Постанова

від 10.09.2008 по справі 11/84-пн-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 10 вересня 2008 р.                                                                                   

№

11/84-пн-07 

Вищий 

господарський  суд  України 

в  складі  колегії 

суддів:

Бернацької

Ж.О. -головуючої (доповідач),

Грека

Б.М.,

Остапенка

М.І.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 та фермерського

господарства "Карат" на рішення господарського суду Херсонської

області від 25.02.2008 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського

суду від 25.04.2008 р. в справі № 11/84-пн-07 за позовом відкритого

акціонерного товариства "Каланчацький маслозавод" до 1) відкритого

акціонерного товариства "Каланчацька харчосмакова фабрика", 2)

фермерського господарства "Карат" за участю третьої особи без

самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Херсонського

державного бюро технічної інвентаризації про переведення права та обов'язків

покупця за договором купівлі-продажу

за

участю представників сторін:

від

позивача: Кияшка О.О.,

від

відповідача 1: не з'явилися, від відповідача 2: не з'явилися,

від

третьої особи: не з'явилися, від скаржника -ОСОБА_2: ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач

-відкрите акціонерне товариство "Каланчацький маслозавод" у лютому

2007 року звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною

заявою до відповідачів: 1) відкритого акціонерного товариства "Каланчацька

харчосмакова фабрика", 2) фермерського господарства "Карат" за

участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача: Херсонського державного бюро технічної інвентаризації про

переведення права та обов'язків покупця на позивача за договором

купівлі-продажу № 152 від 25.07.2005 р., укладеним між відповідачами.

Позов

обґрунтовано порушенням відкритим акціонерним товариством "Каланчацька

харчосмакова фабрика" положень статті 362 Цивільного кодексу України щодо

переважного права позивача на купівлю частини спірної будівлі.

Постановою

Вищого господарського суду України від 03.10.2007 р. скасовані рішення

господарського суду Херсонської області від 10.04.2007 р. та постанова

Запорізького апеляційного господарського суду від 15.06.2007 р., справа

передана на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 25.02.2008 р., дата підписання

-03.03.2008 р., (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено, переведено право

покупця за договором купівлі-продажу № 152 від 25.07.2005 р., укладеним

Чаплинським філіалом Першої Української універсальної біржі між відкритим

акціонерним товариством “Каланчацька харчосмакова фабрика”  і селянським (фермерським) господарством

“Карат”, за ціною 1000 грн., частини одноповерхової будівлі фірмового магазину

(приміщення 1-1, 1-3, 1-5), загальною площею 39,4 м2 за адресою:

Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Чорноморська, 1, з селянського

(фермерського) господарства “Карат” на відкрите акціонерне товариство

“Каланчацький маслозавод”; сплачено селянському (фермерському) господарству “Карат”

з депозитного рахунку суду 1000 грн. вартості предмету купівлі-продажу за

договором № 152 від 25.07.2005 р.

Рішення

суду мотивовано тим, що внаслідок укладання спірної угоди між відповідачами

були порушені права позивача як співвласника будівлі на першочергове придбання

її частки.

Постановою

Запорізького апеляційного господарського суду від 25.04.2008 р. (судді: Колодій

Н.А. -головуючий, Коробка Н.Д., Мірошниченко М.В.)  залишено без змін  рішення господарського суду Херсонської

області від 25.02.2008 р.

Постанова

мотивована тим, що рішення прийнято з повним і достовірним встановленням всіх

фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору та правильним

застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Не

погоджуючись з прийнятими судовими актами, ОСОБА_1 звернувся до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та

припинення провадження в справі.

В

обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на порушення його прав як

власника спірного приміщення, що є підставою для скасування судових актів

відповідно до статті 11110 Господарського процесуального кодексу

України.  Крім того, скаржник посилається

на те, що він є фізичною особою, тому спір не підлягає розгляду в порядку

господарського судочинства.

Не

погоджуючись з прийнятими судовими актами, фермерське господарство

"Карат" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною

скаргою про їх скасування та припинення провадження в справі у зв'язку з

неповним з'ясуванням судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення

для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. 

У

клопотанні позивач просить взяти до уваги, що договір дарування, укладений між

ОСОБА_1 та селянським господарством “Карат”, рішенням Каланчацького районного

суду Херсонської області визнано недійсним.

Розпорядженням

заступника Голови Вищого господарського суду України Шульгою О.Ф. від

09.09.2008 р. в справі  призначена  колегія у складі суддів: Бернацької Ж.О.

(головуюча), Грека Б.М., Остапенка М.І.

Заслухавши

представників скаржника, позивача, обговоривши доводи касаційної скарги,

перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального

права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню,

виходячи з наступного.

Судами

попередніх інстанцій встановлено, що 25.07.2005 р. між відкритим акціонерним

товариством “Каланчацька харчосмакова фабрика” та селянським фермерським

господарством “Карат” укладено договір № 152.

