Рішення

від 13.06.2012 по справі 23/055-12     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2012 р. Справа № 23/055-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія», Харківська область, м. Мерефа

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Столична», Київська область, Васильківський район, с. Здорівка

про стягнення 20306,52 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача : ОСОБА_1 (довіреність №2 від 8 червня 2012 року);

від відповідача: Каніщев П.П. (наказ №17к від 1 березня 2008 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Столична»(далі - відповідач) про стягнення 20306,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №14-11/280 від 9 червня 2011 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 12000,00 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 413,04 грн., інфляційні втрати в розмірі 308,27 грн., пеню в розмірі 1585,21 грн. та штраф в розмірі 6000,00 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 30 травня 2012 року та призначено справу до розгляду на 13 червня 2012 року.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача в усних поясненнях проти позову заперечував частково, а саме, в частині стягнення штрафу у розмірі 6000,00 грн.

Крім того, до суду подано докази сплати основного боргу в розмірі 12000,00 грн.

13 червня 2012 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія»(за договором -постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Столична»(за договором -покупець) 9 червня 2011 року укладено договір поставки за №14-11/280.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити у строки та на умовах даного договору, склотару з безкольорового скла, відповідно до креслень, які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно пункту 2.3 договору строки поставки та прийняття товару визначені в специфікаціях до даного договору.

Відповідно до пункту 2.5 договору датою поставки товару вважається дата, що зазначена у видатковій накладній або товарно-транспортній накладній.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що загальна сума договору визначається загальною вартістю усього поставленого та прийнятого покупцем товару згідно специфікацій до даного договору.

Згідно пункту 8.3 договору у разі невиконання покупцем умов договору в частині оплати товару у встановлені строки, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової стави НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми. Крім того, у разі затримки оплати понад 7 (сім) календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 15% від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 9.1 договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними №М-00001366 від 10 червня 2011 року на суму 64176,32 грн. та №М-00001588 від 4 липня 2011 року на суму 64176,32 грн., копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні на загальну суму 128352,64 грн. Факт приймання товару за вказаними видатковими накладними уповноваженою особою відповідача підтверджується довіреностями за №67 від 10 червня 2011 року та №81 від 4 липня 2011 року на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія»матеріальних цінностей. Зазначену довіреність видано Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Столична»ОСОБА_2.

Крім того, в матеріалах справи наявні банківські виписки з яких вбачається, що відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар на загальну суму 116352,64 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача в усних поясненнях проти позову заперечував частково, а саме, в частині стягнення штрафу в розмірі 6000,00 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Судом встановлено, що станом на момент прийняття рішення у справі відповідач погасив заборгованість перед позивачем у розмірі 12000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовим рахункам за 8 червня 2012 року та 11 червня 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 12000,00 грн. підлягає припиненню, оскільки, грошові кошти у розмірі 12000,00 грн. були сплачені відповідачем після порушення провадження у справі, а саме, 8 червня 2012 року та 11 червня 2012 року, що підтверджується банківськими виписками, копії яких, наявні в матеріалах справи.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Як встановлено судом, розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 1585,21 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Пунктом 8.3 договору встановлено, що у разі затримки оплати понад 7 (сім) календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 15% від суми заборгованості. Отже, сума штрафу, заявлена до стягнення позивачем, у розмірі 6000,00 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Розмір 3% річних у сумі 413,04 грн. та інфляційних втрат у сумі 308,27 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки, позивачем до суду не подано заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 12000,00 грн., а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача, оскільки, суму основного боргу відповідачем сплачено після звернення позивача з позовом до суду.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Столична»(08626, Київська область, Васильківський район, с. Здорівка, вул. Ватутіна, 203, код 30276266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерефянська скляна компанія»(62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84-а, код 32952061) -1585 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 21 коп. пені, 308 (триста вісім) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 413 (чотириста тринадцять) грн. 04 коп. 3% річних, 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. штрафу та 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 12000,00 грн. припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання рішення -20 червня 2012 року

СуддяД.Г. Заєць