Постанова

від 18.09.2008 по справі 2-2210/05

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 18 вересня 2008 р.                                                                                   

№

2-2210/05 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

- судді

Кота

О.В.,

суддів:

Владимиренко

С.В.,

Шевчук

С.Р.

перевіривши

касаційну скаргу

ОСОБА_1

на  рішення

Апеляційного

суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2005р. №22-6520/2005

у

справі№С9

(2-2210/05) Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки

Крим

за

позовом

ОСОБА_1

до

1)          Виконавчого комітету

Сімферопольської міської ради  2)          Державного реєстратора

Сімферопольської міської ради 3)         

Виконавчого комітету Залізничної районної ради м.Сімферополя  4)         

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпер"

треті

особи:

1)          ОСОБА_2 2)          ОСОБА_3 3)          ОСОБА_4

про

визнання

недійсним рішення №3а загальних зборів засновників Колективного підприємства

фірми "Альпер" від 10.10.2003р., визнання недійсним засновницького

договору та Статуту ТОВ "Альпер", свідоцтва про державну реєстрацію

товариства, протоколу №4 зборів учасників ТОВ "Альпер" від

22.11.2003р., про скасування перереєстрації Колективного підприємства фірми

"Альпер" в ТОВ "Альпер"

за участю представників:

-          позивача: не з'явились;

-          відповідача 1: не з'явились;

-          відповідача 2: не з'явились;

-          відповідача 3: не з'явились;

-          відповідача 4: не з'явились;

-          третьої особи 1: не з'явились;

-          третьої особи 2: не з'явились;

-          третьої особи 3: не з'явились.

В

С Т А Н О В И В:

У

лютому 2005 року ОСОБА_1 звернулась до Залізничного районного суду м.

Сімферополя Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету

Сімферопольської міської ради; Товариства з обмеженою відповідальністю

"Альпер" про: визнання недійсним рішення загальних зборів засновників

Колективного підприємства "Фірми "Альпер", оформленого

протоколом від 10.10.2003р. про виключення ОСОБА_1 із складу засновників фірми

"Альпер"; визнання недійсними рішення загальних зборів Колективного

підприємства "Фірми "Альпер" від 22.11.2003р., оформленого

протоколом №4, про перереєстрацію фірми "Альпер", про затвердження

статуту товариства, про підписання установчого договору про включення в склад

учасників товариства ОСОБА_4; визнання такими, що не відповідають діючому

законодавству України, установчих документів Товариства з обмеженою

відповідальністю "Альпер"; визнання незаконною та скасування

перереєстрації Колективного підприємства "Фірми "Альпер" в

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпер" від 23.12.2003р.

В

позовній заяві позивач вказувала, що згідно рішення Залізничного районного суду

м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 05.02.2004р., яке залишене без

змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 24.05.2004р.,

визнані недійсними установчий договір від 28.12.2000р. та статут Колективного

підприємства "Фірма "Альпер", перереєстровані виконавчим

комітетом Залізничної районної ради м. Сімферополя 01.02.2001р.; свідоцтво про

перереєстрацію від 01.02.2001р. та розпорядження Виконавчого комітету

Залізничної районної ради м.Сімферополя від 01.02.2001р. про перереєстрацію;

протокол зборів засновників фірми "Альтер" від 28.12.2000р; рішення

загальних зборів засновників Колективного підприємства "Фірма

"Альпер", оформлених протоколами від 15.04.2002р. та 25.11.2002р.

На

виконання зазначеного рішення місцевого суду Виконавчим комітетом Залізничної

районної ради м.Сімферополя 08.06.2004р. було прийнято рішення №94/4, яким

скасована державна реєстрація Колективного підприємства "Фірма

"Альпер" та відновлена реєстрація Фірми "Альпер" від

03.12.1998р. в формі, яка існувала до перереєстрації - приватного підприємства.

Видано свідоцтво про державну реєстрації Фірми "Альпер".

Рішенням

Виконавчого комітету Залізничної районної ради м.Сімферополя від 10.08.2004р.

№139 було скасовано рішення Виконавчого комітету Залізничної районної ради

м.Сімферополя від 08.06.2004р. №94/4.

Позивач

зазначала, що 23.12.2003р. в період розгляду справи в Залізничному районному

суді м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання недійсними

установчих документів Колективного підприємства "Фірма "Альпер"

була здійснена зміна організаційно-правової форми підприємства, а саме:

Колективне підприємство "Фірма "Альпер" було реорганізовано в

ТОВ "Альпер" на підставі протоколів від 10.10.2003р. та 22.11.2003р.

В

обґрунтування позовних вимог позивач вказала про проведення 10.10.2003р. загальних

зборів засновників Фірми "Альпер" (протокол №3а від 10.10.2003р.), на

яких було прийнято рішення про виключення її зі складу засновників фірми

"Альпер"; а також 22.11.2003р. зборів учасників ТОВ

"Альпер" (протокол №4 від 22.11.2003р.), на яких було прийнято

рішення про перереєстрацію фірми "Альпер", затверджено Статут ТОВ

"Альпер" та підписано установчий договір ТОВ "Альпер";

включення в склад учасників ТОВ "Альпер" ОСОБА_4.

Посилаючись

на п.2 ст.34 Закону України "Про підприємства в Україні", ст.8 Закону

України "Про підприємництво", позивач просив задовольнити його

вимоги.

Ухвалою

Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від

23.02.2005р., на підставі ст.ст. 149-153 ЦПК України, з метою забезпечення

виконання рішення суду заборонено перереєстрацію КП "Фирма

"Альпер", ТОВ "Альпер" до набрання рішенням законної сили.

В

квітні 2005 року позивач, в порядку ст. 103 ЦПК України, просила суд залучити

до участі у справі в якості відповідачів Виконавчий комітет Залізничної районної

ради м.Сімферополя та Державного реєстратора Сімферопольської міської ради, та

в якості третіх осіб: ОСОБА_2; ОСОБА_3, ОСОБА_4, доповнила заявлені вимоги та

просила:

-

визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Колективного

підприємства "Фірми "Альпер", оформлені протоколом від

10.10.2003р. про виключення ОСОБА_1 із складу засновників фірми

"Альпер";

-

визнати недійсними рішення загальних зборів Колективного підприємства

"Фірми "Альпер" від 22.11.2003р., оформлені протоколом №4 про

перереєстрацію фірми "Альпер" про затвердження статуту товариства,

про підписання установчого договору про включення в склад учасників товариства

ОСОБА_4;

-

визнати такими, що не відповідають чинному законодавству України, установчі

документи ТОВ "Альпер";

-

визнати незаконною та скасувати перереєстрації Колективного підприємства

"Фірми "Альпер" в Товариство з обмеженою відповідальністю

"Альпер" від 23.12.2003р.;

-

скасувати реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Альпер"

здійснену Державним реєстратором Сімферопольської міської ради Єрмаковою В.В.;

-

зобов'язати Державного реєстратора Сімферопольської міської ради Єрмакову В.В.

внести в Єдиний державний реєстр підприємств, організацій та установ Фірму

"Альпер" (код 30229284);

-

скасувати рішення Виконавчого комітету Залізничної районної ради м.Сімферополя

від 10.08.2004р. №139 про скасування рішення Виконавчого комітету Залізничної

районної ради м.Сімферополя від 08.06.2004р. №94/4.

Рішенням

Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від

19.05.2005р. (суддя Старова Н.Є) позовні вимоги задоволено; визнано недійсними

установчий договір та статут Товариства з обмеженою відповідальністю

"Альпер", перереєстрований Виконавчим комітетом Залізничної районної

ради м.Сімферополя 23.12.2003р., свідоцтво про перереєстрацію від 23.12.2003р.

Залізничного райвиконкому м. Сімферополя, свідоцтва про державну реєстрацію

держреєстратора серія АОО №431117 Товариства з обмеженою відповідальністю

"Альпер", протокол зборів учасників ТОВ "Альпер" №4 від 22.11.2003р.;

скасовано перереєстрацію Колективного підприємства "Фірми

"Альпер" в Товариство з обмеженою відповідальністю "Альпер"

від 23.12.2003р. з внесенням змін до Єдиного державного реєстру підприємств,

організацій та установ з включенням в нього фірму "Альпер" приватної

форми власності код 30229284; рішення загальних зборів засновників КП

"Фірми "Альпер" №3а від 10.10.2003р. визнано недійсним;

скасовано рішення Виконавчого комітету Залізничної районної ради м.Сімферополя

№139 від 10.08.2004р.

Рішенням

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2005р. (колегія суддів у

складі головуючого судді Яковенко Л.Г., суддів      Синельщікова О.В., Куриленко О.С.)

рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим

від 19.05.2005р. скасовано, ухвалено нове рішення про відмову ОСОБА_1 в

задоволенні позовних вимог.

Не

погоджуючись з рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від

10.10.2005р., ОСОБА_1  звернулась до

Верховного суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначений судовий

акт скасувати та залишити в силі рішення Залізничного районного суду м.

Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19.05.2005р. Вимоги касаційної

скарги мотивовані порушенням апеляційним судом норм матеріального та процесуального

права.

У

запереченні на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю

"Альпер" просить касаційну скаргу відхилити, а рішення Апеляційного

суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2005р. -залишити без змін. 

29.12.2006р.

набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів

України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з

корпоративних спорів” від 15.12.2006р. №483-V.

Відповідно

до п.5, п.6 Прикінцевих положень названого Закону після набрання чинності цим

Законом касаційні скарги (подання) на судові рішення у справах, передбачених

пунктом 2 Прикінцевих положень цього Закону, підлягають розгляду за правилами

Господарського процесуального кодексу України. Касаційні скарги (подання) на

рішення судів у справах, передбачених пунктом 2 Прикінцевих положень цього

Закону, що подані до набрання чинності цим Законом, по яких провадження не

порушено (не відкрито) Верховним Судом України чи Вищим адміністративним судом

України, передаються для розгляду Вищому господарському суду України.

На

виконання вказаних норм законодавства України апеляційний суд Запорізької

області ухвалою від 28.03.2008р. передав касаційну скаргу ОСОБА_1 разом зі

справою до Вищого господарського суду України.

Розглянувши

матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача,

проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність

застосування районним та апеляційним судами норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла

наступного висновку.

Районним

судом встановлено, що ОСОБА_1 створено приватне підприємство "Фірма

"Альпер", про що в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності

Виконавчого комітету Залізничної районної ради м.Сімферополя здійснений запис за

реєстраційним номером НОМЕР_1, підприємство включено в Єдиний державний реєстр

підприємств, організацій та установ, позивачу видана картка по реєстрації її як

суб'єкта підприємницької діяльності.

Рішенням

загальних зборів засновників Фірми "Альпер" від 10.10.2003р.,

оформленого протоколом №3-А, позивач виключений із складу засновників.

Районним

судом встановлено, що на день проведення зазначених зборів засновників, фірма

"Альпер" була зареєстрована як колективне підприємство згідно статуту

від 01.02.2001р., отже загальні збори проводились засновниками неіснуючої

фірми. Загальні збори проводились без повідомлення позивача, як

засновника приватної фірми, так і засновника Колективного підприємства

"Фірма "Альпер". Крім того, на день проведення зазначених зборів,

позивач був виключений із складу засновників згідно рішення загальних зборів

фірми "Альпер" від 22.11.2002р.

Згідно

протоколу №4 зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю

"Альпер" від 22.11.2003р. з повісткою дня: про перереєстрацію фірми

"Альпер", затвердження статуту, підписання установчого договору,

обрання на посаду генерального директора, присутні на загальних зборах як

учасники ТОВ "Альпер" ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (тоді як товариство

не існувало на день проведення зборів), постановили перереєструвати фірму

"Альпер", яка по статутним документам від 01.02.2001р. була

Колективним підприємством "Фірма "Альпер", в Товариство з

обмеженою відповідальністю, згідно з установчим договором, підписання якого

передбачалось п.2 повістки дня; ввели в склад учасників товариства -ОСОБА_4

При

цьому, судом першої інстанції встановлено, що загальні збори фірми

"Альпер" 10.10.2003р. та ТОВ "Альпер" 22.11.2003р.

проведені з порушенням п.1 Статуту приватної фірми "Альпер",

ст.ст.14, 15 Закону України "Про підприємства в Україні", ст. 23

Закону України "Про власність".

Водночас

судом встановлено, що оспорювані рішення загальних зборів проведені не

засновником приватної фірми, не засновниками Колективного підприємства

"Фірми "Альпер", ОСОБА_1 її власність (частка в статутних

фондах) не відступалась, не відчужувалась іншим (третім) особам, не приймались

суми вкладів від його працівників, власником не ставилось питання про зміну

організаційно-правової форми та форми власності підприємства, а трудовий

колектив своєї власності у фірмі не мав, оскільки складався із найманих

працівників.   

На

підставі чого районний суд дійшов висновку, що проведені з грубим порушенням

законодавства і ухвалені цими зборами рішення є неправомірними і не мають

юридичної сили.

