Рішення

від 13.06.2012 по справі 5015/1873/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.12 Справа№ 5015/1873/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Державного університету Інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Багет», м. Львів;

про: стягнення грошових коштів в розмірі 8608 грн. 45 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності від 21.05.12 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 11.05.2012 року прийнято до розгляду позовну заяву від 10.05.2012 року про стягнення грошових коштів в розмірі 8608 грн. 45 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 23.05.2012 року. Ухвалою господарського суду від 23.05.2011 року розгляд справи було відкладено на 13.06.2012 року з огляду на неявку представника відповідача.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

В судовому засіданні 13.06.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження в частині подання витребуваних судом документів в оригіналах для огляду в судовому засіданні виконав.

Представник відповідача в судове засідання суду не з'явився, причини неявки суд не повідомив, про дату час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.05.2012 року. Ухвали направлялись відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві та копії Витягу з єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р., N 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Ухвала про відкладення розгляду справи направлена сторонам 25.05.2012 року, підтвердженням чого є відповідна відмітка на зворотній стороні аркуша ухвали.

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи N 5015/1873/12 учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання по розгляду справи, а явка представника сторони у засіданні суду не була визнана обов'язковою, суд відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору оренди, акту приймання-передачі, листів), копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.

13.06.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 18.06.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань по оплаті орендної плати. Державний університет Інформаційно-комунікаційних технологій (надалі по тексту рішення - позивач) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багет»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 8608 грн. 45 коп., з яких 5708 грн. 22 коп. заборгованість по сплаті орендної плати, 1383 грн. 39 коп. відшкодування витрат пов'язаних із утриманням орендованого майна, 810 грн. 18 коп. пені та 706 грн. 66 коп. штрафу. Позивач вказує, що згідно договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 115 від 16.06.2010 року, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області передало відповідачу в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно -нежитлові приміщення загальною площею 48,9м 2 , що знаходяться на другому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу Державного університету Інформаційно-комунікаційних технологій, яке перебуває на балансі позивача.

Позивач наголосив, що рішенням господарського суду Львівської області від 22.02.2012 року, яке вступило в законну силу 07.03.2012 року, вищезазначений договір розірвано, однак, за відповідачем числиться заборгованість по сплаті орендної плати перед позивачем за період з 01.12.2011 року по 07.03.2012 року в розмірі 5708 грн. 22 коп., яку він просить стягнути із відповідача.

Відповідач позов не заперечив. Доказів погашення боргу не подав.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: Між сторонами у справі виникло зобов'язання з приводу оренди нерухомого майна на підставі Договору оренди в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

16.06.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавцем згідно договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Багет»(орендарем згідно договору) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 115, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно - вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 48,9 м 2 , які знаходяться на другому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку Львівського коледжу Державного університету Інформаційно-комунікаційних технологій, за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 33.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України, частині 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

На виконання умов договору відповідачу було передано майно загальною площею 48, 9м 2 , яке знаходиться, за адресою: м. Львів, вул. В. Великого, 33 згідно Акту приймання-передачі № 115/2010 від 16.06.2010 року.

Строк дії договору, відповідно до п. 10.1 договору, становить два роки і 364 дні, договір діє з 16.06.2010 року по 14.06.2013 року включно.

Рішенням господарського суду від 22.02.2012 року у справі № 5015/7580/11 договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №115 від 16.06.2010 р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Багет" розірвано, зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Багет" повернути орендоване майно -вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 48,9 м 2 , які знаходяться на другому поверсі п'ятиповерхової будівлі гуртожитку за адресою: місто Львів, вул. В. Великого, 33, Державному університету інформаційно-комунікаційних технологій, та стягнуто з відповідача на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області 7604,87 грн. орендної плати, 593,46 грн. пені та 1 249,34 грн. штрафу, що виникли станом на 01.12.2011 року. Рішення № 5015/580/11 вступило в закону силу 07.03.2011 року.

Відповідно до пункту 5.3 Договору оренди орендар зобов'язувався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Пунктами 3.1, 3.3, 3.6 Договору оренди визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди березень 2010 року 2 313,45 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж, у наступному співвідношенні:

- 50% до державного бюджету (на рахунок визначений договором);

- 50% на рахунок балансоутримувача.

Позивач, як балансоутримувач, звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості по сплаті орендної плати за період з 01.12.2011 року по 07.03.2012 року.

Крім цього, позивач просить стягнути передбачені умовами договору 1383 грн. 39 коп. відшкодування витрат на утримання орендованого майна, 810 грн. 18 коп. пені та 706 грн. 66 коп. штрафу.

Відповідно до представлених позивачем рахунків загальний борг відповідача перед позивачем за період з 01.12.2011 року по 07.03.2012 року складає 8608 грн. 45 коп., на момент подання позову підтвердження сплати боргу відсутні, у зв'язку з чим у позивача виникла підстава звернення до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач прийняв у користування за плату приміщення, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 33, загальною площею 48,9 м 2 .

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий обов'язок визначається також частиною 3 статті 18, частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 286 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Частиною 5 цієї статті встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. У відповідності до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Положеннями ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 5.3 договору оренди передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, в силу ч. 1 ст. 19 цього ж закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Пунктами 3.1, 3.3, 3.6 Договору оренди визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць оренди березень 2010 року 2 313,45 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу.

Таким чином, як підтверджено долученими до справи доказами, оскільки відповідач прийняв у користування приміщення, проте, у порушення умов пунктів 5.3 та 3.6 договору оренди не проводив оплати за користування ним, вимоги позивача про стягнення з відповідача 5708 грн. 22 коп. основного боргу за визначений період є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до пункту 3.7 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з пунктом 3.8 Договору орендар сплачує штраф у розмірі 10% заборгованості у випадку, коли на день сплати орендної плати заборгованість з неї становить не менш, ніж три місяці.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 550 Цивільного кодексу України встановлено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (стаття 551 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 5.10 договору оренди № 115 від 16.06.2010 року орендар зобов'язався здійснювати витрати, пов'язані із утриманням орендованого майна згідно з договором про відшкодування витрат балансоутримувача та утримання орендованого майна, плати податку на землю та надання комунальних послуг орендарю.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Розрахунок пені, штрафу, витрат, пов'язаних із утриманням орендованого майна, відповідачем здійснений відповідно до вимог законодавства та математично розрахований вірно і становить 1383 грн. 39 коп. відшкодування витрат на утримання орендованого майна, 810 грн. 18 коп. пені та 706 грн. 66 коп. штрафу.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України передбачено: кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 11, 509, 549, 551, 610, 611, 614, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230, 283, 286 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Багет», вул. В. Великого, 33, м. Львів (код ЄДРПОУ 30918144) на користь Державного університету Інформаційно-комунікаційних технологій, м. Київ, вул. Солом'янська, 7 (код ЄДРПОУ 01136279) 5708 грн. 22 коп. заборгованості по оплаті орендної плати, 1383 грн. 39 коп. відшкодування витрат на утримання орендованого майна, 810 грн. 18 коп. пені, 706 грн. 66 коп. штрафу та 1609 грн. 50 судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Матвіїв