Рішення

від 19.06.2012 по справі 5009/2036/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/79/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.12 Справа № 5009/2036/12

за позовом Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 12-Б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хаус»(69095, м. Запоріжжя, вул. Комунарівська, 20)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Державний будівельний комбінат Управління справами Верховної Ради України звернувся в господарський суд Запорізької області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хаус»суми 22037,86 грн. боргу, з яких: 15896,40 грн. сума боргу за отриманий за накладною № 427 від 16.05.2011 р. бетон та 6141,46 грн. - вартість товарно-транспортних послуг згідно Акту № 155 виконаних робіт за травень 2011 р. від 31.05.2011 р.

В обґрунтування правової підстави заявленого позову позивач посилається на приписи ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України. При цьому вказує, що за поставлений згідно накладної № 427 від 16.05.2011 р. бетон та за отримані згідно Акту № 155 виконаних робіт за травень 2011 р. від 31.05.2011 р. автотранспортні послуги по доставці бетону, відповідач не розрахувався, направлену на його адресу Претензію з вимогою протягом 2-х календарних днів з дня її отримання сплатити заборгованість, залишив без задоволення. Внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань у відповідача утворився борг в розмірі 22037,86 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/2036/12, розгляд справи призначено на 19.06.2012 р.

До судового засідання 19.06.2012 р. представники сторін не з'явились.

До початку судового засідання від позивача надійшла письмова заява (вих. № 447/06 від 15.06.2012 р.), в якій останній просить розглянути справу за відсутності його уповноваженого представника. Своє клопотання позивач обґрунтовує тим, що структура ДБК Управління справами Верховної Ради України передбачає структуру юридичного відділу, який складається з двох осіб: Мартинюка Л.А. - завідувача юридичним сектором та Аніна О.В. - помічника юрисконсульта. 19червня 2012 року позивач бере участь у відкритті пропозицій конкурсних торгів на закупівлю робіт, замовником якої є Генеральна прокуратура України. Відкриття пропозицій відбувається 19 червня 2012 року о 12-00 годині. Фактично у цей же момент проходить засідання про справі № 5009/2036/12. У зв'язку з тим, що завідувач юрсектору перебуває на лікарняному, представляти інтереси на тендерних закупівлях буде Анін О.В. Посилаючись на вищевикладене, позивач просить суд провести судове засідання без участі представників від позивача на підставі доданих документів.

З огляду на достатність наданих позивачем доказів для розгляду спору по суті, клопотання позивача задовольняється судом.

Відповідач -вимоги суду, викладені в ухвалі від 01.06.2012 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала суду від 01.06.2012 р. про призначення справи до розгляду на 19.06.2012 р. була направлена у строки, встановлені ст. 87 ГПК України, за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Комунарівська, 20. При цьому, суд зауважує, що ухвала суду направлялась на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців: 69095, м. Запоріжжя, вул. Комунарівська, 20, про яку свідчить оригінал Витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 16.03.2012 р. та на 19.06.2012 р.

Таким чином, з урахуванням положень підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18, відповідач вважається повідомленим про час та місце слухання даної справи в господарському суді.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.

За таких обставин, справу розглянуто за наявними матеріалами без участі представників сторін.

У зв'язку з неявкою представників фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

В судовому засіданні 19.06.2012 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що в травні 2011 р. Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України (позивачем у справі) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хаус»(відповідача у справі) на підставі досягнутої сторонами усної домовленості було передано, а відповідачем прийнято товар (бетон марки В-30) на суму 15896,40 грн., що підтверджується копією накладної № 427 від 16.05.2011 р. на відпуск товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, згідно Акту № 155 виконаних робіт за травень 2011 р. від 31.05.2011 р. відповідачу позивачем були надані автотранспортні послуги по доставці бетону на суму 6141,46 грн.

Відповідач вартість отриманого товару та послуг не сплатив.

У зв'язку з відсутністю оплати, позивач звернувся до відповідача з Претензією (вих. № 130-02 від 10.02.2012 р.) про сплату боргу в загальній сумі 22037,86 грн. протягом 2-х календарних днів з дня отримання Претензії.

Вказана вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позовна вимога про стягнення з ТОВ «Трейд Хаус»22037,86 грн. боргу стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до приписів ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом пунктів 2, 4 зазначеної статті, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено:

1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Стаття 207 Цивільного кодексу України закріплює, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі досягнутої сторонами домовленості, шляхом оформлення та двосторонньо підписаної накладної між позивачем та відповідачем склалися господарські відносини, в розумінні ст. 202 ЦК України, що породили взаємні обов'язки: обов'язки позивача полягають у передачі товару відповідачу, а обов'язки відповідача -у прийнятті товару та його оплаті.

