Рішення

від 11.06.2012 по справі 5020-402/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року справа № 5020-402/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Юріної О.М., розглянувши матеріали позовної заяви:

Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради

(вул. Л.Павліченко, б.2, м. Севастополь, 99011)

до Публічного акціонерного товариства "Морстрой"

(вул. Новоросійська, б.25/ вул. Демідова, б.7, м. Севастополь, 99011)

про визнання укладеною додаткової угоди №4 від 16.02.2012 до договору №303/У від 20.01.2006 купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку у редакції КП "Севтеплоенерго" СМР,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №7654 від 28.12.2011;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність №95/11 від 03.01.2012.

11.04.2012 Комунальне підприємство "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (далі -КП "Севтеплоенерго" СМР, Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства "Морстрой" (далі -АТ "Морстрой", Відповідач) про визнання додаткової угоди №4 від 16.02.2012 до договору №303/У від 20.01.2006 купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку укладеною у редакції КП "Севтеплоенерго" СМР.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 652, 654 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 179-181, 187, 188 Господарського кодексу України обґрунтовані тим, що КП "Севтеплоенерго" СМР було вимушено звернутися до суду за захистом порушених прав у зв'язку з відмовою АТ "Морстрой" від підписання додаткової угоди №4 від 16.02.2012 в частині умови набрання чинності цієї додаткової угоди з 10.10.2010.

У судовому засіданні 06.06.2012 оголошувалась перерва у порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України до 08.06.2012.

У судовому засіданні 08.06.2012 представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог представник Позивача зазначив, що споживачами теплової енергії у приміщенні, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, 53-а, є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Готельний комплекс "Омега" (далі -ТОВ "Готельний комплекс "Омега") за договором №1604/У купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку від 11.01.2006 та АТ "Морстрой" за договором №303/У купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку від 20.01.2006. При цьому, зазначені споживачі здійснюють розрахунок за спожиту теплову енергію за одними приладами обліку у співвідношенні: ТОВ "Готельний комплекс "Омега" - 24,082% показів, АТ "Морстрой" -75,918% показів. Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.02.2012 у справі №5020-781/2011 за позовом прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі КП "Севтеплоенерго" СМР до ТОВ "Готельний комплекс "Омега" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача АТ „Морстрой" про стягнення 20 727,80 грн. встановлено, що ТОВ "Готельний комплекс "Омега" 10.10.2010 був відключений від мереж централізованого опалення. З урахуванням викладеного, на його думку, єдиним споживачем теплової енергії з 10.10.2010 було АТ „Морстрой", а тому додаткова угода №4 від 16.02.2012, в частині набрання нею чинності з 10.10.2010, повинна бути укладена у редакції КП "Севтеплоенерго" СМР.

Представник Відповідача у засіданні суду 08.06.2012 проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві за вих. №404/11 від 06.06.2012 /а.с.37/, зокрема, зазначив, що у результаті проведеної у рамках справи господарського суду міста Севастополя №5020-781/2011 експертизи, експертом у висновку №799 від 23.12.2011 визначено, що встановити у який само період здійснено відключення від системи опалення приміщень ТОВ "Готельний комплекс "Омега" та відповідність зазначеного відключення від системи централізованого опалення законодавчим вимогам не виявляється можливим, тому посилання Позивача, що теплова енергія з 10.10.2010 поставлялася лише АТ „Морстрой" не має підтвердження; спірна додаткова угода була підписана АТ „Морстрой" з протоколом розбіжностей та надіслана на його адресу; умови додаткової угоди №4 від 16.02.2012 не відповідають положенням статті 640 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

У судовому засіданні 08.06.2012 суд у порядку статті 82 1 Господарського процесуального кодексу України вийшов до нарадчої кімнати для прийняття судового рішення, оголосивши орієнтований час проголошення рішення -10 година 30 хвилин 11 червня 2012 року.

11.06.2012 о 10 годині 30 хвилин одразу після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи №5020-402/2012 та справи №5020-781/2011, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.01.2006 між КП "Севтеплоенерго" СМР (Продавець) та АТ „Морстрой" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку №303/У (далі -Договір №303/У) /а.с.7-9/, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язався надати Покупцю теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити отриману теплову енергію за встановленим тарифом.

Згідно з пунктом 3.1 Договору №303/У облік теплової енергії здійснюється вузлом обліку. Дані про прибори обліку теплової енергії зазначаються у Додатку №1 до Договору №303/У, який є невід'ємною частиною Договору №303/У.

Додатком №1 до Договору №303/У визначено, що теплова енергія постачається на об'єкт, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, б. 53-А, а також визначено прибори обліку теплової енергії та передбачено, що АТ „Морстрой" розраховується за 75,918 % показів приборів обліку (0,618% + 75,300%).

