Ухвала

від 08.11.2006 по справі 2-7/4684.1-2006(2/22-13431-2005)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-7/4684.1-2006(2/22-13431-2005)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

08 листопада 2006 р.                                                                                   № 2-7/4684.1-2006(2/22-13431-2005)  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Муравйов О.В.–головуючий,

Волковицька Н.О., Фролова Г.М.,    

перевіривши касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 року

у справі№ 2-7/4684.1-2006

господарського судуАвтономної Республіки Крим

за позовомКооперативного підприємства “Республіканське виробничо-будівельне управління Кримспоживспілки”

доДержавної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим

проспонукання до виконання певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого  господарського суду України подана касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 року по справі № 2-7/4684.1-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим.

З поданої касаційної скарги та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що спір між сторонами виник з приводу списання сум податкового боргу з податку на землю.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір по суті, керувались нормами податкового законодавства, зокрема Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, із змінами та доповненнями.

Тобто спір виник не з господарських, а з податкових правовідносин, внаслідок здійснення одним з відповідачів –Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим –своїх функцій суб'єкта владних повноважень.

Так, підвідомчість справ господарським судам визначено ст.12 Господарського процесуального кодексу України.

В частині 1 п.1 вказаної статті цього кодексу зазначено, зокрема, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Однак, 01.09.2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який суттєво змінив перелік категорій спорів, підвідомчих господарським судам.

Виходячи з положень п. 1 ст. 3, п. 1 ч.1 ст. 17 вказаного Кодексу, справа за позовом юридичної особи до суб'єкта владних повноважень про оскарження його дій чи бездіяльності є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Так, згідно ст.4 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція   адміністративних  судів  поширюється  на  всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 8 ч.1 ст.3 зазначеного Кодексу визначено, що позивач, зокрема, - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Відповідно до ст.104 вказаного Кодексу, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст. 105 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про: зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною 4 ст.105 вказаного Кодексу визначено, що позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином з вказаних норм Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також із ст.4 ч.1, ст.ст.42, 43, 52, ст.19 ч.5 Господарського кодексу України вбачається, що господарські правовідносини виникають на підставі вільного волевиявлення господарюючих суб'єктів.

Крім того, щодо можливості прийняття до провадження та розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 210 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції в  адміністративних  справах  є Вищий адміністративний суд України.

Пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України надає повноваження Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України лише ті касаційні скарги, які були подані до набрання чинності вказаним кодексом і не розглянуті Вищим господарським судом України.

При цьому, Прикінцеві та перехідні положення вказаного Кодексу не надають повноважень Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України ті касаційні скарги, які були подані після набрання чинності вказаним кодексом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005 року №2953-ІV, який набрав чинності 01.11.2005 року, касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

З аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України, а також відповідно до вимог ст. 212 цього Кодексу, касаційна скарга в цій справі після набрання чинності вказаним Кодексом має подаватись безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Таким чином, з вище викладених норм Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд касаційних скарг та касаційних подань, поданих після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в справах зі спорів, що виникли з податкових правовідносин, зокрема які виникли в даній справі, здійснюється Вищим адміністративним судом України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, норми вказаного процесуального законодавства не передбачають можливості передавати касаційні скарги, які були подані до Вищого господарського суду України після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, з цього суду до Вищого адміністративного суду України.

З врахуванням викладеного, в прийнятті касаційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим в даній справі до провадження Вищого господарського суду України належить відмовити.

Керуючись ст.ст.1, 2, 108 ГПК України, пунктом 6 абзацу 2 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Державній податковій інспекції у м. Сімферополі в Автономній Республіці Крим в прийнятті касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.07.2006 року по справі № 2-7/4684.1-2006 Господарського суду Автономної Республіки Крим до провадження Вищого господарського суду України.

Повернути касаційну скаргу особі, що її подала, а справу № 2-7/4684.1-2006 –Господарському суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя                                                          О. В. Муравйов

Судді                                                                             Н. О. Волковицька

                                                                                      Г. М. Фролова