Постанова

від 07.11.2006 по справі б-50/108-05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Б-50/108-05

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

07 листопада 2006 р.                                                                                   № Б-50/108-05  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Панової І.Ю., –головуючого

Катеринчук Л.Й.,

Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну скаргуІзюмської ОДПІ

на постанову  

та постановугосподарського суду Харківської області від 17.11.2005Харківського  апеляційного господарського суду від 18.01.2006

у справі № Б-50/108-05 господарського суду Харківської  області

за заявою АК РБ “ Регіон-Банк”

до

ВАТ “ Племенний завод “ Степок”   

провизнання банкрутом

за участю представників:

ліквідатор ВАТ “ Племенний завод “ Степок” - Тищенко О.І.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 17.11.2005 у справі № Б-50/108-05 ( суддя Усатий В.О.) ВАТ “ Племенний завод “ Степок”    визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, скасовано арешти, що накладені на майно боржника , ліквідатором призначено Тищенко О.І..

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від  18 січня 2006  у справі  № Б-50/108-05 (  Колегія суддів: Лащенко Л.Д., Гончар Т.В., Погребняк В.Я.) постанову господарського суду Харківської області від 17.11.2005 у справі № Б-50/108-05 залишено без змін, а апеляційну скаргу Ізюмської ОДПІ без задоволення.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій , Ізюмська  об'єднана державна податкова інспекція звернулася  до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в  якій  просить  скасувати  постанову  господарського суду Харківської області від 17.11.2005 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.01.2006 у справі № Б-50/108-05 , посилаючись  на те, що ухвалою  господарського суду Харківської області від 26 жовтня 2005 року по справі № Б-50/108-05,   заявлені Ізюмською ОДПІ грошові вимоги  на суму 484185,32 коп. , визнані частково у розмірі 270431,70, у тому числі  пені в сумі 48491,27 грн. та включено їх до реєстру грошових вимог кредиторів, але 04.11.2005 Ізюмською ОДПІ подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду в частині невизнання заявлених вимог.

Незважаючи на викладені обставини господарським судом передчасно прийнята постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.  

Колегія судів Вищого господарського суду України ,  переглянувши в касаційному порядку постанову господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої  та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з  такого:

- ухвалою господарського суду Харківської області від 08.07.2005 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ “ Племінний завод “ Степок” за заявою АК РБ “ Регіон-Банк”  № Б-50/108-05.

- згідно з ухвалою  за результатами підготовчого засідання від 05.08.2005  введена процедура розпорядження майном боржника, розпорядником майна  призначено арбітражного керуючого Задружного Д.Р. , зобов'язано кредитора –АК РБ “ Регіон-Банк”  опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство боржника.

- судом першої інстанції  встановлено , що в  газеті “ Голос України” № 158 від 23.08.2005 опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ВАТ “ Племзавод “ Степок”.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 вересня 2005 відповідно до вимог ст.14 закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  прийнята заява Ізюмської ОДПІ з грошовими вимогами до боржника на суму 484185,31 грн.  до розгляду в попередньому засіданні.

Судом першої інстанції в ухвалі від 26.10.2005   встановлено що грошові вимоги Ізюмської ОДПІ на суму 484185,31 грн. складають:

Податок на додану вартість –4728,26 грн. основного платежу та 384,85 грн. пені.

штрафні санкції –159635,70 грн. основного платежу та 16789,52 грн. пені,

фіксований сільськогосподарський податок – 215436,52 грн. основного платежу та 24683,82 грн. пені.

збір за забруднення – 492,97 грн. основного платежу та 51,76 грн. пені,

прибутковий податок з громадян –61981,92 грн. пені.

Судом першої інстанції в ухвалі від 26.10.2005 встановлено, що 17.10.2005 кредитор звернувся із заявою “ про уточнення грошових вимог” в який просив визнати кредитором Ізюмську ОДПІ фактично на ту ж саму загальну  суму в розмірі 484185,32 грн. , яка складається з інших сум податків, а саме: з податку на додану вартість 216849,62 грн. основного платежу та 384,85 грн. пені, штрафних санкцій –77217,00 грн. основного платежу та 16789,52 грн. пені, фіксованого сільськогосподарського податку –144230,60 грн. основного платежу та 23770,75 грн. пені, збору за забруднення –492,97 грн. основного платежу та 51,76 грн. пені, прибуткового податку з громадян –7494,92 грн. пені.