Крім того, згідно з цим Додатком споживачами теплової енергії на об'єкті, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, б. 53-А, вказані дві юридичні особи, а саме: ТОВ "Готельний комплекс "Омега" та АТ "Морстрой".

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 02.02.2012 по справі №5020-781/2011, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову прокурора Нахімовського району міста Севастополя в інтересах держави в особі КП "Севтеплоенерго" СМР до ТОВ "Готельний комплекс "Омега" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача АТ „Морстрой" про стягнення заборгованості за отримані послуги з теплопостачання за період з листопада 2010 року по березень 2012 року у розмірі 20 727,80 грн.

Спір у справі №5020-781/2011 виник у зв'язку з несвоєчасним проведенням ТОВ "Готельний комплекс "Омега" розрахунків за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії №1604/У від 11.01.2006.

Дослідивши матеріали справи №5020-781/2011 судом встановлено, що 11.01.2006 між КП "Севтеплоенерго" СМР (Продавець) та ТОВ "Готельний комплекс "Омега" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку №1604/У (далі -Договір №1604/У), відповідно до пункту 1.1 якого Продавець зобов'язався надати Покупцю теплову енергію до межі балансової та експлуатаційної відповідальності своєчасно та відповідної якості, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити отриману теплову енергію за встановленими тарифами /а.с.12-16, т.1, справа №5020-781/2012/.

Додатком №1 до Договору №1604/У визначені прибори обліку теплової енергії та передбачено, що ТОВ "Готельний комплекс "Омега" розраховується за 24,082% показів приборів обліку /а.с.15, т.1, справа №5020-781/2012/.

За твердженням Позивача, при розгляді справи №5020-781/2011 судом встановлено, що ТОВ "Готельний комплекс "Омега" з 10.10.2010 було відключено від мереж централізованого опалення, у зв'язку з чим він зробив висновок, що єдиним отримувачем теплової енергії з 10.10.2010 є АТ „Морстрой".

У зв'язку із цим, Позивачем на адресу Відповідача супровідним листом за вих. №972 від 22.02.2012 було надіслано два примірника проекту Додаткової угоди №4 до Договору №303/У, підписані Позивачем (далі -Додаткова угода №4) /а.с.13/.

У зазначеному проекті Додаткової угоди №4 Позивач запропонував внести зміни у Додаток №1 до Договору №303/У, зокрема, зазначивши, що частка показів приладів обліку, за який повинен розраховуватися АТ „Морстрой", за теплову енергію, що була поставлена на об'єкт, розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, б. 53-А, складає 100% (0,815% + 99,185%) /а.с.12/. При цьому у пункті 4 Додаткової угоди №4 Позивачем визначено, що вона діє з 10.10.2010.

Відмова АТ „Морстрой" вважати, що Додаткова угода №4 діє з 10.10.2010, стало підставою для звернення Позивача до суду із зазначеним позовом.

Дослідивши матеріали справи та наявні докази, а також матеріали справи №5020-781/2011, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до положень Закону України «Про електроенергетику», Закону України «Про теплопостачання», постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил користування тепловою енергією»№1198 від 03.10.2007, користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією.

Порядок укладення договорів, що породжують майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання, регулюється Господарського кодексу України.

Відповідно до положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать

Згідно з частиною першою статті 179 Господарського кодексу України господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів.

Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору.

У відповідності до положень статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Судом встановлено, що листом за вих. №972 від 22.02.2012 Позивач звернувся до Відповідача з пропозицією укласти Додаткову угоду №4 від 16.02.2012 до Договору купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку №303/У від 20.01.2006, додавши проект цієї Додаткової угоди у двох примірниках /а.с.13/.

З матеріалів справи вбачається, що Додаткова угода №4 підписана АТ „Морстрой" з протоколом розбіжностей (із застереженням про це на документі Додаткової угоди №4), та супровідним листом за вих. №187/10 від 14.03.2012 на адресу КП "Севтеплоенерго" СМР надісланий один примірник підписаної та скріпленої печаткою Додаткової угоди №4 разом з двома примірниками протоколу розбіжностей.

При цьому, зі змісту протоколу розбіжностей вбачається, що сторони досягли згоди щодо частки показів приладів обліку, за якими здійснюється розрахунок за спожиту АТ „Морстрой" теплову енергію за Договором №303/У, але неузгодженим залишився пункт 4 цієї угоди, а саме, момент, з якого зазначена Додаткова угода №4 має діяти.

АТ „Морстрой" запропонувало пункт 4 Додаткової угоди №4 викласти у наступній редакції: «Ця додаткова угода набирає сили з моменту її фактичного підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору».

