Рішення

від 13.06.2012 по справі 5011-71/4145-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/4145-2012 13.06.12

За позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрінформсервіс»

про стягнення 7 628,51 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: ОСОБА_1, доручення б/н від 24.04.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрінформсервіс»(далі - відповідач) про стягнення 7 628,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушені умови Договору № 1820 «Купівлі-продажу теплової енергії»від 01.11.2006 р., внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/4145-2012, розгляд справи призначено на 25.04.2012 р.

24.04.2012 р. до господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали від 02.04.2012 р. про порушення провадження у справі

№ 5011-71/4145-2012.

25.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача на виконання вимог ухвали від 02.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4145-2012 подано заперечення на позовну заяву.

У судове засідання 25.04.2012 р. представник позивача не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Вимоги ухвали від 02.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4145-2012 позивач виконав частково.

Представник відповідача у судове засідання 25.04.2012 р. з'явився та надав документ для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали від 02.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4145-2012 відповідач виконав.

Враховуючи те, що представник позивача в судове засідання 25.04.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4145-2012 розгляд справи відкладено на 23.05.2012 р.

03.05.2012 р. до господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали від 02.04.2012 р. про порушення провадження у справі

№ 5011-71/4145-2012.

У судове засідання 23.05.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 02.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/4145-2012 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 23.05.2012 р. з'явився та надав заперечення на позовну заяву.

У судовому засіданні 23.05.2012 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 23.05.2012 р. клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору.

У судовому засіданні 23.05.2012 р. судом оголошено перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору до 13.06.2012 р.

12.06.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані пояснення до позовної заяви з урахуванням заперечень відповідача.

У судове засідання 13.06.2012 р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 13.06.2012 р. з'явився, проти позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2006 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (далі -продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрінформсервіс»(далі -покупець, відповідач) укладено Договір «Купівлі-продажу теплової енергії»№ 1820 (далі - Договір), відповідно до якого продавець приймає на себе зобов'язання продати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалення, вентиляції, технології та підігріву води на потреби гарячого водопостачання в кількості, передбаченої Договором, з урахуванням температурного графіку, а покупець зобов'язується прийняти від продавця теплову енергію та оплатити її, згідно з встановленими тарифами у передбачені Договором строки.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що фактичне споживання теплової енергії по пристроям обліку тепла та гарячої води підтверджується актом-довідкою, підписаною повноважними представниками сторін та зданою покупцем не пізніше 29 числа розрахункового місяця, який є невід'ємною частиною даного Договору. В разі ненадання покупцем актів-довідок кожного місяця у встановлений строк або в разі відмови від підписання таких актів-довідок без аргументованого пояснення, продавець має право провести розрахунок споживання теплової енергії розрахунковим способом, згідно з проектними тепловими навантаженнями або згідно з нормами споживання гарячої води без наступного перерахунку.

Відповідно до п. 6.1. Договору розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються в грошовій або іншій, не забороненій чинним законодавством, формі, щомісячно, не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Позивач у свої позовній заяві стверджує, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач порушив вищезазначені положення Договору в частині сплати за фактично спожиту останнім теплову енергію.

На підтвердження розміру заборгованості відповідача позивачем надані копії виставлених відповідачу рахунків (№ 1101820 від 05.12.2010 р., № 1201820 від 05.01.2011 р., №111820 від 05.02.2011 р., № 211820 від 05.03.2011 р., № 311820 від 05.04.2011 р., № 411820 від 05.05.2011 р.) з доказами направлення вказаних рахунків відповідачу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, Договір -є основним документом, який регулює відносини між позивачем та відповідачем та встановлює права та обов'язки сторін, недотримання яких тягне за собою порушення норм Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідачем порушені умови Договору, оскільки останнім не було оплачено фактично спожиту ним теплову енергію.

Відповідно до ч. 6. ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

У своєму письмовому запереченні на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що, відповідно до довідки № 138 від 01.12.2011 р. нежитлове приміщення за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/5, загальною площею 145,2 кв.м., яке належало до квітня 2011 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Укрінформсервіс»було відключено від домової системи опалення з жовтня 2009 р.

Судом не приймається до уваги дане твердження, враховуючи наступне.

Згідно з п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. N 630 (далі - Правила), відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідно до абз. 2 п. 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження відключення нежитлового приміщення за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41/5, загальною площею 145,2 кв.м., від мереж централізованого опалення в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

З огляду на вищенаведене, дослідивши всі наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 7 118,79 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 161,36 грн., 3% річних в розмірі 203,34 грн. та втрати від інфляції в розмірі 145,02 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом здійснено перерахунок суми пені, заявленої позивачем, та встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 161,36 грн., тобто розмір пені позивачем розраховано вірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, доданого позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 203,34 грн. та інфляційних втрат в розмірі 145,02 грн. підлягають задоволенню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані комунальні послуги в розмірі 7 118,79 грн., пені за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за Договором в розмірі 161,36 грн., 3 % річних в розмірі 203,34 грн. та інфляційних втрат в розмірі 145,02 грн. підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 1 930,86 грн. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі (1073 грн., відповідно до ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 р.»), встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто 1 609,50 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 930,86 грн., що суттєво перевищує розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання даної позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання Укрінформсервіс»(02660, м. Київ, вул. Колекторна, 44, ідентифікаційний код: 16279642) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго»(95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код: 03358593) заборгованість за теплопостачання в розмірі 7 118 (сім тисяч сто вісімнадцять) грн. 79 коп., інфляційні втрати в розмірі 145 (сто сорок п'ять) грн. 02 коп., пеню в розмірі 161 (сто шістдесят одна) грн. 36 коп., 3 % річних в розмірі 203 (двісті три) грн. 34 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 18.06.2012 р.