Рішення

від 20.06.2012 по справі 5017/1224/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" червня 2012 р. Справа № 5017/1224/2012

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "ТЕХФЛОТ"

про стягнення 293917,09 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : 20.04.2012 року за вх. № 1842/2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "ТЕХФЛОТ" (далі -Відповідач) 293917,09 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях не з'являвся. Про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на фактичну адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "ТЕХФЛОТ", що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, відправлялися за адресою: 67550, Одеська область, Комінтернівський район, селище міського типу Нові Біляри, вул. Лиманна, б. 2, що зазначалася у позовній заяві.

Однак, тільки одне повідомлення від 25.04.2012 року повернулося до суду з відміткою „вручено уповноваженому за призвіщем Гармаш".

Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

З наведеного випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "ТЕХФЛОТ" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

10.11.10 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (Покупець) та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "ТЕХФЛОТ" (Постачальник) було укладено Договір поставки № 10/11-10.

За умовами вказаного Договору, відповідно до п. 3.1.: «Розрахунки за кожну партію Товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат Постачальника (у разі поставки Товару за рахунок Постачальника) здійснюються в безготівковому порядку наступним чином: 50 % попередня оплата згідно рахунку Постачальника на кожну конкретну поставку Товару, остаточний розрахунок згідно рахунку-фактури Постачальника за фактично одержану конкретну поставку Товару здійснюється протягом 2-х банківських днів з дати фактичного отримання Покупцем товару».

14.04.11 року при відсутності кожної з умови передбаченої п. 3.1. Договору, Позивач помилково сплатив Відповідачу грошову суму 305 000,00 гривень.

З урахуванням того, що за вказаним Договором відповідач всього недопоставив товар позивачу на грошову суму у розмірі 293 917,09 гривень, позивач просить суд витребувати з відповідача грошову суму у розмірі - 293 917,09 гривень.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вище встановлено господарським судом, між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "ТЕХФЛОТ" (далі - Постачальник) було укладено договір поставки № 10/11-10 від 10.11.2012 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю пісок (надалі Товар) в загальній кількості 60 000 м. куб., а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо сплати Відповідачу за товар, що підтверджується платіжними дорученнями: № 10148 від 16.11.2010 року на суму 1 570 000,00 грн.; № 345 від 14.04.2011 року на суму 305000,00 грн.; № 10063 від 11.11.2010 року на суму 800 000,00 грн.; № 319 від 06.01.2011 року на суму 685799,00 грн. завірені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Загальна сума яка перераховано Відповідачу за поставлений товар відповідно до платіжних доручень становить - 3 360 799,00 гривень.

Відповідно до актів прийому-передачі поставлено товару (піску) відповідно до актів прийому-передачі всього на 3 066 881,91 гривень.

Отже, виходячи з вищевикладеного Позивачем помилково сплачено Відповідачу надлишкову суму у розмірі -293 917, 09 гривень, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період від 01.10.2010 року по 04.05.2012 року наданий до суду Позивачем.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України та п. 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦІАЛІЗОВАНА КОМПАНІЯ "ТЕХФЛОТ" (67550, Одеська область, Комінтернівський район, селище міського типу Нові Біляри, вул. Лиманна, б. 2, код ЄДРПОУ 35845830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" (68093, Одеська область, м. Іллічівськ, с. Малодолинське, вул. Заводська, б. 1, код ЄДРПОУ 33832730) грошову суму у розмірі 293 917,09 грн. як безпідставно набуте майно та суму у розмірі 5 878,34 грн. судового збору.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 21 червня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.