Рішення

від 19.06.2012 по справі 5011-10/2607-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-10/2607-2012 19.06.12

За позовом Українського фонду підтримки підприємництва

до 1. Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва

2. Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління державного казначейства України в м. Києві

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність від 02.09.2010р.);

від відповідача-1: ОСОБА_4 (довіреність від 23.04.2012р.);

від відповідача-2: Малиш А.А.;

від третьої особи: не з'явились.

В судовому засіданні 19 червня 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Український фонд підтримки підприємництва (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (відповідач) заборгованості в розмірі -23 804,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором про надання послуг в рамках реалізації у 2010 році заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні № 124 від 22 листопада 2010 року належним чином не виконав, зокрема, не сплатив суми грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача-1 утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 20.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року розгляд справи відкладено до 26.04.2012 року, судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство економіки України та Управління державного казначейства України в м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 року розгляд справи відкладено до 31.05.2012 року, судом залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2012 року розгляд справи було відкладено до 19.06.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2010 року між позивачем (надалі -Виконавець) та відповідачем-1 (далі по тексту -Замовник) (разом - сторони) було укладено договір про надання послуг в рамках реалізації у 2010 році заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні № 124 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі -Договір або Договір послуг), згідно умов п. 1.1. якого на виконання п.17 Плану заходів з реалізації у 2010 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 № 274-р, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з організації та проведення XII Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді /по тексту -послуги/, який проводиться спільно з Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Під послугами слід розуміти передачу товару для нагородження переможців XII Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді у повній комплектації і з необхідними супровідними документами та забезпечення продуктів та товарів для харчування учасників цього Конкурсу згідно Специфікації, що додатком № 1 до Договору (п. 1.2 Договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику узгоджені сторонами в Договорі послуги на суму -23 804,85 грн., однак, Замовник, послуг не оплатив, внаслідок чого у відповідача-1, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість за Договором в розмірі 23 804,85 грн.

З викладеним в позовній заяві твердженнями позивач відповідач-1 не погоджувався та у своєму відзиві вказав, що питання щодо погашення заборгованості перед УФПП в сумі 23 804,85 грн. за надання послуг в рамках реалізації у 2010 році заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на сьогоднішній день належить до компетенції Мінекономрозвитку.

Відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та зазначив, що відповідно до пояснювальної записки до зведеної фінансової та бюджетної звітності за І квартал 2012 року на балансі Держкомпідприємництва продовжує обліковуватись кредиторська заборгованість у сумі 181 804,85 грн., у тому числі -23 804, 85 грн. - прострочена заборгованість 2010 року перед УФПП відповідно до договору від 22.11.2010р. № 124 на надання послуг в рамках реалізації у 2010 році заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, а тому, за переконанням відповідача-2, будь-які правові підстави для погашення Мінекономрозвитку заборгованості Держкомпідприємництва перед УФПП за договором від 22.11.2010р. № 124 відсутні. Відтак, вимоги позивача до Міністерства економічного розвитку і торгівлі не підлягають задоволенню.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення з відповідача-1 заборгованості за договором про надання послуг в рамках реалізації у 2010 році заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні № 124 від 22 листопада 2010 року з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було встановлено судом, 22 листопада 2010 року між сторонами укладено договір про надання послуг в рамках реалізації у 2010 році заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні № 124 відповідно до умов п. 1.1. якого на виконання п.17 Плану заходів з реалізації у 2010 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.02.2010 № 274-р, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з організації та проведення XII Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді, який проводиться спільно з Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що під послугами слід розуміти передачу товару для нагородження переможців XII Всеукраїнського конкурсу бізнес-планів підприємницької діяльності серед молоді у повній комплектації і з необхідними супровідними документами та забезпечення продуктів та товарів для харчування учасників цього Конкурсу згідно Специфікації, що додатком № 1 до Договору.

Розділом 3 Договору встановлено, що Виконавець зобов'язується надати послуги щодо організації нагородження переможців конкурсу: передати товар для нагородження в повній комплектації та з усіма необхідними супровідними документами відповідно до вимог чинного законодавства України; забезпечити продукти та товари для харчування учасників заходу, а Замовник, в свою чергу, зобов'язується своєчасно і належним чином прийняти Послуги Виконавця та оплатити їх протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надходження на свій рахунок коштів з Державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження надання Виконавцем послуг за Договором та отримання їх Замовником між сторонами 30.11.2010р. було складено Акт приймання-передачі наданих послуг, вартість яких складає: 23 804,85 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту надання Виконавцем Замовнику послуг за Договором на відповідну суму.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 2.2. Договору послуг оплата вартості послуг згідно з Договором здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів на підставі підписаного Сторонами акту приймання-наданих послуг шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

Зі змісту Акту приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2010р. випливає, що Замовник здійснює оплату вартості послуг після підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

За таких обставин, зважаючи на факт підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг - 30.11.2010р., відповідач, в силу умов п. 2.2. Договору та вказаного Акту, зобов'язаний був оплатити вартість відповідних послуг в розмірі 23 804,85 грн. в строк до 3 (трьох) робочих днів після підписання акту.

Позивач вказує, а відповідачем-1 не спростовано, що вартість послуг за Договором Замовник не оплатив, грошових коштів Виконавцю не перерахував.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати послуг за Договором в строк 3 (трьох) робочих днів після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг від 30.11.2010р. та/або станом на червень 2012 року, відповідачем-1 до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Виконавця про стягнення з Замовника боргу за Договором з оплати послуг в розмірі 23 804,85 грн. (вартість наданих послуг згідно Акту прийому-передачі послуг від 30.11.2010р.).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 23 804,85 грн. з Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Щодо посилань відповідача-1 у своєму відзиві на обставини завершального етапу ліквідації Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, суд зазначає наступне.

В постанові від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України пленум Вищого господарського суду України постанови надати господарським судам України роз'яснення за яких, за наявності відомостей про припинення діяльності суб'єкта господарювання, який є стороною у справі, господарському суду слід враховувати таке. Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 80 ГПК господарський суд повинен перевірити відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Господарським судам необхідно мати на увазі, що саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку.

З наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Серії АЗ № 064180 вбачається про перебування відповідача-1 в стані припинення підприємницької діяльності, однак не зазначено про внесення до державного реєстру запису відомостей про ліквідацію останнього. За таких обставин, відповідач-1 може виступати учасником судового процесу в загальному порядку.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва (ідентифікаційний код: 00013646, адреса: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Українського фонду підтримки підприємництва (ідентифікаційний код: 19019491, адреса: 01011, м. Київ, вул. Арсенальна, буд. 9/11), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу -23 804,85 грн. (двадцять три тисячі вісімсот чотири гривні 85 копійок) та судові витрати - 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 22.06.2012р.