Рішення

від 12.06.2012 по справі 5011-10/5545-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/5545-2012 12.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро-Крат»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пресс-код»

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 20.03.12р.);

ОСОБА_2 (довіреність від 20.03.12р.);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 12 червня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро-Крат»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пресс-код»(відповідач) заборгованості в сумі 46 625,24 грн. з них основного боргу -43 888,64 грн., пені -2 032,58 грн., 3% річних -396,80 грн. та втрат від інфляції -307,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором (купівлі-продажу) № 8096 від 25 грудня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Витяг з ЄДРПОУ наявний в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 22.05.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року розгляд справи, у зв'язку з неявкою представників відповідача було відкладено до 12.06.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2011 року між позивачем (надалі -Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір (купівлі-продажу) № 8096 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, визначених Договором продукцію /по тексту -товар/ в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до Договору або накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Продавця до Покупця та є невід'ємними частинами Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму -43 888,64 грн., однак, як вказує позивач, Покупець за товар не розрахувався, а відтак, за твердженнями позивача, у відповідача утворилась заборгованість за Договором поставки в розмірі -43 888,64 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 25 грудня 2011 року між сторонами укладено договір (купівлі-продажу) № 8096 згідно п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує та оплачує на умовах та в порядку, визначених Договором продукцію в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках до Договору або накладних, що засвідчують передачу-приймання товару від Продавця до Покупця та є невід'ємними частинами Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору в січні 2012 року позивач передав товар на загальну суму 43 888,64 грн., що підтверджується видатковою накладною № 8-8096 від 19.01.2012р. (належним чином засвідчена копія накладної міститься в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача на відповідній накладній.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За п.п. 5.1.2., 5.2.1. Договору поставки Покупець зобов'язаний здійснювати розрахунки за Продукцію та послуги по персоніфікації рекламно-сувенірної Продукції наступним чином: 100% від загальної суми договору на умовах попередньої оплати у строк не пізніше 3 -х робочих днів з моменту виставлення рахунку на оплату Продукції та послуг по персоніфікації рекламно-сувенірної Продукції.

Таким чином, визначення строку 100% оплати товару кореспондує до правил встановлених п. 5.2.1. Договору.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що вартість поставленого Продавцем товару у передбаченому Договором порядку Покупець не здійснив, у зв'язку з чим має наявну заборгованість за Договором на суму 43 888,64 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.04.2012р. та 22.05.2012р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимог ухвал від 25.04.2012р. та 22.05.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів по Договору за товар згідно видаткової накладної № 8-8096 від 19.01.2012р., станом на червень 2012 року, відповідачем до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 43 888,64 грн. (вартість поставленого та неоплаченого товару).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.2. Договору поставки встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції та робіт з її персоніфікації, Покупець зобов'язаний сплатити на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що рахунок на оплату товару № 8096 від 27.12.2011р. згідно видаткової накладної № 8-8096 від 19.01.2012р. Покупець отримав від Продавця 19.01.2012р., що слідує з відповідної видаткової накладної та вбачається з наданої позивачем до суду довідки б/н б/д, тобто підтвердженим є факт передачі вказаного рахунку в момент отримання відповідачем товару, а не 27.12.2011р., як випливає з положень вступної частини рахунку № 8096, що, в силу п. 5.2.1. Договору, унеможливлювало Покупця здійснити 100% оплату вартості товару до 19.01.2012р., суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 1 582,27 грн. пені за несвоєчасну оплату продукції, що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 43888.64 24.01.2012 - 22.03.2012 59 7.7500 % 0.042 %* 1096.62 43888.64 23.03.2012 - 18.04.2012 27 7.5000 % 0.041 %* 485.65 Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання своїх зобов'язань по Договору, сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, за обставин отримання відповідачем від позивача рахунку № 8096 від 27.12.2011р. на оплату товару - 19.01.2012р., за переконанням суду, стягненню з відповідача на користь позивача 310,23 грн. 3% річних та 219,44 грн. втрат від інфляції, що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 43888.64 24.01.2012 - 18.04.2012 86 3 % 310.23 Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 24.01.2012 - 18.04.2012 43888.64 1.005 219.44 44108.08 Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 46 000,58 грн. з них основного боргу -43 888,64 грн., пені -1 582,27 грн., 3% річних -310,23 грн. та втрат від інфляції -219,44 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 587,93 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пресс-код»(ідентифікаційний код: 36593319, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 147/5, оф. 6, р/р 26005060294821 в філії РЦ КБ «Приват Банк»м. Києва, МФО 320649), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро-Крат»(ідентифікаційний код: 24917826, адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 5, р/р 2600631740 в філії АБ «Південний»м. Києва, МФО 320917), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -43 888,64 грн. (сорок три тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 64 копійки), пені -1 582,27 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дві гривні 27 копійок), 3% річних - 310,23 грн. (триста десять гривень 23 копійки), втрат від інфляції -219,44 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень 44 копійки) та судові витрати - 1 587,93 грн. (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім гривень 93 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 22.06.2012р.