157,86 грн., від 10.08.2011 № РН-0000382 на загальну суму 267 923,04 грн. в т.ч. ПДВ – 44 653,84 грн., від 11.08.2011 № РН-0000385 на загальну суму 94 786,92 грн. в т.ч. ПДВ – 15 797,82 грн. та № РН-0000386 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ – 51 991,28 грн., від 16.08.2011 № РН-0000392 на загальну суму 44 535,98 грн. в т.ч. ПДВ – 7 422,66 грн. та № РН-0000390 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ – 51 991,28 грн., від 17.08.2011 № РН-0000393 на загальну суму 84 747,17 грн. в т.ч. ПДВ – 14 124,53 грн., від 19.08.2011 № РН-0000396 на загальну суму 71 986,92 грн. в т.ч. ПДВ – 11 997,82 грн. та № РН-0000398 на загальну суму 17 013 грн. в т.ч. ПДВ – 2 835,53 грн., від 30.08.2011 № РН-0000402 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ – 51 991,28 грн., від 31.08.2011 № РН-0000403 загальну суму 13 252,14 грн. в т.ч. ПДВ – 2 208,69 грн. та № РН-0000403 на загальну суму 311 947,68 грн. в т.ч. ПДВ – 51 991,28 грн. Крім того, податковий орган перевірив прибуткові ордери на поставку продукції ТОВ «ТД «Регіон-Метал» позивачу, а саме: від 01.08.2011 №664, від 03.08.2011 №650 та №651, від 04.08.2011 №653, від 05.08.2011 №654 та №656, від 09.08.2011 №657, від 10.08.2011 №664, від 11.08.2011 №669 та №671, від 16.08.2011 №689 та №692, від 17.08.2011 №695, від 19.08.2011 №710 та №711, від 30.08.2011 №730, від 31.08.2011 №732 та №738. Транспортування вищевказаного товару підтверджується наданими під час проведення перевірки товарно-транспортними накладними, про що податковий орган робить посилання на аркуші 5 акту перевірки. Відповідач не вказує в акті перевірки, а також не зазначив в суді, що дані документи мають дефекти форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків. А відтак, у суда немає підстав вважати їх неналежними або недопустимими доказами реальності вчинення господарських операцій. Витребувані судом на виконання вимог ст. 11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме банківськи виписки щодо оплати позивачем третій особі за поставку товарів у серпні 2011 році засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та третій особи спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, зазначені документи про оплату отриманих послуг є належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та третьою особою господарських операцій. У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами у відповідача ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду немає. Отже, викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного ДПІ у Київському районі м. Харкова акту від 18.10.11р. №1765/23-5/37367946 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД Регіон-Метал» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів,їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року та висновок від 18.10.11р. №37 складеного ВПМ ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД Регіон-Метал», код ЄДРПОУ 37189861. З цього приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208,250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ДП завод «Електроважмаш» чи ТОВ «ТД Регіон-Метал» або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. В той же час матеріалами справи підтверджується, що ТОВ “ТД Регіон-Метал” оскаржив до суду акт від 18.10.11р. №1765/23-5/37367946 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ТД Регіон-Метал». 21.12.2011 Харківським окружним адміністративним судом винесена постанова по справі №2-а-15558/11/2070, якою адміністративний позов ТОВ «ТД Регіон-Метал» до ДПІ у Київському районі м. Харкова про визнання дій неправомірними задоволений в повному обсязі, дії  ДПІ у Київському районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені актом №1765/23-5/37367946 від 18.10.2011 визнані неправомірними. У зв'язку з поданням ДПІ у Київському районі апеляційної скарги по цій справі, Харківський апеляційний адміністративний суд 30.05.2012, розглянувши її, залишив без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду — без змін. Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Відповідно до ч.3 ст. 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Таким чином, на цей час дії ДПІ у Київському районі м. Харкова по проведенню зустрічної звірки є неправомірними. Відповідач не надав чітких пояснень у зв'язку з чим на відповідача повідомленням-рішенням від 17.01.2012 року №0000460840 накладено штрафні санкції у розмірі 50 відсотків. Адже, відповідно до ч.2 ст. 123 ПК України, накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування тягне за собою у разі повторного протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування. Тобто, ані з пояснень представника відповідача, ані з матеріалів справи не вбачається наявність попереднього за останні 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування.   Суд також зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» позивач та третя особа є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та третя особа є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим. Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86 КАС); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86 КАС); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд  відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Виходячи з вищевикладеного, суд вважає не доведеними відповідачем, належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення - рішення та наявними правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 17, 50, 160–163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Державного підприємства заводу "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України, третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Регіон-Метал" про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання його протиправним -  задовольнити у повному обсязі. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України від 17.01.2012 року №0000460840. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства завод "Електроважмаш" судовий збір в розмірі 2146.19 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень 19 коп.). Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу,  а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Повний текст постанови виготовлено 22.06.2012 року. Суддя                                                                                          Кухар М.Д.