Рішення

від 20.06.2012 по справі 5011-61/3437-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-61/3437-2012 20.06.12

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєфтек Любріфік» до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік+» про: стягнення 41 227 грн. 76 коп. Суддя Івченко А.М. Представники Позивача:ОСОБА_1 -дов. від 03.01.2012 № 3-юр; Відповідача:не з'явився В судовому засіданні 20.06.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєфтек Любріфік»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік+»про стягнення 41 227 грн. 76 коп. (5 530 грн. 21 коп. -сума основного боргу, 27 грн. 70 коп. - індекс інфляції, 35 669 грн. 85 коп. -відсотків за порушення зобов'язання щодо оплати).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/3437-2012, розгляд справи призначено на 11.04.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.04.2012, у зв'язку з перебуванням судді Івченка А.М. на лікарняному, справу № 5011-61/3437-2012 передано для розгляду судді С.О. Чебикіній.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2012 суддею Чебикіною С.О. прийнято справу № 5011-61/3437-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 16.05.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.05.2012, у зв'язку із виходом судді Івченка А.М. з лікарняного, справу № 5011-61/3437-2012 передано для розгляду судді Івченку А.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2012 суддею Івченком А.М. прийнято справу № 5011-61/3437-2012 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2012 у зв'язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено на 20.06.2012.

В судове засідання 20.06.2012 представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином.

За таких обставин, справа відповідно до ст. 75 ГПК України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нєфтек Любріфік»(позивачем - продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тринік+»(відповідачем - покупцем) був укладений договір № 65.

Відповідно до розділу 1 договору Продавець зобов'язався передавати у власність Покупця мастило марки Реrpetum (товар), у кількості та за ціною, визначених у рахунках-фактурах, а Покупець зобов'язався прийняти товар сплатити за нього його ціну, передбачену даним Договором та додатками до нього.

Зазначений договір відповідно до ст. 11 ЦК України є підставою виникнення у сторін цивільних прав та обов'язків, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов даного договору, позивачем здійснювалася відповідачу поставку товару.

Станом на 31.12.2010, відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між сторонами, сальдо на 01.01.2010 склало 6 044 грн. 01 коп.

Відповідно до видаткових накладних: № РН-0000003 від 18.01.2010 на суму 37 344 грн. 69 коп., № РН-0000119 від 13.07.2010 на суму 8 700 грн. 00 коп. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 46 044 грн. 69 коп., що підтверджується його підписом та печаткою.

Відповідно до видаткових накладних на повернення № ВП-001020 від 05.09.2011 на суму 5 557 грн. 33 коп., № ВП-001021 від 05.09.2011 на суму 4 267 грн. 31 коп., № ВП-001022 від 05.09.2011 на суму 360 грн. 02 коп., № ВП-0000077 від 19.05.2010 на суму 17 329 грн. 82 коп. відповідач повернув частину товару позивачу на суму 27 514 грн. 48 коп.

Платіжними дорученнями № 1087 від 26.02.2010 на суму 3 044 грн. 01 коп., № 1118 від 03.03.2010 на суму 3 000 грн. 00 коп., № 1350 від 28.04.2010 на суму 3 000 грн. 00 коп., № 1554 від 05.07.2010 від 5 000 грн. 00 коп., № 1672 від 12.10.2010 на суму 1 000 грн. 00 коп., № 1685 від 13.08.2010 на суму 1 000 грн. 00 коп., № 1808 від 20.09.2010 на суму 3 000 грн. 00 коп. відповідач частину товару оплатив.

Згідно п. 3.2. договору вартість товару, що поставляється, оплачується Покупцем Продавцю на умовах реалізації, 26 числа поточного місяця.

Позивач пояснив суду, що борг відповідача за договором № 65 від 17.11.2009 дорівнює різниці між сумою боргу зазначеною у акті звірки від 31.12.2010 та вартістю товару повернутого за видатковими накладними (повернення) та становить 5 530 грн. 21 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо виконання послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач за надані послуги не розрахувався.

Також, як вбачається із матеріалів справи, відповідач в установленому законом порядку обставин, які повідомлені позивачем не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань.

За таких обставин вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягнення сума основного боргу в розмірі 5 530 грн. 21 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 27 грн. 70 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних, який відповідає вимогам закону, суд визнає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 35 669 грн. 85 коп. відсотків за порушення зобов'язання з оплати товару.

Відповідно до п. 6.3. договору, у випадку прострочення Покупцем виконання платіжного зобов'язання по оплаті вартості поставленого Товару, відповідно до п. 3.2.2. цього договору, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця проценти в розмірі 5 % від суми простроченого грошового зобов'язання за кожний день прострочення. Проценти нараховуються та сплачуються за весь період порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Перевіривши розрахунок заявлених позивачем процентів в розмірі 5 % від суми простроченого грошового зобов'язання за кожний день прострочення у розмірі 35 669 грн. 85 коп., який відповідає вимогам закону, суд визнає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тринік+» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 2-Б; код 30867446) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєфтек Любріфік»(49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Залізничне шосе, 23; код 34410464) 5 530 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять) грн. 21 коп. -основного боргу, 27 (двадцять сім) грн. 70 коп. -інфляційних втрат, 35 669 (тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 85 коп. - процентів, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 05 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення 22.06.2012

СуддяА.М. Івченко