Постанова

від 11.09.2008 по справі 4/106-76

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 11 вересня 2008 р.                                                                                   

№

4/106-76 

Вищий господарський

суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Кота

О.В.

Суддів

Шевчук

С.Р. (доповідач) Владимиренко

С.В.

розглянувши  касаційну               скаргу

Відкритого

акціонерного товариства "Павлівський пивоварний завод"

на

постанову Львівського

апеляційного господарського суду  від  18.03.2008р.

у

справі №4/106-76

господарського суду Волинської області

за

позовом

ОСОБА_1

до

Відкритого

акціонерного товариства "Павлівський пивоварний завод"

прозобов'язання проведення незалежної

аудиторської перевірки

          В судовому засіданні взяли участь

представники:

-          позивача: не з'явились

-          відповідача: ОСОБА_2 дов. б/н від

01.09.2008р.

-         

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернулась до господарського суду Волинської області з позовною заявою про

зобов'язання провести незалежну аудиторську перевірку ВАТ "Павлівський

пивоварний завод" його фінансово-господарської діяльності за період

2001-2006 р. та перший квартал 2007р., з дорученням  проведення цієї перевірки ПП

"АФК-Аудит".

Рішенням

господарського суду Волинської області від 10.12.2007р. (суддя                  Слободян П.Р.) позов

задоволено повністю. Зобов'язано відповідача 

провести аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності

товариства за період 2001-2006 р.р. та перший квартал 2007р. та доручено

проведення цієї перевірки ПП "АФК-Аудит".

Постановою

Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. (головуючий

Юрченко Я.О., судді Марко Р.І., Давид Л.Л.) вказане рішення суду залишено без

змін.

Не

погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями відповідач звернувся до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на

неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх

скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Відзив

на касаційну скаргу на час розгляду справи в касаційній інстанції суду наданий

не був, що, в силу положень статті 1112 ГПК України, не перешкоджає

перегляду судового акту, що оскаржується.

Позивач

не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду

касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений

належним чином.

За   розпорядженням Заступника  Голови    

Вищого   господарського суду

України   Шульги О.Ф  від 

10.09.2008 р. у справі змінено колегію суддів та призначено колегію

суддів у складі:  Кота

О.В.-головуючий,              Шевчук С.Р.

(доповідач), Владимиренко С.В.

Перевіривши

доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин,

проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм

матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського

суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи

з наступного.

Судами

попередніх інстанцій встановлено, що згідно з п.1.1 Статуту ВАТ “Павлівський

пивоварний завод” останнє засноване відповідно до рішення регіонального

відділення Фонду Державного майна України по Волинській області, наказ № 620

від 04.12.1995р. шляхом перетворення державного підприємства “Павлівський

пивоварний завод” у відкрите акціонерне товариство згідно з Декретом Кабінету

Міністрів України “Про особливості приватизації майна в агропромисловому

комплексі” від 17.05.1993р. № 51.

ОСОБА_1

-позивач - є власником простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства

“Павлівський пивоварний завод” у загальній кількості 174 968 шт. (40,33 %

статутного фонду товариства), що підтверджується сертифікатом іменних акцій

НОМЕР_1.

З

метою реалізації встановленого ст.162 Цивільного кодексу України права

акціонера вимагати проведення у будь-який час аудиторської перевірки діяльності

акціонерного товариства, позивач, як акціонер відповідача, у травні 2007р.

звернулась до ВАТ “Павловський пивоварний завод” із заявою від 18.05.2007р. про

проведення незалежної аудиторської перевірки за період 2001-2006рр. та перший

квартал 2007р. Зазначену заяву отримано відповідачем 04.06.2007р, що

стверджується повідомленням про вручення пошитого відправлення.

Втім,

відповідач відповіді на вказану заяву позивачу не надав та аудиторську

перевірку не провів.

Відтак,

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ВАТ “Павлівський пивоварний завод” про

зобов'язання відповідача провести аудиторську перевірку фінансово-господарської

діяльності товариства за період 2001-2006рр. та перший квартал 2007р.