Частиною першою статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частини шостої статті 181 Господарського кодексу України у разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (частина восьма статті 181 Господарського кодексу України ).

Згідно зі статтею 646 Цивільного кодексу України відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Отже, відсутність між сторонами згоди щодо умов Додаткової угоди №4 свідчить про неукладеність додаткової угоди, а відповідь про згоду укласти додаткову угоду на інших, ніж було запропоновано, умовах визнається відмовою від пропозиції і в той же час новою пропозицією.

Таким чином, непідписання Позивачем протоколу розбіжностей до Додаткової угоди №4 або іншої письмової форми узгодження розбіжностей свідчить про те, що між сторонами існує спір.

Відповідно до положень статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В обґрунтування своєї позиції щодо встановлення моменту укладення спірної додаткової угоди з 10.10.2010 Позивач посилається на рішення суду у справі №5020-781/2011 від 02.02.2012 у мотивувальній частині якого, на його думку, зазначено, що ТОВ "Готельний комплекс "Омега" не отримує теплову енергію з 10.10.2010. Тому він вважає, що з 10.10.2010 єдиним споживачем теплової енергії є АТ „Морстрой".

Відповідач зазначає, що за результатами проведеної у рамках справи №5020-781/2011 експертизи, експертом у висновку №799 від 23.12.2011 визначено, що встановити, у який саме період здійснено відключення від системи опалення приміщень ТОВ "Готельний комплекс "Омега" та відповідність зазначеного відключення від системи централізованого опалення законодавчим вимогам.

Судом досліджено висновок судової будівельно-технічної експертизи №799, проведеної у рамках справи №5020-781/2011 /а.с.2-4, т.2, справа №5020-781/2011/. Згідно з даним висновком експертом встановлено, що приміщення ТОВ "Готельний комплекс "Омега", розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Героїв Бреста, б. 53-А, відключено від системи централізованого опалення; візуальним обстеженням встановити, в який період здійснено відключення, не виявляється можливим, а відповідно до акту приймання-передавання робіт №2 від 10.10.2010 відключення приміщення відбулося в жовтні 2010 року.

У рішенні від 02.02.2012 по справі №5020-781/2011 суд дійшов висновку про безпідставність стягнення з ТОВ "Готельний комплекс "Омега" заборгованості за отримані послуги з теплопостачання за період з листопада 2010 року по березень 2012 року у розмірі 20 727,80 грн.

Примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України , виходячи зі змісту яких і принципу свободи укладення договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна з сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов договору. При цьому можливість розгляду цих спорів в судовому порядку обумовлюються обов'язковістю договору.

Судом встановлено, що діючим законодавством передбачена обов'язковість укладення договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією при користуванні тепловою енергією.

Положеннями частини третьої статті 653 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З огляду на зазначене, враховуючи, що спірною при укладенні Додаткової угоди №4 є саме умова про час, з якого починає діяти зазначена угода, а також те, що чинним законодавством (стаття 653 Цивільного кодексу України) передбачена можливість змінювати зобов'язання лише на майбутнє, а інших спеціальних правил щодо спірних правовідносин не передбачено, суд вважає, що позовні вимоги КП "Севтеплоенерго" СМР до АТ "Морстрой" про визнання Додаткової угоди №4 від 16.02.2012 до Договору №303/У укладеною у редакції КП "Севтеплоенерго" СМР підлягають частковому задоволенню - Додаткова угоду №4 від 16.02.2012 до договору купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку №303/У від 20.01.2006 між КП "Севтеплоенерго" СМР та АТ "Морстрой" підлягає визнанню укладеною у редакції КП "Севтеплоенерго" СМР, крім пункту 4, який слід викласти у наступній редакції: «Ця Додаткова угода діє з моменту набрання рішенням господарського суду міста Севастополя по справі №5020-402/2012 від 11.06.2012 законної сили та є невід'ємною частиною Договору».

Виходячи з положень абзацу 1 частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти судові витрати на Позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати укладеною додаткову угоду №4 від 16.02.2012 до договору купівлі-продажу теплової енергії при наявності вузлу обліку №303/У від 20.01.2006 між Комунальним підприємством "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради (вул. Л.Павліченко, б.2, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 03358357) та Публічним акціонерним товариством "Морстрой" (вул. Новоросійська, б.25/ вул. Демідова, б.7, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 13792296) у редакції Комунального підприємства "Севтеплоенерго" Севастопольської міської Ради, крім пункту 4, який викласти у наступній редакції: «Ця Додаткова угода діє з моменту набрання рішенням господарського суду міста Севастополя по справі №5020-402/2012 від 11.06.2012 законної сили та є невід'ємною частиною Договору».

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 18.06.2012 .

Суддя підпис О.М. Юріна

гідно з оригіналом