Постанова

від 24.09.2008 по справі 43/420

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 24 вересня 2008 р.                                                                                   

№

43/420 

Вищий господарський 

суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук

Л.Й. (головуючий-доповідач),

Разводової

С.С., Самусенко С.С.

розглянувши

касаційну скаргу

державної

податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

на

постанову

господарського

суду міста Києва від 06.06.2008

у

справі господарського

суду

№ 43/420

міста Києва

про

визнання банкрутом

товариства

з обмеженою відповідальністю «Аратта-2006»

ліквідатор

ОСОБА_1

в судовому засіданні взяли участь  представники :

від

заявника касаційної скарги

Федоров

С.Ф. (дов. №1761/9/10 від 04.03.2008)

від

боржника

не

з'явились

В С Т А Н О В И В 

:

          господарський суд міста Києва ухвалою від 16.05.08

порушив  провадження у справі про

визнання товариства з обмеженою відповідальністю «Аратта-2006» (далі -боржника)

банкрутом за заявою голови ліквідаційної комісії товариства, в зв'язку з

прийняттям його засновником рішення про ліквідацію підприємства та призначення

ліквідаційної комісії, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими

статтею 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом»(далі -Закон).

Постановою

господарського суду міста Києва від 06.06.2008 боржника визнано банкрутом,

відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого

ОСОБА_1, зобов'язано ліквідатора опублікувати оголошення в офіційному

друкованому органі в п'ятиденний строк.

Не

погоджуючись з прийнятою постановою, інспекція звернулась до Вищого

господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову

суду першої інстанції та залишити заяву голови ліквідаційної комісії про

порушення провадження у справі про банкрутство без розгляду, аргументуючи

порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 7, 51

Закону, статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 60

Господарського кодексу України.

Колегія

суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку

постанову суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин

справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального

права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з

такого.

Відповідно

до частини 1 статті 51 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи,

щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог

кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим

Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія)

зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про

банкрутство такої юридичної особи.

За

частиною 4 статті 105 Цивільного кодексу України комісія з припинення юридичної

особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються

відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється,

повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення

кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня

публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Згідно

з частиною 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема, за

рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це

установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який

було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в

інших випадках, передбачених установчими документами.

Якщо

вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів,

юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення

платоспроможності або визнання банкрутом (частина 3 статті 110 ЦК України).

Частиною

1 статті 111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія після закінчення

строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний

баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що

ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх

розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної

особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Зі

змісту частини 5 статті 60 Господарського кодексу України, яка регулює

загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, вбачається, що

ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який

ліквідується, і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та

подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію.

Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у

встановленому законодавством порядку.

Отже,

враховуючи вищезазначені вимоги закону, необхідними передумовами для звернення

із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку

статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або

визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявного майна боржника,

публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення

кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості,

повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства та

складання проміжного ліквідаційного балансу. Крім того, звернення до суду з

такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК

України.

З

матеріалів даної справи вбачається, що відповідно до протоколу загальних зборів

учасників боржника №4 від 25.03.2008 прийнято рішення про припинення діяльності

боржника та створення ліквідаційної комісії. Відповідно до протоколу загальних

зборів учасників боржника №5 від 31.03.2008 прийнято рішення про

звернення до господарського суду міста Києва з заявою про порушення провадження

у справі про банкрутство боржника.

Голова

ліквідаційної комісії боржника звернувся до господарського суду із заявою про

банкрутство за правилами 51 Закону 06.05.2008. У заяві про визнання

боржника банкрутом відсутні відомості про те, чи було розміщено в друкованих

засобах масової інформації повідомлення про припинення зазначеної юридичної

особи відповідно до частини 4 статті 105 ЦК України.

Отже,

боржником подано заяву до суду з порушенням мінімального строку встановленого

статтею 105 ЦК України та не доведено належним чином обставин, які можуть бути

підставою порушення провадження у справі про банкрутство за статтею 51 Закону

та зумовлюють ліквідацію юридичної особи за наслідком затвердження ліквідаційного

балансу за відсутності коштів для задоволення грошових вимог кредиторів

боржника. (З такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові

№08/172 від 10.06.2008 у справі №15/682-б).

У

зв'язку з наведеним зазначені судові акти слід скасувати, а провадження у

справі №43/420 припинити, як порушене безпідставно відповідно до частини 1

статті 80 ГПК України та статті 51 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України

Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційну скаргу державної податкової

інспекції у Подільському районі міста Києва задовольнити.

2.  Постанову господарського суду міста Києва від

06.06.2008 скасувати. Провадження у справі №43/420 припинити.

Головуючий                                                                                      

Л. Катеринчук

Судді                                                                                                          С.

Разводова 

С. Самусенко