Згідно

з ч.2 ст.162 Цивільного кодексу України аудиторська перевірка діяльності

акціонерного товариства, у тому числі такого, що не зобов'язане публікувати для

загального відома документи, має бути проведена у будь-який час на вимогу

акціонерів, які разом володіють не менш як десятьма відсотками акцій. Порядок

проведення аудиторських перевірок діяльності акціонерного товариства

встановлюється статутом товариства і законом. Витрати, пов'язані з проведенням

такої перевірки, покладаються на осіб, на вимогу яких проводиться аудиторська

перевірка, якщо загальними зборами акціонерів не буде ухвалене рішення про

інше.

Отже

зі змісту ч.2 ст.162 Цивільного кодексу України вбачається, що право акціонера

вимагати проведення аудиту не залежить, ні від бажання самого товариства (його

посадових осіб) проводити чи не проводити перевірку, ні від доцільності чи

відсутності доцільності проведення такої перевірки, наявності вже проведених

перевірок тощо.

За

таких обставин та враховуючи, що відповідачем не доведено обґрунтованості

заперечень проти вимоги позивача-акціонера, який володіє більш як 10% акцій

товариства відповідача, провести аудиторську перевірку ВАТ “Павлівський

пивоварний завод” місцевий господарський суд, з яким погодився і суд

апеляційної інстанції, задовольнив позов та зобов'язав  відповідача провести аудиторську перевірку

його фінансово-господарської діяльності, з дорученням проведення цієї перевірки

фірмі, з якою у позивача вже укладено договір.

Між

тим, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з

прийнятими судовими рішеннями, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного

Суду України "Про судове рішення” від 29.12.76 №11 (із змінами та

доповненнями) та ст.ст. 84, 105 ГПК України обґрунтованим визнається рішення, в

якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки

суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають

дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому

засіданні.

При

цьому, відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Прийняті

у даній справі судові рішення вказаним вимогам не відповідають, так як

господарські суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи і

вирішення спору по суті не з'ясували до кінця дійсні права та обов'язки сторін,

порядок подання заяв про необхідність проведення аудиторської перевірки та

період за який може проводитись така перевірка, а  тому ухвалені у справі судові рішення не

містять повного юридичного аналізу обставин справи, а правові висновки, що

містяться в них, не ґрунтуються на конкретних матеріально-правових нормах.

Так,

ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не встановили моменту, з

якого у позивача виникло право вимагати проведення перевірки та за який період.

Тобто судам слід було вирішити питання можливості вимагати проведення перевірки

починаючи з 2001р., виходячи з того, що сертифікат іменних акцій отриманий лише

в 2003р. та враховуючи встановлений термін зберігання бухгалтерських

документів.

Також

судам, виконуючи вимоги ст. 43 ГПК України, слід було перевірити дотримання позивачем

порядку подання заяв з вимогою про проведення аудиторської перевірки,

правильність її оформлення та встановити орган (особу) до якої у відповідності

до статуту  така заява подається.

Окрім

цього, доручаючи проведення аудиторської перевірки товариства ПП

"АФК-Аудит", з якою у позивача вже укладений договір, суди не

звернули уваги на те, що це порушує право товариства (відповідача), якого саме

і зобов'язано провести аудиторську перевірку, на вільний вибір фірми-аудиту.

Вищевикладене

свідчить про неповний та необ'єктивний розгляд справи, як в суді першої, так і

в суді апеляційної інстанції оскільки, в порушення вимог ст.ст. 32-34, 43 ГПК

України, суди не з'ясували належним чином дійсні обставини справи, що вплинуло

на їх юридичну оцінку, а відповідно і правильність застосування норм

матеріального права.

З

огляду на викладене та враховуючи, що в силу вимог ст.1117 ГПК

України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними

обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду

чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,

про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково

перевіряти їх, Вищий господарський    

суд   України вважає за

необхідне скасувати прийняті у справі рішення, з направленням справи на новий

розгляд до місцевого господарського суду.

Під

час нового розгляду місцевому господарському суду необхідно врахувати

викладене, всебічно з'ясувати всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити

докази, що мають юридичне значення для їх розгляду і вирішення спору по суті, і

в залежності від цього прийняти основане на законі рішення.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1119- 11112 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну

скаргу відкритого акціонерного товариства "Павлівський пивоварний

завод"  задовольнити частково.

Постанову

Львівського апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. та рішення

господарського суду Волинської області від 10.12.2007р. у справі №4/106-76

скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Волинської

області в іншому складі суду.

Головуючий                                                                      

Кот О.В.

С у д д я                                                                                Шевчук

С.Р.

С у д д я                                                                               

Владимиренко С.В.