Також

судом встановлено, що 23.12.2003р. Виконавчий комітет Залізничної районної ради

м.Сімферополя здійснив перереєстрацію фірми "Альпер", без врахування

того, що в лютому 2001 року зазначена фірма була перереєстрована в Колективне

підприємство "Фірму "Альпер", та з порушенням п.г) ч.1 ст.3

постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок державної реєстрації

суб'єктів підприємницької діяльності" від 25.05.1998р. №740 без надання

документу, що засвідчує сплату власником внеску до статутного фонду в розмірі

30%.

Суд

апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого суду в апеляційному

порядку зазначив, що ОСОБА_1 не є засновником ТОВ "Фірма

"Альпер", до складу його засновників входять треті особи по справі

-ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а тому створення товариства 22.11.2003р., його

установчі документи і державна реєстрація, а також рішення райвиконкому від

10.08.2004р. не порушують її права.

На

підставі чого суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність

законних підстав для визнання недійсним протоколу зборів засновників фірми

"Альпер" від 10.10.2003р. про виключення позивача зі складу її

засновників, оскільки державна реєстрація цього підприємства скасована, а

юридична особа виключена з державного реєстру.

Зазначені

висновки місцевого райсуду та апеляційного суду є передчасними з наступних

підстав.

Пунктами

1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та

Господарського кодексу України 

передбачено. Що зазначені кодекси набирають чинності з 1 січня 2004

року, та застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ними

чинності. Щодо цивільних та господарських відносин, які виникли після набрання

чинності відповідними положеннями кодексів, положення цих кодексів

застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати

після набрання ним чинності.

Райсуд

та суд апеляційної інстанції при прийнятті судових актів, всупереч зазначених

норм, керувались положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.

Райсуд

прийняв рішення про визнання недійсним свідоцтва про державну реєстрацію та

протоколу зборів учасників ТОВ "Альпер" №4 від 22.11.2003р. без

врахування того, що протокол є лише технічним документом, який фіксує факт

прийняття рішення загальними зборами, а також без з'ясування підвідомчості

зазначених позовних вимог.

Водночас

райсуд при прийнятті рішення про скасування перереєстрації КП "Фірма

"Альпер" в ТОВ "Альпер" не врахував, що на момент

здійснення такої перереєстрації способи захисту порушених прав та законних

інтересів було визначено ст.6 ЦК УРСР, згідно якої захист цивільних прав

здійснюється в установленому законом порядку судом, арбітражем, третейським

судом, зокрема, шляхом визнання цих прав, відновлення становища, яке існувало

до порушення права і припинення дій, які порушують право, тощо.

Зазначене

залишилося поза увагою й суду апеляційної інстанції під час перегляду в

апеляційному порядку рішення райсуду.

Разом

з тим, судами не враховано обставини, що правонаступництво однієї юридичної

особи стосовно іншої реорганізованої юридичної особи відбувається на

підставі  установчих документів (статут

тощо) новоствореної юридичної особи, розподільчого балансу і передавального

акта та тісно пов'язано з переходом від правопопередника до правонаступника

відповідних майнових прав та обов'язків.

Однак

суди попередніх інстанцій не з'ясували, коли і на підставі чого позивач

виключений зі складу засновників, не надали зазначеному належної правової

оцінки з застосуванням відповідних норм матеріального права.

Згідно

імперативних вимог ст.1117 Господарського процесуального кодексу

України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція

на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом

першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними

обставини, що не були встановлені у судових актах чи відхилені ним, вирішувати

питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над

іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи

наведене, неповне встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та

обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам

справи, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на

новий розгляд до місцевого господарського суду для достовірного з'ясування

вищезазначених обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення

спору.

Під

час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене,

всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи,

витребувати та залучити до матеріалів справи усі документи, які стосуються

предмету даного спору, дати їм належну правову оцінку, об'єктивно оцінити

докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і

в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права,

що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і

законне судове рішення.

Відповідно

до ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові

касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового

розгляду справи.

Керуючись

ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК

України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну

скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення

Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2005р. у справі

№22-6520/2005 та рішення Залізничного райсуду м. Сімферополя від 19.05.2005р. у

справі №С9 (2-2210/05) скасувати.

Справу

№С9 (2-2210/05) №22-6520/2005 передати на новий розгляд до господарського суду

Автономної Республіки Крим.

Головуючий

суддя:

О. Кот

 Судді: 

С. Владимиренко

 С. Шевчук