Постанова

від 12.06.2012 по справі 2а/0570/3216/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Старосуд М.І.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2012 року справа №2а/0570/3216/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Старосуда М.І., Юрченко В.П., Чебанова О.О., при секретарі судового засідання Крамській С.О., за участю позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування рішення № 2194/Н/17-113 від 03 лютого 2012 року, зобов'язання видати свідоцтво про платника єдиного податку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 03 лютого 2012 року №2194/Н/17-113 про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби видати свідоцтво про право сплати єдиного податку фізичною особою - підприємцем згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволенні в повному обсязі.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до ДПІ у Петровському районі м. Донецька з заявою від 23.01.2012 року про застосування спрощеної системи оподаткування. У вказаній заяві позивач вказав наступні обрані види діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005: 52.48.2 - роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами; 52.48.9 - роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не включеними до інших угруповань.

03.02.2012р. податковим органом було направлено позивачу рішення № 2194/Н/17-113 про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, яке вмотивоване тим, що відповідно до підпункту 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Суд апеляційної інстанції вважає вказану відмову відповідача законною та обґрунтованою, а тому суд першої інстанції помилково її скасував.

Підпунктом 4 п.п. 291.5.1. п.п.291.5 ст. 291 ПК України встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Податковим кодексом не визначено поняття «реалізація дорогоцінних металів», «реалізація дорогоцінного каміння», а тому слід застосовувати термін, який визначено Законом України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» № 637, оскільки підпунктом 5.3 Податкового кодексу України визначено, - інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» № 637 встановлено, що:

1) дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

2) дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).

Оскільки позивач обрав такий вид діяльності як роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами (52.48.2) та роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами (52.48.9), то позивач немає права на спрощену систему оподаткування, оскільки торгівля годинниками і ювелірними виробами (в роздріб чи оптом) є реалізацією дорогоцінного металу та дорогоцінного каміння у виробах.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що п.п.4 п.п. 291.5.1. п.п.291.5 ст. 291 ПК України, перераховано всі види господарських операцій, які не дають право на застосування спрощеної системи оподаткування, тобто, суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює лише видобуток, або лише виробництво, або реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння зобов'язаний застосовувати загальну систему оподаткування.

Крім того, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. N 326 "Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики" наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 прийнято Національний класифікатор України, яким встановлена Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2005. Тобто, КВЕД має статистичне призначення і не може застосовуватись при визначені права застосування спрощеної системи оподаткування.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержання норм матеріального і процесуального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року - скасувати.

В задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування рішення № 2194/Н/17-113 від 03 лютого 2012 року та зобов'язання видати свідоцтво про платника єдиного податку відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 15.06.2012 року

Колегія суддів: М.І.Старосуд

В.П. Юрченко

О.О.Чебанов