Рішення

від 14.06.2012 по справі 5020-449/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2012 року справа № 5020-449/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СтройЛідер" (95022, АР Крим, м. Сімферополь, пр. Победи, 269 Б)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар"

(99040, м. Севастополь, вул. Коломійця, 2)

про стягнення заборгованості у розмірі 2729,61 грн

Суддя Плієва Н.Г.

без участі представників сторін

Суть спору:

23.04.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю "СтройЛідер" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пілар" про стягнення заборгованості у розмірі 29 005,61 грн з яких 26276,00 грн - заборгованість за договором, 2039,24 грн - пеня, 262,76 грн - індекс інфляції, 427,61 грн - 3 % річних.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 24.04.2012 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 10.05.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою суду від 01.06.2012 на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі № 5020-449/2012 в частині стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 26 276,00 грн припинено за відсутністю предмету спору.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини нез'явлення суду не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 01.06.2012 позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 2729,61 грн, з яких 2039,24 грн - пеня, 262,76 грн - інфляційні втрати та 427,61 грн - 3% річних підтримував.

Представник відповідача проти розрахунку заборгованості пені, інфляційний витрат і 3 % річних не заперечував, проте за його клопотанням з метою врегулювання спору мирним шляхом у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.06.2012.

Оскільки представники сторін у судове засідання не з'явились, їх явка у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю „СтройЛідер" (далі -постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Пілар" (далі -покупець) укладено договір № 300 (далі -Договір) /а.с.9-10/.

Згідно п. 1.1 Договору, постачальник відпускає, а покупець приймає та оплачує будівельні матеріали, згідно умовам договору.

У п.п.1.2 -1.3 Договору вказано, що кількість матеріалів та час поставки визначаються згідно усній або письмовій заявці покупця. Поставка матеріалів здійснюється транспортом покупця.

Відповідно до п. 1.3 Договору продукція, яка поставляється повинна супроводжуватися наступними документами:

- рахунок в одному примірнику;

- видаткова накладна;

- податкова накладна.

Згідно п. 3.1 Договору розрахунок за поставлений товар здійснюється наступним чином: оплата за кожну партію товару проводиться з відстрочкою платежу на 7 днів. Максимальна сума відстроченого платежу складає 30 000,00 грн (в тому числі ПДВ: 5000,00 грн).

Відповідно до п. 3.2 Договору товар оплачується в національній валюті України шляхом переведення необхідної до оплати суми на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно п.п. 4.1 - 4.2 Договору постачальник зобов'язується надати покупцю всі необхідні документи по кожній поставці. Також постачальник зобов'язується відвантажити весь перелік матеріалів, зазначених в накладних на відвантаження.

Даний договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2011 (пункт 5.6. Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору у разі несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

На виконання умов вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 26 276,00 грн, що підтверджується податковою накладною від 21.09.2011.

Неналежне виконання умов договору щодо оплати отриманого відповідачем товару і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 29005,61 грн, з яких: 26276,00 грн - основна сума боргу, 2039,24 грн - пеня, 262,76 грн - інфляційні втрати та 427,61 грн - 3% річних.

У зв'язку із сплатою суми основного боргу у розмірі 26276,00 грн в ході розгляду справи, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у вказаному розмірі було припинено на підставі п.1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, предметом спору по справі є стягнення з відповідача на користь позивача 2039,24 грн - пені, 262,76 грн - інфляційних втрат та 427,61 грн - 3% річних, а всього 2729,61 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В силу статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відношень повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договору, який за своєю природою є договором поставки, правовідносини якого регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором № 300 від 01.05.2011 передбачено, що оплата за кожну партію товару проводиться з відстрочкою платежу на 7 днів. Максимальна сума відстроченого платежу складає 30 000,00 грн (в тому числі ПДВ: 5000,00 грн).

Судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов Договору стосовно своєчасної оплати товару. Станом на дату звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед ТОВ "СтройЛідер" за поставлений товар складала 26 276,00 грн.

Станом на дату винесення судового рішення відповідачем оплачено суму заборгованості за поставлений товар в повному розмірі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2039,24 грн, 3% річних у розмірі 427,61 грн, суму індексу інфляції у розмірі 262,76 грн.

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за товар покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Суд перевірив розрахунок пені на суму заборгованості за період з 29.09.2011 по 29.03.2012 та визнав його правильним, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 2039,24 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки позивача 3 % річних за період з 29.09.2012 по 13.04.2012 та інфляційних втрат визнані судом правильними.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 2039,00 грн, інфляційних втрат в розмірі 262,76 грн та 3 % річних в розмірі 427,61 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішено судом в ухвалі суду від 01.06.2012.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Пілар" (99044, м. Севастополь, вул. Ген. Коломійця, 2, ідентифікаційний код 32296546, р/р 260030132219 в АТ "Ощадбанк Росії" м. Київ, МФО 320627) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „СтройЛідер" (95022, АР Крим, м. Сімферополь, проспект Победи, 269 Б, ідентифікаційний код 31717609, р/р 26006000087392 в ПАТ "Укрсоцбанк" м. Сімферополь, МФО 300023) заборгованість у розмірі 2729,61 грн (дві тисячі сімсот двадцять дев'ять грн 61 коп), з яких: 2039,24 грн - пеня, 262,76 грн - інфляційні втрати, 427,61 грн - 3% річних.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.06.2012.

Суддя підпис Н.Г. Плієва