Постанова

від 01.11.2006 по справі б-39/61-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б-39/61-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

01 листопада 2006 р.                                                                                   № Б-39/61-06  

               Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого  -                                      Ткаченко Н.Г.

Суддів -                                                   Катеринчук Л.Й.

                 Разводової С.С.

за участю  представників   : ВАТ КБ “Надра” –Коваленка О.Д.; ПП “Автомар” –Кроловецького К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк  “Надра”

на  постанову господарського суду Харківської області  від                07.07.2006 р.  по справі № Б-39/61-06 про банкрутство Приватного підприємства “Автомар”, -

                                            В С Т А Н О В И В:

10.05.2006 р. засновником ПП “Автомар” Є.В.Тисленко - Пономаренко було прийнято рішення про ліквідацію Приватного підприємства “АВТОМАР”,  призначено голову ліквідаційної комісії Петрова О.Ю.

22.05.2006 р. Голова ліквідаційної комісії   ПП “Автомар”     звернувся з заявою до господарського суду про порушення провадження по справі про банкрутство.

Ухвалою господарського суду  Харківської області   від                                      01 червня  2006 р. по справі № Б-39/61-06 було порушено провадження по справі про банкрутство Приватного підприємства “Автомар”, на підставі ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”.

Постановою  господарського суду  Харківської області   від 07 липня   2006 р. по справі № Б-39/61-06 /суддя Швидкін А.О./ боржника -  ПП “Автомар” було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором  банкрута Петрова О.Ю., якого  зобов'язано подати до офіційного друкованого органу у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови, оголошення про визнання ПП “Автомар” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з метою виявлення всіх кредиторів, докази публікації надати суду.

  В касаційній скарзі Відкрите акціонерне товариство “Комерційний банк  “Надра” просить  скасувати постанову  господарського суду Харківської області   від 07 липня 2006 р.,  посилаючись на те, що вона  винесена з порушенням норм матеріального та  процесуального права та постановити нове рішення, яким провадження  по справі припинити.

У відзиві на касаційну скаргу    боржник – ПП “Автомар”  просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову господарського суду першої інстанції  залишити без змін,  посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г.,  пояснення представників сторін,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

        Постанова господарського суду першої інстанції мотивована тим, що із матеріалів справи вбачається, що боржник  - ПП  “Автомар” припинив свою діяльність  та його майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Але з такими висновками суду повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства  рішення суду  є законним тоді,  коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана  постанова суду першої інстанції зазначеним вище вимогам не відповідає.

Як вбачається із матеріалів справи,  заява про порушення провадження по справі про банкрутство подана ПП “Автомар”, відповідно до вимог ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, якою передбачені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником. Відповідно до ч.2 п.1 даної ст.51 Закону після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).

Згідно ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.  Кредитори мають право заявити свої претензії до боржника, який ліквідується, в місячний строк з дня публікації оголошення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом.   

Як вбачається із матеріалів справи, на час прийняття рішення про ліквідацію, засновнику  ПП “Автомар” Є.В.Тисленко - Пономаренко було відомо про фінансове становище підприємства і що вартості майна недостатньо для задоволення вимог кредиторів, тому відповідно до ч.2 п.1 ст.51 Закону України “Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” заява про визнання банкрутом повинна подаватись до суду не ліквідаційною комісією, а власником майна,  і відповідно до п.4 ст. 51 Закону України “ Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розгляд справи про банкрутство, яка порушена за заявою власника, яка подана до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора), здійснюється за загальною процедурою, без урахування особливостей, передбачених ст. 51 Закону.

На зазначені вище обставини та вимоги закону, суд першої інстанції уваги не звернув і не дав їм належної оцінки.

Відповідно до абз.4 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності  відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.

Крім того, при розгляді судом першої інстанції заяви ліквідатора про визнання  ПП “Автомар”  банкрутом,  суду слід з'ясувати, чи мало  ПП “Автомар” станом на день прийняття рішення його власником про ліквідацію ( а саме: 10.05.2006 р.) достатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами, в тому числі і з –ВАТ КБ “Надра”, за вимогами, які вже на той час виникли.  

Як вбачається із матеріалів справи, в порушення вимог закону, зазначені вище обставини  належним чином не були досліджені господарським судом.

Разом з тим, як того вимагає Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність для чого необхідно належним чином з'ясувати  зазначені вище питання.

В супереч вимог закону,  суд першої інстанції,  приймаючи постанову про визнання боржника банкрутом, належним чином  не  з'ясував  дійсні обставини справи,  не дав  належної оцінки фактичним обставинам справи, всім  доказам по справі, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтував свої висновки.

 За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанову   господарського суду Харківської області  від  07.07.2006 р.  по справі                      № Б-39/61-06 не можна визнати як таку, що відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону і вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

 При новому розгляді справи, суду належить врахувати вище викладене і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обгрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, ст.ст.  1115, 1117- 11112, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                    П О С Т А Н О В И В:     

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк  “Надра”  задовольнити частково.

Постанову  господарського суду Харківської області  від                07.07.2006 р.  по справі № Б-39/61-06 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, в іншому складі суду.

      Головуючий -                                                              Ткаченко Н.Г.

       Судді -                                                                          Катеринчук Л.Й.

                                                                                             Разводова  С.С.