    Ухвала господарського суду від 26.10.2005 мотивована тим, що  кредитором 17.10.2005 в заяві про уточнення грошових вимог необґрунтовано включено у склад грошових вимог податковий борг в сумі 212121,36 грн. за податковим повідомленням-рішенням № 0000102600/0 від 11.10.2004 за неперерахування ПДВ на спец рахунок.

Грошові вимоги в сумі 212121,36 грн. кредитор подав 17.10.2005  з порушенням строку, встановленого ч.1 ст.14 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, який сплинув 22.09.2005, суд першої інстанції вважає їх погашеними , в зв'язку з чим відхиляє .

Постановою  Харківського апеляційного господарського суду від  11.01.2006 ухвала господарського суду Харківської області від 26.10.2005 у даній справі залишена без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2006 у справі № Б –50/108-05   ухвалу господарського суду Харківської області від 26.10.2005 та постанову Харківського  апеляційного господарського суду від 11.01.2006  у справі № Б –50/108-05   залишено без змін.

Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції в ухвалі від  26.10.2005 про розгляд грошових вимог ДПІ, обґрунтовано на підставі ч.2 ст.14 Закону вважає погашеними грошові вимоги кредитора у сумі 212121 грн. 36 коп. ,   виходячи зі змісту ч.1, ст.14 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” , конкурсний кредитор зобов'язаний звернутися до господарського суду з заявою , яка містить усі грошові вимоги до боржника у повному обсязі. при зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника, при тому  кредитор не повинен надавати докази безспірного характеру грошових вимог,  як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ у розмірі 212121,36 визначена податковим повідомленням-рішенням № 0001102600/1 від 14.12.2004 щодо податкових зобов'язань платника податків, які виникли до порушення провадження у справі  про банкрутство, ст.14 Закону не передбачає зобов'язання Державної податкової інспекції звертатися з грошовими вимогами до боржника лише у зв'язку з наявністю податкового боргу платника податків, цей факт має юридичне  значення при порушенні провадження у справі про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора –Державної податкової інспекції.

Зміни підстав або предмету грошових вимог, збільшення розміру грошових вимог можливі лише в межах граничного строку, передбаченого ч.1 ст.14 Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку , встановленого для їх подання, або  не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає, що правові підстави для скасування постанови  Харківського апеляційного господарського суду  від 18 січня 2006 року у справі № Б-50/108-05 відсутні.

Судом першої інстанції правомірне встановлено, що грошові вимоги, на які посилається заявник в касаційної скарзі, в процедурах банкрутства є погашеними, заявник звернувся до господарського суду про їх визнання у справу про банкрутство з порушенням строку,  передбаченого ст.14 Закону.

Відповідно     до     ч.8     ст.16     Закону     України     "Про     відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника  банкрутом   і  відкриття  ліквідаційної  процедури,   відноситься  до виключної компетенції комітету кредиторів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно протоколу засідання комітету кредиторів  №  від 04.11.2005 прийнято рішення клопотати перед господарським судом Харківської області про визнання ВАТ “ Племенний завод “ Степок”    банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до вимог ухвали господарського суду Харківської області 05.08.2005 був здійснений аналіз розпорядником майна та був наданий господарському суду Харківської області листом від 30.09.2005  . Згідно висновків якого фінансовий стан підприємства протягом 2003-2004 рр. характеризується ознаками поточної неплатоспроможності , структура балансу незадовільна, на підприємстві з вересня 2004 р. відсутня виробнича діяльність, всі працівники звільнені, основні засоби зношені, майно підприємства знаходиться у заставі.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом , а саме –за клопотанням комітету кредиторів про введення процедури ліквідації відповідно до ч.8 ст.16 Закону   

              На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119 , 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу  Ізюмської ОДПІ залишити без задоволення.

 Постанову  господарського суду Харківської області від 17.11.2005 та постанову Харківського  апеляційного господарського суду від 18.01.2006  у справі № Б –50/108-05   залишити без змін.

Головуючий                                                                          І.Ю. Панова

Судді                                                                                     Л.Й. Катеринчук

   М.І. Хандурін