В свою чергу, в силу норми статті 202 ЦК України, згідно двосторонньо підписаного Акту № 155 виконаних робіт за травень 2011 р. від 31.05.2011 р., між сторонами склалися господарські відносини з надання послуг, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача як виконавця виразились у наданні послуг замовнику (відповідачу), а обов'язки відповідача полягають в оплаті цих послуг.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними вважаються умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

В даному випадку, в накладній № 427 від 16.05.2011 р. на відпуск товарно-матеріальних цінностей міститься назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та вартість товару, тобто всі відомості, які необхідні для укладення договору поставки.

Акт № 155 виконаних робіт за травень 2011 р. від 31.05.2011 р., також містить всі необхідні відомості, необхідні для укладення договору про надання послуг (вид робіт та їх вартість).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів суд зазначає, що дії сторін, в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства, слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу. Ці дії, згідно зі ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, є підставою виникнення у відповідача обов'язку сплатити вартість отриманого у позивача товару.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Таким чином, виходячи із правової природи договору купівлі-продажу, з моменту отримання товару у покупця одночасно виникає зустрічне зобов'язання по оплаті переданого товару.

Долучена до матеріалів справи копія накладної № 427 від 16.05.2011 р. свідчить, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання і передав відповідачу товар на суму 15896,40 грн. Вказана накладна підписана уповноваженими представниками сторін та засвідчена печатками обох підприємств.

Вартість товару після його прийняття відповідач не оплатив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за отриманий від позивача по накладній товар, яка складає 15896,40 грн.

При цьому, суд відзначає, що договір купівлі-продажу є оплатним -при набуванні речі у власність покупець сплачує продавцеві ціну речі, яка обумовлена договором; двосторонньо зобов'язуючим -це обумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав та обов'язків: продавець зобов'язаний передати покупцеві певну річ, але вправі вимагати за це сплати певної ціни, а покупець, в свою чергу, зобов'язаний сплатити ціну, але вправі вимагати передачі йому проданої речі; а також консенсуальним, оскільки права та обов'язки сторін виникають вже в момент досягнення ними згоди за всіма істотними умовами.

Таким чином, виходячи із правової природи договору купівлі-продажу, з моменту отримання товару (товаророзпорядчих документів на нього) у покупця одночасно виникає зустрічне зобов'язання по оплаті переданого товару.

Обставини справи свідчать, що фактично між позивачем та відповідачем виникли взаємні обов'язки на підставі усної домовленості про поставку товару (купівлі-продажу) згідно двосторонньо підписаної накладної. Отже, з моменту підписання покупцем цієї накладної та отримання вказаного в ній товару у покупця виникло зобов'язання по сплаті вартості переданого йому товару.

Судом встановлено, що в травні 2011 р. позивачем були надані відповідачу автотранспортні послуги на суму 6141,46 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи двостороннім, узгодженим, підписаним та скріпленим печатками обох підприємств Актом № 155 виконаних робіт за травень 2011 р. від 31.05.2011 р.

Матеріали справи свідчать, що за отримані послуг відповідач не розрахувався.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не визначений сторонами за договором, кредитор має право вимагати виконання боржником свого зобов'язання в будь-який час. Боржник зобов'язаний виконати таку вимогу в 7-ми денний строк від дня пред'явлення вимоги.

Письмову вимогу позивача № 130-02 від 10.02.2012 р. про сплату заборгованості за накладною № 427 від 16.05.2011 р. (в сумі 15896,40 грн.) та Актом № 155 виконаних робіт за травень 2011 р. від 31.05.2011 р. (в сумі 6141,46 грн.), відповідач у встановлений строк не оплатив.

За таких обставин, враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з приписами якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений згідно накладної № 427 від 16.05.2011р. бетон в сумі 15896,40 грн. та за надані згідно з Актом № 155 виконаних робіт за травень 2011 р. від 31.05.2011 р. послуги в сумі 6141,46грн., обґрунтованими та доведеними, а тому задовольняє їх у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у сумі 1609,50 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд Хаус» (69095, м. Запоріжжя, вул. Комунарівська, 20, код ЄДР 35196772, р/рахунки не відомі) на користь Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Шовковична, 12-Б, код ЄДР 21586524, р/рахунок № 26008169800117 в ПАТ «Кредит промбанк», МФО 300863) суму 22037 (двадцять дві тисячі тридцять сім) грн. 86 коп. основного боргу та суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України - 22.06.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко