Постанова

від 12.03.2012 по справі 2а-4334/11/0170/23

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-4334/11/0170/23

12.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Кучерука О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В. ) від 01.06.11 по справі № 2а-4334/11/0170/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Високе" (вул. Промислова, буд.20,Бахчисарай, Автономна Республіка Крим,98400)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 3,Бахчисарай,98403)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 червня 2011 року у справі № у справі № 2а-4334/11/0170/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Високе»до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим № 0002741501/0 від 21 грудня 2010 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 червня 2011 року та у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги посилається на те, що позивачем було направлено до ДПІ рекомендованою кореспонденцією податкову декларацію з податку на прибутку за перше півріччя 2010 року, яка отримана ДПІ 30 липня 2010 року. Однак, податкова інспекція повідомила позивача про те, що надана податкова декларація не відповідає вимогам діючого законодавства і не може бути визнана як податкова декларація, а також запропонувала позивачу надати нову податкову декларацію за даний звітний період. Після настання граничного строку подання декларації, позивачем була надана нова декларація з податку на прибуток за півріччя 2010 року, яка також не була визнана податковою інспекцією у якості податкової декларації, про що було повідомлено позивача. Вказані дії ДПІ не визнавалися протиправними.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 12.03.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із визначенням позивачу податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 170,00 грн. з податку на прибуток, про що податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2010 року № 0002741501/0.

З вказаного повідомлення-рішення вбачається, що воно прийнято на підставі акту ДПІ у Бахчисарайському районі АР Крим «Про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності»№ 294/1501/34625411 від 09 грудня 2010 року, яким було встановлено неподання податкової декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року граничним строком подання 09 серпня 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що податкова декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року була надана до ДПІ позивачем своєчасно -09 серпня 2010 року, а податковий орган не мав право відмовити позивачу у її прийнятті, оскільки надана податкова декларація відповідає вимогам законодавства щодо форми податкової звітності.

Судова колегія не погоджується з даними висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7 не застосовується.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 4.1.7 пункту 4.1 статті 4 Закону платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була надана до відповідача податкова декларація з податку на прибуток підприємств «Звітна»за 1 півріччя 2010 року, яка була направлена поштою та отримана податковою інспекцією 30 липня 2010 року (а.с. 11-12). Листом від 03 серпня 2010 року податкова інспекція повідомила позивача про те, що вказана податкова декларація не визнана як податкова звітність у зв'язку із невідповідністю п.п.4.4 -4.5 Наказу ДПА України № 827 від 31 грудня 2008 року та було запропоновано позивачу надати нову декларацію, оформлену відповідно до вимог порядку заповнення звітності.

Позивач погодився з вказаним рішенням податкової інспекції та направив на адресу податкової інспекції декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 півріччя 2010 року з позначкою «Звітна нова». При цьому, декларація була направлена поштою 09 серпня 2010 року та отримана податковою інспекцією 12 серпня 2010 року (а.с. 14-15). Тобто декларація «Звітна нова»була скерована поштою на адресу податкової інспекції в останній день граничного строку її подання, а саме -09 серпня 2010 року.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується той факт, що «Звітна нова»декларація направлена позивачем по за межами строку, встановленого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Судова колегія не може прийняти до уваги лист позивача від 09 серпня 2010 року исх.№ 1 (а.с. 37), у якому зазначено, що позивачу було відмовлено у прийнятті «Звітної нової»декларації 09 серпня 2010 року, оскільки будь-яких доказів того, що позивач дійсно 09 серпня 2010 року намагався надати у податкову інспекцію «Звітну нову»декларацію 09 серпня 2010 року та йому у цьому було відмовлено -в матеріалах справи не міститься.

Як вказувалося вище, відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першої цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника контролюючого органу із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію.

Суду не надана опис поштового відправлення, який би свідчив про те, що лист від 09 серпня 2010 року направлявся до відповідача, та у листі не зазначено прізвище службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію. При цьому, дії податкової інспекції щодо невизнання «Звітної нової» декларації податковою звітністю або рішення податкової інспекції, що викладено листом від 13 серпня 2010 року за № 1717/10/28 (а.с. 39) позивачем не оскаржувалися та не визнані протиправними. При цьому, судова колегія виходить із положень пункту 4.12 Наказу ДПА України № 493 від 08 липня 2010 року, відповідно до якого нова декларація надається після надання декларації (основної) за звітний період до граничного строку надання за той же період.

При таких обставинах справи у судової колегії немає правових підстав до висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції -підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 01 червня 2011 року у справі № 2а-4334/11/0170/23 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову -відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис З.І.Курапова

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська