Ухвала

від 26.06.2012 по справі 2а-2706/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 р. Справа № 43714/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Дяковича В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2009 року у справі за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про стягнення допомоги дітям війни,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2009 року позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 звернулися до суду з позовами до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними щодо не нарахування їм у 2006-2007 роках та нарахування не в повному обсязі у 2008 році щомісячної соціальної державної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у вигляді підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом про Державний бюджет на 2006-2008 роки за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 року, з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року; зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їм щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у вигляді підвищення її на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої законом про Державний бюджет на 2006-2008 роки за період з 2 квітня по 31 грудня 2006 року, з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, що становить по 2413,67 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачі посилалися на те, що маючи статус дітей війни, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», мають право на отримання державної щомісячної грошової соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач, недивлячись на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, не виплачує їм соціальну допомогу, заборгувавши позивачам таким способом по 2413,67 грн.

Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2009 року позови задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року включно. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що підвищення до пенсії позивачам як дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у 2007-2008 роках повинно виплачуватися відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки окремі положення статтей Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги, визнано неконституційними (рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року). Після прийняття Рішень Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, якими визнано неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачам повинно нараховуватись та виплачуватись підвищення до пенсії, визначене зазначеною нормою Закону в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з врахуванням Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Таким чином, позивачі мають право на виплату недоплаченого щомісячного підвищення пенсії за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. У апеляційній скарзі просить скасувати постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачам в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Питання, пов'язані з підвищенням розміру пенсії чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», слід вирішувати шляхом внесення змін до цього Закону. Законодавством не визначено, які органи повинні виплачувати підвищення розміру пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати даний розмір.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 є дітьми війни, що стверджується паспортами позивачів та пенсійними посвідченнями. У Законі України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст.111 Зазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 були визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Отже з 09.07.2007 року дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було відновлено в повному обсязі і позивачі з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року мали право на отримання щомісячного підвищення до пенсії як діти війни відповідно до ст.6 зазначеного Закону.

Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Із матеріалів справи не вбачається, що одна зі сторін наполягала на застосуванні строку звернення до суду під час судового розгляду справи в суді першої інстанціії.

Що стосується дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2008 році то положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, вони визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008. А відтак, позивачі саме з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року мають право на отримання щомісячного підвищення до пенсії як діти війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Вказані Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів, які виникли внаслідок дії положень статтей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» було встановлено підвищення до пенсії дітям війни в таких розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 1 липня - 48,2 грн., з 1 жовтня - 49,8 грн. Однак вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, в зв'язку з чим підлягають застосуванню вимоги положень закону. Крім того, відповідно до ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що приймаючи Закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» держава в особі Верховної Ради України в межах повноважень, передбачених ст. 95 Конституції України, визначила видатки на загальносуспільні потреби, розмір та їх цільове спрямування. Зокрема, п. 12 ст. 71, з врахуванням ст. 11 Закону, зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, як зазначено вище, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

З врахуванням зазначеної вище позиції Європейського суду з прав людини, посилання відповідача на відсутність відповідних асигнувань з державного бюджету України на дані виплати суд апеляційної інстанції не приймає.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячне підвищення до пенсії за 2006 рік не підлягають до задоволення, оскільки положення Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», якими обмежувалася дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційними визнані не були та своєї чинності не втратили.

З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

Оскільки функцію з призначення, нарахування та виплати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 16 грудня 2009 року у справі № 2а-2706/09 за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про стягнення допомоги дітям війни - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Дякович