Відповідно

до договору відкрите акціонерне товариство “Каланчацька харчосмакова фабрика”

продало селянському (фермерському) господарству “Карат” частину, одноповерхової

будівлі, фірмового магазину, загальною площею 39,4 м2, по вул.

Чорноморській, 1, в смт. Каланчак, Херсонської області, за ціною 1000 грн.

Відкрите

акціонерне товариство “Каланчацький маслозавод” звернулося до господарського

суду з позовом про переведення прав покупця за договором купівлі-продажу №152

від 25.07.2005 р. у зв'язку з наявністю переважного права щодо купівлі частки у

праві спільної часткової власності, яке порушено відповідачем 1.

Відповідно

до частини 1 статті 362 Цивільного кодексу України  у разі продажу частки у праві спільної

часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її

купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах. 

Переважне

право співвласника на придбання частки будівлі позивач обґрунтовує, що на

підставі свідоцтва про право власності від 06.09.2004 р. та рішення виконавчого

комітету Каланчацької селищної ради № 146 від 21.07.2004 р. він є власником

іншої, ніж спірна, частини, площею 66,3 м2, одноповерхової будівлі,

по вул. Чорноморській, 1, в смт. Каланчак, Херсонської області.

Право

власності на спірну частину вказаної будівлі, що належало відкритому

акціонерному товариству “Каланчацький маслозавод”  (як на фірмовий магазин)  посвідчено рішенням виконавчого комітету

Каланчацької селищної ради № 169 від 18.12.2002 р.

Частиною

1 статті 368 Цивільного кодексу України встановлено, що спільна власність двох

або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є

спільною сумісною власністю.

Відповідно

до статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або

більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне

майно).

Спільна

власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена

спільна сумісна власність на майно.

Спільна

власність співвласників на спірну будівлю не встановлювалася.

Судом

апеляційної інстанції правильно встановлено, що кожна сторона набула права

власності на свою частку окремо з різних правових підстав; майно співвласників

спірної будівлі було виділено в натурі, що свідчить про розділення будівлі між

власниками, тому належить співвласникам на праві спільної часткової власності, і

будь-які правові підстави для визнання за позивачем права спільної сумісної

власності на частку спірної будівлі відсутні.

Статтею

362 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі продажу частки у праві

спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими

особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних

умовах. Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний

письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши

ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо співвласник відмовився від

здійснення переважного права купівлі чи не здійснить цього права щодо

нерухомого майна протягом одного місяця від дня отримання ними повідомлення,

продавець має право продати свою частку іншій особі.

Суди

також дійшли правильного висновку, що позивача не було повідомлено належним

чином, оскільки пропозиція щодо реалізації частини одноповерхової будівлі за

адресою: Херсонська область, смт. Каланчак, вул. Чорноморська, 1, викладена у

листі від 26.03.2004 р. не містила ціни всупереч вимог частини 2 статті 362

Цивільного кодексу України, а недотримання всіх встановлених законом вимог щодо

такого повідомлення слід вважати порушенням переважного права співвласника

майна, яке тягне за собою правові наслідки, передбачені частиною 4 статті 362

Цивільного кодексу України.

Неможливість

переведення права покупця за угодами, укладеними  на біржових торгах, суд вважає

безпідставними, оскільки чинне законодавство, 

зокрема, стаття 362 Цивільного кодексу України не містить таких

обмежень.

Крім

того, враховуючи обов'язок позивача, передбачений частиною 4 статті 362

Цивільного кодексу України, одночасного внесення на депозитивний рахунок суду

грошової суми, яку за договором повинен сплатити покупець, позивач у разі

подання такого позову повинен оплатити будь-яку, у тому числі і найбільшу,

встановлену на торгах, ціну.

Також

суд апеляційної інстанції правильно відхилив посилання на порушення норм

процесуального права у зв'язку із незалученням до участі у  розгляді права в якості третьої особи без

самостійних вимог фізичної особи -ОСОБА_1, оскільки договір дарування, за яким

ОСОБА_1 набув права власності на спірне майно, за рішенням Каланчацького

районного суду Херсонської області від 17.07.2008 р. в справі № 2-477/08

визнано недійсним.

Враховуючи

зазначене, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем

доведені обставини, які є підставою набуття переважного права на придбання

частки у праві спільної часткової власності у разі її продажу.

Доводи

касаційних скарг про порушення під час прийняття оскаржуваних судових актів

норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи

викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних

висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних

правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Таким

чином, рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського

суду є законними і обґрунтованими, тому підстав для їх скасування не

вбачається.

Керуючись

статтями 1115, 1117, 1119, 11111

Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні

скарги ОСОБА_1 та фермерського господарства "Карат" залишити без задоволення.

Рішення

господарського суду Херсонської області від 25.02.2008 р. та постанову

Запорізького апеляційного господарського суду від 25.04.2008 р. в справі

господарського суду Херсонської області № 11/84-пн-07 залишити без змін.

Головуючий,

суддя:

Ж.

Бернацька

Судді:

Б. Грек

М.

Остапенко